Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/11718/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11718/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбинський Ю.І. Провадження № 33/817/610/21 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - .ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 листопада 2021 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. за участю ОСОБА_1 , адвоката Скиби В.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Скиби В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.06.2021 року серії ААБ №200644 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Згідно з даною постановою, 30 червня 2021 року о 05 год. 00 хв. в м.Тернопіль на перехресті вул.Шевченка та вул.Руська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Caddy», держаний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Dragar Alcotest 6810» №ARBL-0894 (повірка дійсна до 15.10.2021 року) та огляду в КНП Тернопільський медичний центр ТОР водій відмовився. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.06.2021 року серії ААБ №200644 ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Скиба В.М. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 30.09.2021 року та закрити справу на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд при розгляді справи не дотримався в повній мірі норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_1 перебував в м.Тернополі по вул.Шевченка у транспортному засобі марки Фольксваген Кадді д.н.з. НОМЕР_1 , однак не здійснював керування ним. Транспортний засіб знаходився в нерухомому стані. ОСОБА_1 ніхто не зупиняв, правил дорожнього руху він не порушував. Посилається на те, що ОСОБА_1 категорично заперечив та ствердив, що не керував транспортним засобом, не є водієм та відповідні пояснення подав під час спілкування та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Вказує, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 не допитувався. З його письмових пояснень не вбачається, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 .. Наголошує на тому, що судом першої інстанції порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація керування відсутня тощо). Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, а є лише частини (уривки з контексту), що не відображає реальних обставин, що мали місце під час складання матеріалів, а відео самого порушення немає. Зазначає, що суд не вправі був брати до уваги інші матеріали та покладати їх в основу обвинувачення та встновлення вини ОСОБА_1 , зокрема пояснення свідка та постанову у справі про адміністративне правопорушення. Посилається на те, що не зважаючи на порушення процедури огляду (не складання акту огляду) та на той факт, що ознаки алкогольного сп`яніння були оцінені самим інспектором поліції, що ґрунтувалися на власних переконаннях. Вказує, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника. При цьому їх не було належним чином повідомлено про час та дату розгляду справи, про що підтверджено даними в матеріалах справи. Внаслідок цього були порушені права ОСОБА_1 на участь у судовому розгляді, на захист від обвинувачення та на можливість надання власних пояснень. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Скибу В.М., які підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення від 30.06.2021 року серії ААБ №200644, відповідно до якого інспектором взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Підгрушною Ю.А. зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 30 червня 2021 року близько 05 год. 00 хв. в м. Тернопіль на перехресті вул. Шевченка та вул. Руська, автомобілем марки «Volkswagen Caddy», держаний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Dragar Alcotest 6810» №ARBL-0894 (повірка дійсна до 15.10.2021 року) та огляду в КНП Тернопільський медичний центр ТОР водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Відповідно до відеозапису камер поліцейських вбачається, що поступив виклик на лінію 102 і після приїзду на місце виклику, а саме, перехрестя вул. Шевченка та вул. Руська виявлено ОСОБА_1 та повідомлено останньому, що він в порушення п. 8.4 (б) ПДР, керуючи т/з марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу знаку пріоритету 2.1 Дати дорогу, зокрема, не надав перевагу в русі т/з марки «Volkswagen СС», д.н.з. НОМЕР_2 , в зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу. Під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 був обурений, що приїхали поліцейські, виражався не цензурно та в розмові вказав, що їхав і його підрізав інший водій. Зазначені обставини підтверджують факт керування ОСОБА_1 30 червня 2021 року о 05 год. 00 хв. в м. Тернопіль на перехресті вул. Шевченка та вул. Руська транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», держаний номерний знак НОМЕР_1 та спростовують твердження апелянта, що останній не керував зазначеним вище автомобілем. В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 червня 2021 року, з якого вбачається, що за результатом огляду, у водія, працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. У ньому зазначено, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився. З відеозапису камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 , в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд проходити не буде. Відповідно до пункту п.2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що відеозапис, який доданий до матеріалів справи не є безперервним, та що з пояснень свідка ОСОБА_2 не вбачається, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 , оскільки це не випливає на встановлені в суді обставини та відповідальність останнього. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що їх не було належним чином повідомлено про час та дату розгляду справи, оскільки це спростовується матеріалами справи, відповідно до яких, неодноразово відкладаючи розгляд справи за клопотанням сторони, суд першої інстанції діяв відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, згідно вимог якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою. Окрім того, останній скористався своїм правом на апеляційне оскарження, де йому надана можливість використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП щодо дослідження обставин справи для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності та вирішення її у відповідності із законом. Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що ознаки алкогольного сп`яніння були оцінені самим інспектором та ґрунтувалися на власних переконаннях, оскільки працівниками поліції роз`яснено права та обов`язки особі яка притягується до відповідальності, на відеозаписі чітко встановлено пропозицію пройти огляд як на місці так у медичному закладі, і відмова правопорушника він проходження огляду як на місці, так у медичному закладі. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.ст. 256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наведеного апелянтом припущення. Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських. Також водій ОСОБА_1 будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після оформлення не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. За таких обставин, суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та відповідно до ст.252 КУпАП дав їм належну правову оцінку. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчинених правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Скиби В.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя