Постанова 4875 № 913/266/20(913/108/21)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2021 року м. Харків Справа № 913/266/20(913/108/21) Колегія суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А., за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М., за участю представника: фізичної особи ОСОБА_1 -Запорожця І.А., ордер серія ВК №1021689 від 23 квітня 2021 року, свідоцтво №255 від 11 вересня 1998 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2674 Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року у справі № 913/266/20(913/108/21) за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з ринку Караченцева А.Ю. (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053), до фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець Білоус Сергій Миколайович (місце проживання: АДРЕСА_1 ), про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про банкрутство,- ВСТАНОВИЛА: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №987 від 11 жовтня 2013 року, що станом на 01 лютого 2021 року складає 1221435, 62 грн, яка включає в себе: заборгованість за кредитом - 800 000 грн, інфляційні витрати - 137600 грн, 25% відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України - 283835, 62 грн (за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2019 року), звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07 грудня 1999 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), а саме: -земельну ділянку площею 5,7768 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926144, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №749, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076897, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 135 від 13 серпня 2008 року; -земельну ділянку площею 5,3835 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926143, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №752, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076898, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 134 від 13 серпня 2008 року; -земельну ділянку площею 6,1976 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926145, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №756, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076900, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 133 від 13 серпня 2008 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження земельних ділянок, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (код ЄДРІІОУ 05839888) до фізичної особи - підприємця Білоуса Сергія Михайловича, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням третьою особою свого обов`язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором №4987 від 11 жовтня 2013 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем, виконання якого забезпечене нерухомим майном, що належить відповідачу та є предметом іпотеки за іпотечним договором від 11 жовтня 2013 року, укладеним між ПАТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрованого в реєстрі за №4182. Рішенням Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року у справі №913/266/20(913/108/21) в задоволенні позову відмовлено. В ході розгляді спору суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, а відтак ПАТ "Українська інноваційна компанія" є належним кредитором та іпотекодержателем за кредитним правочином. При дослідженні відповідної обставини місцевий господарський суд вказав про відсутність підстав для врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16, оскільки: 1)відповідна постанова не є остаточною у вирішенні справи; 2)такі правові висновки не мають преюдиціального значення при розгляді даного спору. Одночасно судом першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку позовної давності на звернення з відповідною вимоги, враховуючи дату звернення позивача до суду 24 лютого 2021 року, дату здійснення відповідачем останнього платежу за кредитним договором - 31 грудня 2013 року, а також клопотання відповідача про пропуск строку позовної давності. Фізична особа ОСОБА_1 з відповідним рішенням суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити мотивувальну частину рішення щодо підстав відмови в задоволенні позовних вимог - у зв`язку з безпідставністю позовних вимог. В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність доказів правонаступництва Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" прав ПАТ "Український інноваційний банк". Одночасно апелянт вказує на порушення місцевим господарським судом приписів процесуального законодавства враховуючи: -необхідність передачі даної справи для розгляду до Господарського суду Київської області згідно до вимог ч.3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спірне майно (земельні ділянки) розташовані в Київській області, Бориспільський район, Кіровська сільська рада; -необхідності передачі справи для розгляду до Господарського суду міста Києва з підстав того, що 22 червня 2021 року Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі №910/8669/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Детально рух у справі №913/266/20(913/108/21) на стадії апеляційного перегляду відображено у процесуальних документах суду. У судовому засіданні, яке відбулось 03 листопада 2021 року, колегія суддів встановила надходження від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" клопотання про зупинення провадження у справі №913/266/20(913/108/21) до розгляду Верховним судом у складі Касаційного господарського суду справи №913/266/20(925/926/19), №913/266/20(907/906/17), №913/266/20(915/1388/16), №913/266/20(711/10273/17) (в.№11992). Відповідне клопотання мотивовано тим, що Верховним судом у складі Касаційного господарського суду відкрито провадження у справі №913/266/20 (925/926/19), №913/266/20(907/906/17), №913/266/20(915/1388/16), №913/266/20(711/10273/17), з аналогічним предметом спору. У зв`язку з чим для з`ясування законності позиції Східного апеляційного господарського суду у відповідних справах, та подальшого її застування при вирішення даного спору заявник просить зупинити провадження у справі №913/266/20(913/108/21) до розгляду Верховним судом у складі Касаційного господарського суду справи №913/266/20(925/926/19), №913/266/20(907/906/17), №913/266/20(915/1388/16), №913/266/20(711/10273/17). Згідно з ч. 1 п. 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд має право зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що зміст ч. 1 п. 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду на зупинення провадження у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку такими колегіальними органами як: 1) палата, 2)об`єднана палата, 3)Велика Палатою Верховного Суду. Відповідно до статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше двохсот. У складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів. Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п`ятої та шостої цієї статті та судового навантаження. У Касаційному господарському суді обов`язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): 1) банкрутство; 2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; 3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду. В той же час з наданої позивачем інформації вбачається розгляд справи №913/266/20(925/926/19), №913/266/20(907/906/17), №913/266/20(915/1388/16), №913/266/20(711/10273/17) Верховним судом у складі Касаційного господарського суду у складі колегії судді, а не колегіальними органами Верховного Суду, передбаченими ч. 1 п. 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на наведене відсутні правові підстави для застосування ч. 1 п. 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України і колегія суддів відмовляє в задоволенні поданого Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" клопотання про зупинення провадження у справі №913/266/20(913/108/21) (в.№11992). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2021 року оголошено перерву в розгляді справи до 26 листопада 2021 року о 13:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132; задоволено заяву представника фізичної особи ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №913/266/20(913/108/21), яке відбудеться у залі судового засідання №132 26 листопада 2021 року об 13:30 год. в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Рівненської області (33013, Набережна вулиця, 26, Рівне, Рівненська область) забезпечити проведення відеоконференції у справі №913/266/20(913/108/21), розгляд якої відбудеться 26 листопада 2021 року о 13:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132. У судове засідання, яке відбулось 26 листопада 2021 року, з`явився представник фізичної особи ОСОБА_1 . Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору. 11 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем (позичальник за договором) укладено кредитний договір №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі 800000,00 грн на термін до 10 жовтня 2016 року включно, зі сплатою 23% річних, згідно з наступним графіком зменшення кредитної лінії: по 66600,00 грн щомісячно до 10 числа починаючи з 01 листопада 2015 року та остаточне погашення в сумі 67400,00 грн 10 жовтня 2016 в кінцевий термін повернення кредиту (п. 3.1 та п. 3.4.1. кредитного договору). Відповідно до п. 3.7.1. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором є: -земельна ділянка площею 5,3835 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926143, заставною вартістю - 860 606,00 грн; -земельна ділянка площею 5,7768 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926144, заставною вартістю - 923 479,00 грн; -земельна ділянка площею 6,1976 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926145, заставною вартістю - 990 748,00 грн. 11 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель за договором) та ОСОБА_1 (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, іпотекою за договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11 жовтня 2013 року, Додаткової угоди № 1 від 25 березня 2015 року та Додаткової угоди № 2 від 28 квітня 2015 року (з урахуванням додаткових угод до нього, що будуть укладені в майбутньому), укладеного між іпотекодержателем та позичальником - фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем, згідно з яким іпотекодержатель на визначених в ньому умовах надає, а позичальник зобов`язаний повернути в термін по 10 жовтня 2016 року (включно) кредит в розмірі 800000,00 грн, зі сплатою 25% річних в гривні починаючи з 01 травня 2015 року, а також банківські комісії, пеню та штрафи у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 28 квітня 2015 року). Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги щодо сплати позичальником платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування позичальником збитків, понесених у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) ним зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором, а також забезпечуються вимоги зазначені у п.п.3.1.4. та п.п.3.2.3 іпотечного договору (п.п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 28 квітня 2015 року). Вказуючи про неналежне виконання фізичною особою - підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором №4987 від 11 жовтня 2013 року в розмірі 800000,00 грн, інфляційних втрат - 137600 грн, 25% відповідно до ст. 625 ЦК України - 283835,62 грн (за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2019 року), позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07 грудня 1999 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), а саме: -земельну ділянку площею 5,7768 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926144, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №749, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076897, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 135 від 13 серпня 2008 року; -земельну ділянку площею 5,3835 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926143, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №752, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076898, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 134 від 13 серпня 2008 року; -земельну ділянку площею 6,1976 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926145, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №756, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076900, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 133 від 13 серпня 2008 року, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження земельних ділянок, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (код ЄДРІІОУ 05839888) до фізичної особи - підприємця Білоуса Сергія Михайловича, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке. З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем (позичальник за договором) укладено кредитний договір №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі 800000,00 грн на термін до 10 жовтня 2016 року включно, зі сплатою 23% річних, згідно з наступним графіком зменшення кредитної лінії: по 66600,00 грн щомісячно до 10 числа починаючи з 01 листопада 2015 року та остаточне погашення в сумі 67400,00 грн 10 жовтня 2016 року в кінцевий термін повернення кредиту. (п. 3.1 та п. 3.4.1. кредитного договору). Додатковою угодою №2 від 28 квітня 2015 року сторони змінили умови п.3.4.1. кредитного договору та узгодили, що починаючи з 01 травня 2015 року позичальник сплачує банку проценти в розмірі 25 % річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом Відповідно до п. 3.7.1. кредитного договору, забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором є: - земельна ділянка площею 5,3835 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926143, заставною вартістю - 860 606,00 грн; -земельна ділянка площею 5,7768 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926144, заставною вартістю - 923 479,00 грн; -земельна ділянка площею 6,1976 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007 та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 926145, заставною вартістю - 990 748,00 грн. У разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.3. договору); у разі порушення граничного терміну повернення кредиту, в тому числі графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня (п.7.4. договору); пеня, передбачена пунктами 7.3, 7.4 договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов`язання) (п.7.5. договору). Відповідно до п. 8.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку; договір залишається чинним до повного виконання позичальником зобов`язань за договором (повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів, інших платежів за договором відповідно до умов договору). 11 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель за договором) та ОСОБА_1 (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, іпотекою за договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4987 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 11 жовтня 2013 року, Додаткової угоди № 1 від 25 березня 2015 року та Додаткової угоди № 2 від 28 квітня 2015 року (з урахуванням додаткових угод до нього, що будуть укладені в майбутньому), укладеного між іпотекодержателем та позичальником - фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем, згідно з яким іпотекодержатель на визначених в ньому умовах надає, а позичальник зобов`язаний повернути в термін по 10 жовтня 2016 року (включно) кредит в розмірі 800000,00 грн, зі сплатою 25% річних в гривні починаючи з 01 травня 2015 року, а також банківські комісії, пеню та штрафи у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 28 квітня 2015 року). Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги щодо сплати позичальником платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування позичальником збитків, понесених у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) ним зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором, а також забезпечуються вимоги зазначені у п.п.3.1.4. та п.п.3.2.3 іпотечного договору (п.п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору від 28 квітня 2015 року). Іпотекодавець з метою забезпечення виконання, передбачених кредитним договором зобов`язань передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: -земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, площею 5,7768 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада; -земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, площею 5,3835 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада; -земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва, площею 6,1976 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада (п.1.2. іпотечного договору). Відповідно до п.2.1. іпотечного договору предметом іпотеки за договором є нерухоме майно: -земельна ділянка площею 5,7768 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0015, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 926144, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №749, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076897, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 135 від 13 серпня 2008 року. Акт зареєстровано 16 лютого 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300013. Вартість предмета іпотеки 1, згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який складено 02 вересня 2013 року СОД - ПП "АРГУМЕНТ" (Ліцензія ДКУЗР серія АГ №583070, видана Державним агентством земельних ресурсів України 24.02.2011) становить 1498502 грн 00 коп. без ПДВ. Вартість предмета іпотеки 1 за згодою сторін становить - 923 479,00 грн. -земельна ділянка площею 5,3835 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0014, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №926143, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №752, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076898, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 134 від 13 серпня 2008 року. Акт зареєстровано 16 лютого 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300014. Вартість предмета іпотеки 2, згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який складено 02 вересня 2013 року СОД - ПП "АРГУМЕНТ" (Ліцензія ДКУЗР серія АГ №583070, видана Державним агентством земельних ресурсів України 24 лютого 2011 року) становить 1411554,00 грн без ПДВ. Вартість предмета іпотеки 2 за згодою сторін становить - 860606,00 грн; -земельна ділянка площею 6,1976 га, кадастровий номер 3220884400:08:001:0007, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Кіровська сільська рада, належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №926145, виданого 16 лютого 2009 року, на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого 12 серпня 2008 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Харитонюк Ю.К. за №756, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12 серпня 2008 року за №3076900, зареєстрований в Кіровській сільській раді за № 133 від 13 серпня 2008 року. Акт зареєстровано 16 лютого 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010932300015. Вартість предмета іпотеки 3, згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який складено 02 вересня 2013 року СОД - ПП "АРГУМЕНТ" (Ліцензія ДКУЗР серія АГ №583070, видана Державним агентством земельних ресурсів України 24 лютого 2011 року) становить 1607657,00 грн без ПДВ. Вартість предмета іпотеки 3 за згодою сторін становить - 990 748,00 грн. Відповідно до п. 2.2. іпотечного договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить - 2774833,00 грн. В розділі 6 іпотечного договору "Звернення стягнення на предмет іпотеки" сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором (в тому числі у випадку прострочення чергових платежів) іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.6.1); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання. При цьому позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі (п.6.3., 6.4 договору іпотеки) або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя (п. 6.2. договору іпотеки); вимоги іпотекодержателя можуть бути задоволені шляхом прийняття іпотекодержателем у власність предмету іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" (п.6.3.). На виконання умов укладеного кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру №6733879 від 16.07.2014, меморіального ордеру №6487331 від 08 липня 2014 року, меморіального ордеру №5978951 від 26 квітня 2014 року, меморіального ордеру №5514071 від 11 квітня 2014 року, меморіального ордеру №1430444 від 18 лютого 2014 року, меморіального ордеру №10136687 від 28 листопада 2014 рокута меморіального ордеру №8692562 від 11 жовтня 2013 року банк надав позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії в розмірі 930164,04 грн. Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Частиною першою статті 27 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Таким чином, в розумінні вищезазначених положень договору та законодавства, правом на реалізацію забезпечення виконання кредитного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет застави наділений кредитор/заставодержатель, яким за умовами договору є Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк". Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів. 24 грудня 2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24 грудня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". 22 березня 2016 року Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". 13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ "Український інноваційний банк" ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ", змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків", за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ "УКРІНКОМ" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк". Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року у справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24 грудня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/5325/16 від 29 квітня 2016 року залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року у справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року у справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14 квітня 2016 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року у справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі №826/5325/16 залишено без змін. Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРІНКОМ" від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ "Українська інноваційна компанія", реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "УКРІНКОМ" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ "УКРІНКОМ" та ПАТ "Український інноваційний банк". Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення; у задоволенні позову ОСОБА_2 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", ОСОБА_3 , про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Постанова Верховного Суду України була мотивована тим, що провадження у даній справі було розпочате акціонером, який є власником простих іменних акцій в розмірі 0,0003%, а тому рівень його зацікавленості та сутність інтересу в діяльності банку якісно відрізняється від акціонера банку, який може бути ініціатором оскарження дій чи бездіяльності Національного Банку України 14 грудня 2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Постановою від 20 лютого 2018 року по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду було встановлено, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є однією і тією ж юридичною особою з урахуванням проведеної зміни найменування та вказано, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та ПАТ "Укрінбанк", також ПАТ "УКР/ІН/КОМ" довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно - правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно зі статтями 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від Національного Банку України. З огляду на викладене позивач зазначає, що у даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника із збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва, і ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою. Господарський суд Луганської області визнав таку позицію ПАТ "Українська інноваційна компанія" обґрунтованою, зазначивши, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є належним заставодержателем за вищезазначеними правочинами. Однак колегія суддів, погоджується з аргументами апелянта та зазначає про безпідставне незастосування місцевим господарським судом висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16, де розглядалась виключна правова проблема, вирішення якої має суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема про обсяг прав та обов`язків ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносинах. Вказане обґрунтовується таким. У разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (частини перша та третя статті 25 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України)). Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 та 4 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частини перша статті 14 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України). Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина п`ята статті 5 Господарського кодексу України (далі ГК України)). Відповідно до частин другої та третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які б могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правом в інших формах. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України). До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (частина третя статті 202 ГК України). Припинення зобов`язання регулюється главою 50 ЦК України. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (частини перша та четверта статті 104 ЦК України). Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність". Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам (абзац сороковий частини першої статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання (частина третя статті 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди НБУ та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо НБУ після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку НБУ відмовляє в погодженні згідно з пунктом 2.4. глави 2 розділу III Положення про заходи впливу. