LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819649/380/21

від 25.11.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 року м. Херсон єдиний унікальний номер справи 649/380/21 номер провадження 22-ц/819/1914/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Базіль Л.В. суддів: Майданіка В.В., Орловської Н.В., секретар Дундич А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Соловйова В.В. зі складенням повного тексту рішення 20.08.2021 року в цивільній справі №649/380/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, надання права на спадкування із спадкоємцями другої черги за законом ВСТАНОВИВ: 18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про зміну предмета та підстав позову, просила суд встановити факт її постійного проживання однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.01.2004 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ; надати їй право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги за законом, після смерті ОСОБА_3 . Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , з яким вони з 1978 року проживали однією сім`єю та були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 5,20 га, що розташована на території Князегригорівської сільської ради. Позивач вказувала, що вона має намір оформити спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , однак зробити це не може, оскільки необхідно встановити факт їх спільного проживання однією сім`єю. Спадкоємцем другої черги за законом, який прийняв спадщину, шляхом подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 є його є рідний брат ОСОБА_2 , відповідач по справі. Позивачка вказувала, що вона опікувалася ОСОБА_3 , який хворів на тяжку хворобу (рак печінки) та потребував стороннього догляду протягом чотирьох місяців до дня його смерті, а після його смерті вона здійснила його поховання за власний кошт, тому у відповідності до положень ч.2 ст.1259 ЦК України вона має право на зміну черговості та одержання права на спадкування разом із відповідачем, як спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . Посилаючись на викладені обставини та положення ст.1259 ЦК України позивачка просила задовольнити її позовні вимоги. Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт постійного проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2004 року і до часу відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_2 . В частині позовних вимог в наданні ОСОБА_1 права на спадкування разом із спадкоємцями другої черги за законом, після смерті ОСОБА_3 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в наданні ОСОБА_1 права на спадкування разом із спадкоємцем другої черги, позивач подала на нього апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просила рішення суду в оскаржуваній частині скасувати, ухвалити нове, яким надати їй право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що під час безпорадного стану ОСОБА_3 , пов`язаного з онкологічним захворюванням, вона надавала йому всіляку допомогу та догляд, а в разі неспроможності це самостійно виконати просила про допомогу сусідів та родичів, зазначала, що протягом 40 років спільного проживання з ОСОБА_3 вона опікувалась ним, надавала поради, матеріально забезпечувала, так як весь дохід віддавала на потреби сім`ї, купувала одяг, продукти харчування, оплачувала комунальні послуги, здійснювала прибирання приміщення, подвір`я, прала, готувала їжу, а тому вважає, що сукупність усіх юридичних фактів, обумовлених ч.2 ст.1259 ЦК України нею було дотримано, що є підставою для задоволення її вимог. ОСОБА_2 своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кубатко-Писаренко Ю.В. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав у ній викладених. Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що померлий ОСОБА_3 хворів, однак не хотів звертатися до лікарні, всю його медичну документацію вона спалила. ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Рішення суду в частині встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2004 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 ніким не оскаржується, тому у відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про надання їй права на спадкування разом із спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , виходив із відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.1259 ЦК України. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони узгоджуються з вимогами чинного законодавства та ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Судом встановлений та не оспорюється сторонами факт постійного проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.2004 року і до часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Сторонами не заперечувався і факт того, що ОСОБА_3 постійно та на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним у житловому будинку на день смерті проживала його співмешканка ОСОБА_1 , яка продовжує проживати до цього часу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Великолепетиському та Горностаївському районах Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.01.2021 року. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа, із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся відповідач, ОСОБА_2 , рідний брат померлого та позивач ОСОБА_1 . Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 08 червня 2007 року Великолепетиською районною держадміністрацією, ОСОБА_3 на праві власності мав земельну ділянку площею 5,20 га, розташовану на території Князегригорівської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області. Відповідно до довідки тимчасово виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Великолепетиський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гохар Алі-Шах № 492/21 від 01.06.2021 року хворий ОСОБА_3 знаходився під наглядом у лікаря-терапевта Великолепетиської ЛА ЗПСМ з 07.10.2020 року. При зверненні 07.10.2020 року у хворого було виявлено злоякісне новоутворення травної системи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. За медичною допомогою до лікаря хворий звернувся у вкрай занедбаному стані. Враховуючи швидкий перебіг захворювання, на той час, хворий потребував стороннього догляду, так як був не здатний до самообслуговування. Відповідно до статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК Українивизначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі статтею 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Згідно із ст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу. Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України). За змістом частини другої статті 1259 ЦК Українифізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. У справі, що переглядається, судом першої інстанції на підставі довідки т.в.о. директора КП «Великолепетиський Центр Первинної Медико-санітарної допомоги» Великолепетиської селищної ради встановлено, що наявність тяжкої хвороби в ОСОБА_3 лікарями було виявлено, констатовано та документально зафіксовано лише 07.10.2020 року під час звернення останнього до лікаря, тобто за проміжок часу, що становить близько 16 днів до настання смерті ОСОБА_3 . Будь-яких відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу до 07.10.2020 року, позивачкою всупереч ст. 12,81 ЦПК України, як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду не надано. Із показів свідків, допитаних судом першої інстанції слідує, що ОСОБА_1 менше як за місяць до смерті ОСОБА_3 зверталася до родичів та сусідів останнього з проханням допомоги їй, здійснити догляд за ОСОБА_3 . Водночас, жоден із допитаних у судовому засіданні свідків, визначально та безумовно не підтвердив, що допомагав ОСОБА_1 протягом чотирьох місяців, як про це стверджує позивачка. Напроти, свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили суду ту обставину, що стан здоров`я ОСОБА_3 різко погіршився приблизно за два тижні до того, як він помер. Свідок ОСОБА_7 , допитаний апеляційним судом за клопотанням позивачки, пояснив, що він товаришував з померлим ОСОБА_3 , та навідував його, коли той хворів. Пояснив, що за декілька тижнів до смерті ОСОБА_3 був лежачим, до цього з труднощами, але пересувався самостійно. Він особисто допомагав позивачці по догляду за ОСОБА_3 , коли вона його кликала. Таким чином суд першої інстанції врахувавши термін перебування ОСОБА_3 (07.10.2020 23.10.2020) через тяжку хворобу у безпорадному стані, зваживши на викладені норми матеріального права дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зміни черговості та одержання позивачкою права на спадкування разом із спадкоємцем другої черги. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона протягом 40 років спільного проживання з ОСОБА_3 опікувалась останнім, надавала поради, матеріально забезпечувала, так як весь свій дохід віддала на потреби сім`ї, купувала одяг, продукти харчування, оплачувала комунальні послуги, здійснювала прибирання приміщення, подвір`я, прала, готувала їжу, апеляційний суд відхиляє, оскільки доказів того, що ОСОБА_3 перебував весь цей час у безпорадному стані та не міг здійснювати звичайні речі і догляд за собою матеріали справи не містять. Напроти із довідки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Князі» від 29.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 по 04.09.2017 року працював в даному господарстві сторожем та отримував заробітну плату, а отже самостійно приймав активні заходи, що забезпечували його існування. Факт того, що ОСОБА_3 звернувся за медичною допомогою до лікаря у вкрай занедбаному стані не свідчить про його безпорадний стан до часу звернення за медичною допомогою - 07.10.2020 р. Таким чином із наявних у справі доказів слідує, що ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані, обумовленому наслідками тяжкого захворювання з 07.10.2020 року до 23.10.2020 року, що підтверджується, зокрема, і документами, наданими закладом охорони здоров`я, де конкретно вказано, що на той час, хворий потребував стороннього догляду, так як був не здатний до самообслуговування. Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутня ознака тривалості по здійсненню опіки та догляду за ОСОБА_3 , оскільки його безпорадній стан враховуючи швидкий перебіг захворювання виник напередодні смерті, що за часом охоплює проміжок близько 16 днів, та не свідчить про тривалий характер дій позивачки, пов`язаних із здійсненням опіки над ОСОБА_3 у розумінні положень ч.2 ст. 1259 ЦК України. Установивши вказану сукупність обставин, посилаючись на фактичні обставини, підтверджені матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов підставного та законного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про надання їй права на спадкування після смерті ОСОБА_3 із спадкоємцем другої черги за законом, з огляду на недоведеність того, що у зв`язку з безпорадним станом ОСОБА_3 , позивачка протягом тривалого часу опікувалася ним, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб`єктивній оцінці доказів та неправильному тлумаченні норм права. Згідно ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Повний текст постанови складено 29.11.2021 року. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384 ЦПК Українисуд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Л.В.Базіль Судді: В.В. Майданік Н.В. Орловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»