LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811461/2075/21

від 23.11.2021 ·

Справа № 461/2075/21 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р. Провадження № 22-ц/811/3028/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М., суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Свої вимоги мотивував тим, що 01.04.2010 Галицьким районним судом м. Львова винесено рішення, яким вирішено стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на його користь 1445, 00 грн суми депозитного вкладу, 80 грн 20 коп. індексу інфляції за час прострочення, 20 грн 66 коп. - 3% річних від простроченої суми, 14 грн 80 коп. понесених судових витрат, а всього - 1650 грн 66 коп. 02.11.2010 рішення суду набрало законної сили, 30.11.2010 року було видано виконавчий лист № 2-1474/10, який позивачем було скеровано на виконання до відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі. На даний час у Другому Приморському відділі ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження № 57669494 за вказаним виконавчим листом та тривають виконавчі дії, але боржник ухиляється від виконання рішення суду. Однак, рішення суду не виконано та заборгованість не погашено, у зв`язку з чим, відповідно до п.п.4.1, 4.2 договорів про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок, за період із 01.03.2020 по 31.03.2020 нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 9 305,80 грн. Просить суд задовольнити позов, стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договорами: № ЛВ -20/0027/08/986 від 14.07.2008, № ЛВ -20/0041/08/986 від 19.09.2008 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року у розмірі 9305,80 грн. Окрім цього, позивач 11.05.2021 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив задовольнити позов, стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договорами: № ЛВ -20/0027/08/986 від 14.07.2008, № ЛВ -20/0041/08/986 від 19.09.2008 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за період з 01 березня 2020 року по 31 грудня 2020 року у розмірі 62 481,80 грн. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 11 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що у пункті 4.2 Договору №ЛB -20/0027/08/986 від 14.07.2008 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, зазначено: «Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання , тобто виконання з порушенням умов , визначених змістом цього Договору», що підтверджено рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2010 справа №2-1474/2010. Відповідно до п.4.1 вказаного Договору : «Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору, згідно чинного законодавства України». Таким чином, уклавши Договір №ЛВ -20/0027/08/986 від 14.07.2008 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до пункту 4.1 відповідач погодився нести відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, а саме ст. ст. 509, 549, 551, 599, 600, 601, 609, 611 ЦК України та ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань». Тому, відповідно до ст.1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; Згідно ст. 3 цього Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не можу перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вважає, що вимога про стягнення пені за порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором, підтвердженого рішенням суду, яке набрало законної сили. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Кредитна спілка «Перше кредитне товариство» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та КС «Перше кредитне товариство» 14 липня 2008 року був укладений договір №ЛВ-20/0027/08/986 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (внесок) в розмірі 200, 00 гривень строком на 12 місяців, строком повернення 14 липня 2009 року зі сплатою 20% річних за користування коштами. Також, 23 березня 2009 року між ОСОБА_1 та КС «Перше кредитне товариство» був укладений додатковий договір №1 до договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (внесок) № ЛВ-20/0027/08/986 від 14 липня 2008 року у зв`язку з поповненням внеску членом КС ОСОБА_1 на суму 6700, 00 гривень, тобто дію договору було продовжено на тих же умовах до 14 липня 2009 року. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2010 позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про стягнення суми депозитних вкладів, відсотків, та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь позивача 1445, 00 грн. суми депозитного вкладу, 80 грн 20 коп. індексу інфляції за час прострочення, 20 грн 66 коп. - 3% річних від простроченої суми, 14 грн. 80 коп. понесених судових витрат, а всього - 1650 грн 66 коп. Даним рішенням суду встановлено факт наявності заборгованості у Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» по договорах про внесення депозитного вкладу № ЛВ -20/0027/08/986 від 14.07.2008, № ЛВ -20/0041/08/986 від 19.09.2008. 02.11.2010 дане рішення суду набрало законної сили. 30.11.2010 було видано виконавчий лист № 2-1474/10, який позивачем було скеровано на виконання до відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі. На даний час у Другому Приморському відділі ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження № 57669494 за вказаним виконавчим листом та тривають виконавчі дії. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З матеріалів справи убачається, що у договорі №ЛВ-20/0027/08/986 від 14.07.2008 та додатковому договірі №1 до договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (внесок) № ЛВ-20/0027/08/986 від 14 липня 2008 року, укладених між кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» та ОСОБА_1 не встановлено виплати неустойки (пені, штрафних санкцій) та розміру за прострочення або несвоєчасне повернення грошових коштів. Згідно з преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», предметом регулювання даного закону є договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності. Тобто, дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не поширюється на правовідносини, які виникли між юридичною та фізичною особою. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є фізичною особою суб`єктом підприємницької діяльності, тому до правовідносин, що виникли між сторонами у спорі, не підлягає застосуванню Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань». За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог, оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, однак укладеним між сторонами договором не передбачено виплати неустойки (пені, штрафних санкцій) та розміру за прострочення або несвоєчасне повернення грошових коштів. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 11 травня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 23.11.2021. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»