Постанова 4806 № 298/1111/19

Справа № 298/1111/19 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Бисага Т.Ю. суддів: Мацунича М.В., Фазикош Г.В., за участі секретаря: Микуляк Є.В., за участі позивача - ОСОБА_1 , представників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області на рішення Великоберезнянського районного суду від 05 серпня 2020 року, головуюча суддя Лютянська М.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишківської сільської ради Великоберезнянського району (правонаступник якої є Костринська сільська рада Ужгородського району), третіх осіб на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 2008 року і на даний час він відкрито і безперервно користується нежитловою будівлею, що знаходиться в с. Вишка, Великоберезнянського району, Закарпатської області. Відповідно до рішення виконавчого комітету Вишківської сільської ради від 10 травня 2019 року №14 даній нежитловій будівлі присвоєно адресний номер :НОМЕР_3. Наявність майна підтверджується виготовленим на його ім`я технічним паспортом на нежитлову будівлю від 03.05.2019 року. За весь період володіння і користування даним майном він за свій рахунок утримує та ремонтує будівлю за власний кошт. 01 жовтня 2019 року ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за повідомленням виконувача обов`язків керівника місцевої прокуратури про вступ прокурора у справу допущено прокурора Ужгородської місцевої прокуратури. 07 лютого 2020 року ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за заявою керівника Ужгородської місцевої прокуратури було залучено як третю особу на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області. Рішенням Великоберезнянського районного суду від 05 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 64,4 м.кв. що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Не погоджуючись з рішенням суду Закарпатської обласна прокуратура подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзиву не апеляційну скаргу не подано. Управління Державної архітектурно-будівельна інспекція у Закарпатській області та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надали письмові пояснення. Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 безперервно та відкрито володіє нерухомим майном - нежитловою будівлею (прокат лиж) більше 10 років в с. Вишка, Великоберезнянського району Закарпатської області, що дає суду підстави визнати позивача власником нерухомого майна, з підстав, зазначених в ст. 344 ЦК України. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Прокурором долучено до матеріалів справи належні та допустимі документальні докази на підтвердження тієї обставини, що спірний об`єкт є самочинним будівництвом. Так, інвентаризаційна справа на нежитлову будівлю (технічний паспорт) від 03.05.2019, виготовлена на замовлення позивача товариством «Байт», містить інформацію, зафіксовану ТОВ «Байт», у вигляді штампів із встановленням факту самочинного будівництва, через відсутність дозвільних документів на початок будівництва. Твердженням цього є відомості єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, де відсутня інформація щодо видачі ОСОБА_1 та реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру та документів, які засвідчують прийняття об`єкта в експлуатацію за адресою АДРЕСА_1 . Актом перевірки від 12.04.2019, проведеної Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області за листом зверненням Вишківської сільської ради на земельній ділянці площею 0,0024 га в урочищі Млин села Вишка (саме на якій розташована спірна будівля), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, зняття родючого шару без спеціального дозволу, використання ділянки не за цільовим призначенням, адже на ній розміщено об`єкт, який використовується ОСОБА_1 для рекреаційних потреб (прокат лиж). Будь-які документи відповідно до яких надано право власності чи користування земельною ділянкою ні під час перевірки, ні в судовому засіданні позивачем не надано. Також встановлено, що згідно із матеріалами інвентаризації земель Вишківської сільської ради, проведеної у 2013 році, дана ділянка розташована в контурі НОМЕР_2 (квартал житлової забудови) та належить до комунальної форми власності. Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. За наведених обставин, та з урахуванням положень ст.ст. 328, 331 ЦК України відсутність доказів введення спірної будівлі в експлуатацію, не підтвердження його реєстрації як нерухомого майна та прав на нього за будь-якою особою, а також самовільне зайняття земельної ділянки та її використання не за цільовим призначенням вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову з підстав недоведеності позивачем підстав для набуття ним права власності на спірну будівлю згідно із положеннями ст. 344 ЦК України. Пред`явлені ОСОБА_1 порушення вимог земельного законодавства ним визнано, що підтверджує сплата нарахованих штрафу та шкоди (цей факт підтверджено органом контролю при проведенні повторної перевірки). Таким чином, судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову. Судом залучено до участі у даній справі третіх осіб на стороні відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області та Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, які відповідно до поданих пояснень підтримали позицію прокуратури та просили відмовити у задоволенні позову як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки суд при розгляді справи неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; допустив недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи а також порушив норми матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову із вищезазначених підстав. Керуючись ст. ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу прокуратури Закарпатської області задовольнити. Рішення Великоберезнянського районного суду від 05 серпня 2020 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишківської сільської ради Великоберезнянського району (правонаступником якої є Костринська сільська рада Ужгородського району), третіх осіб на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 26 листопада 2021 року. Головуючий Судді