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено НБУ до категорії проблемних або неплатоспроможних, НБУ та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом про банки та Законом про гарантування вкладів (згідно із статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати НБУ, зокрема про: про кандидатуру на призначення на посаду керівника банку, зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку, наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, припинення банківської діяльності (згідно із пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються НБУ. НБУ приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. НБУ в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта та шоста-восьма статті 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Погодження змін, що вносяться до статутів банків, регулюються, зокрема главою 1 розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління НБУ від 08 вересня 2011 року № 306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за № 1203/19941 (далі - Положення про ліцензування банків). Погодження призначення та визначення відповідності професійної придатності та ділової репутації керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (у разі їх зміни) регулюється главою 3 розділу VII Положення про ліцензування банків. Зокрема, відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу VII Положення про ліцензування банків банк у разі зміни свого найменування зобов`язаний у новій редакції статуту зробити запис про правонаступництво банку з новим найменуванням щодо передачі йому всього майна, прав і зобов`язань банку з попереднім найменуванням. Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати переліку вимог, передбаченому частиною першою статті 15 Закону про держреєстрацію, зокрема установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом (пункт 10). Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України (частина перша статті 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. Цим завданням кореспондує мета банківського нагляду, визначена у частині першій статті 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також мета банківського регулювання, визначена у частині першій статті 55 Закону України "Про національний банк України". Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України (далі також НБУ), спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких НБУ здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (абзац четвертий статті 1 Закону України "Про національний банк України"). Метою Закону про гарантування вкладів є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Фонд та НБУ співпрацюють з метою забезпечення стабільності банківської системи України і захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків. З цією метою Фонд і НБУ укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва цих установ у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів з виведення неплатоспроможних банків з ринку (частина перша статті 55 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (частина перша статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Особливості передачі активів і зобов`язань неплатоспроможного банку визначені статтею 40 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У разі відповідності банку, який віднесений до категорії неплатоспроможних, критеріям, встановленим нормативно-правовими актами Фонду, виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання, в якому зазначено, що найменш витратним способом виведення банку з ринку є ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому Законом про гарантування вкладів, та подає НБУ пропозицію щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації такого банку. У такому разі тимчасова адміністрація припиняється у день отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (згідно із частиною другою статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Відшкодування вкладникам коштів за їх вкладами після прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку з підстав, передбачених частиною другою статті 77 (відкликання банківської ліцензії) Закону України "Про банки і банківську діяльність" закріплене статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка також передбачає відповідне набуття Фондом статусу кредитора відповідного банку. Завершує Фонд відповідні виплати у день подання документів для внесення до Єдиного реєстру запису про ліквідацію банку як юридичної особи. Не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та Законом про НБУ (частина перша статті 53 Закону України "Про національний банк України"). Цьому положенню кореспондує частина сьома статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосовно гарантій незалежності Фонду. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь- яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов`язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом (частини четверта та п`ята статті 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Законодавче регулювання питань, пов`язаних з виконанням НБУ своїх функцій, установлюється або змінюється виключно Законом України "Про національний банк України". Зміна положень Закону про НБУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про національний банк України" (частина третя статті 53 Закону України "Про національний банк України"). Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність". До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно- правової форми, виключення з його назви слова "банк", виключення з видів його діяльності "діяльності комерційних банків" (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України "Про акціонерні товариства"). Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не утворилась. Власники ПАТ "Український інноваційний банк", приймаючи рішення про відмову від "банківської діяльності", висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" так і пункту 2,4 глави 2 розділу III Положення про заходи впливу. Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність", також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов`язковим. Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частини третьої статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 3.1 глави 3 розділу III Положення про заходи впливу, ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку. Отже, незалежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Відповідна вимога є обов`язковою незалежно від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку. Правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено. Відповідно до банківського законодавства (частини 6 статті 38, частини першої та п`ятої статті 52 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") Фонд забезпечує вимоги кредиторів банку за рахунок реалізації вимог банку до боржників. Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства. Виведення банку з ринку шляхом виключення слова "банк" з його назви та "банківської діяльності" з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства. Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду. Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. Порушення такого порядку не відповідає публічному порядку, а також ставить під загрозу гарантовані права інших осіб, передбачені законодавством. Ураховуючи те, що ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Українська інноваційна компанія", останнє не набуло прав банку. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року, належним суб`єктом, уповноваженим представляти банк у спірних правовідносинах після запровадження у банку тимчасової адміністрації, є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1-4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України і статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду. При розгляді даного спору Господарський суду Луганської області необґрунтовано врахував висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/14033/17 від 09 серпня 2019 року, не застостосувавши висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 925/698/16 від 10 грудня 2019 року, який має перевагу при використанні правозастосовчої практики. Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові № 925/698/16 від 10 грудня 2019 року, необхідно розглядати як вирішення виключної правової проблеми, дослідження якої має суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема про обсяг прав та обов`язків ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносинах. Такі висновки є актуальними незалежно від того, чи є постанова Великої палати Верховного Суду остаточною у вирішенні справи. Не спростовують актуальність таких висновків й посилання суду першої інстанції на ухвалу Третьої колегії суддів Другої сенату Конституційного Суду України у справі № 3- 88/2020(175/20) від 03 червня 2020 року та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2144/16 від 25 листопада 2020 року, адже у них жодним чином не йдеться про нівелювання здійснених висновків Великою Палатою Верховного Суду. При цьому суд першої інстанції не врахував, що висновки у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 925/698/16 від 10 грудня 2019 року для даної справи мають значення не як преюдиція, а як правозастосування, що є не тотожним за своїм змістом. Суд першої інстанції відійшов від запропонованого правозастосування Великої Палати Верховного Суду без будь-якого обґрунтування такого відступлення по суті, обмежившись лише твердженням про неостаточність такої постанови. Ураховуючи наведене колегія суддів зазначає, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" не є належними кредитором та заставодержателем за вищезазначеними правочинами, а відтак не є належним позивачем у такому спорі, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки існуючим правовідносинам між сторонами, та відмовив в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності на звернення з відповідною позовною вимогою, а не відсутності між сторонами жодних правовідносин, колегія суддів погоджується з аргументами апелянта з приводу необхідності зміни мотивувальної частини рішення щодо обґрунтування підстав відмови в задоволенні позову у даній справі, шляхом викладення її в редакції цієї постанови. Поряд з цим колегія суддів не погоджується з аргументами апелянта щодо необхідності передачі даної справи для розгляду до Господарського суду Київської області згідно до вимог ч.3 статті 30 ГПК України, оскільки спірне майно (земельні ділянки) розташовані в Київській області, Бориспільський район, Кіровська сільська рада. Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства). Отже, суд зазначає, що у зв`язку із набранням чинності Кодексу, була змінена як юрисдикція так і територіальна підсудність відповідних спорів стороною в яких є боржник. Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження. Тобто, майнові спори, стороною яких є боржник розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що, у свою чергу, узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу, який передбачає концентрацію всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у межах справи про банкрутство. Принцип концентрації майнових спорів у межах справи про банкрутство може бути витлумачений як такий, що передбачає розгляд у межах справи про банкрутство всіх майнових та пов`язаних з ними немайнових спорів, що суттєвим чином впливають на структуру кредиторів, суму кредиторських вимог, підстави їх виникнення, зміни, припинення, склад майнових активів боржника. З огляду на положення Кодексу України з процедур банкрутства, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц та від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б). Не погоджується колегія суддів з доводами апелянта стосовно необхідності передачі справи до розгляду до Господарського суду міста Києва з підстав того, що 22 червня 2021 року Господарським судом міста Києва було відкрито провадження у справі №910/8669/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства). Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника. Таким чином, з огляду на викладене, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19). У постановах від 15 травня 2019 року у справі №289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі №289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18 та №289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного кодексу має відбуватись господарським судом в межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та в мотивувальній частині рішення, зробив висновки які не відповідають обставинам справи, а тому судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року у справі № 913/266/20(913/108/21) слід змінити в мотивувальній частині щодо обґрунтування підстав відмови в задоволенні позову у даній справі, виклавши її в редакції цієї постанови. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг, судові витрати понесені апелянтом при поданні апеляційної скарги та заявником при поданні заяви про приєднання до апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню позивачем в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.2 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року у справі № 913/266/20(913/108/21) щодо обґрунтування підстав відмови в задоволенні позову у даній справі, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року у справі № 913/266/20(913/108/21) залишити без змін. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404. ідентифікаційний номер 05839888) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 27 482,30 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 29 листопада 2021 року. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя М.М. Слободін Суддя І.А. Шутенко