Постанова 4803 № 209/2518/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7701/21 Справа № 209/2518/20 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. за участю секретаря Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: 27 серпня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.03.2018 року, у сумі 42515,81 грн. та судові витрати. В обґрунтування своїх вимог АТ «Універсал Банк" зазначив, що відповідач 28.03.2018 року звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 28.03.2018 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі вказаної Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 28.03.2018 року, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , з кредитним лімітом 13000 гривень. В порушення умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, тому зі сторони ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість в розмірі 42515,81 грн. (а.с.3-7). Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволенні. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" заборгованість в розмірі 42515 гривень 81 копійку, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.147-148). Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.154-161). Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав. Судом 1 інстанції встановлено, що 28.03.2018 року відповідач звернулась до позивача, з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28.03.2018 року (а.с. 13). Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , з кредитним лімітом 13000 гривень. Відповідач не виконувала свої зобов`язання за вказаним договором, в результаті чого у останньої утворилась заборгованість. Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 93-105), заборгованість відповідачки по кредиту, становить 42515,81 грн, який під час розгляду справи не оспорювався. З наданих позивачем відомостей про рух коштів по картці відповідача вбачається, що вона у 2018 - 2020 роках регулярно користувалась кредитними коштами та періодично вносила кошти в рахунок погашення заборгованості. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відтак після підписання анкети - заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути кредит. Сторони приступили до виконання своїх зобов`язань. Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором б/н від 28.03.2018 року, вбачається, що станом на 25.05.2020 року заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 42515,81 грн. (тіло кредиту). Усі платежі щодо погашення заборгованості за кредитом відображені у розрахунку, наданому до позовної заяви. Доводи в апеляційній скарзі відповідача про те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь банку тіло кредиту, помилково прийняв до уваги розрахунок заборгованості за кредитним договором, оскільки такий розрахунок не є належним доказом наявності за ним заборгованості за тілом кредиту у розмірі 42515,81 грн, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку, відповідач власного не надав, клопотань щодо витребування у позивача додаткових доказів на підтвердження заборгованості за кредитним договором або клопотань про проведення по справі судово - економічної експертизи, апелянтом не заявлялося. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано копій первинних документів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів та користування ними, вважає, що наданий розрахунок заборгованості не є належним доказом, такі твердження колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.12 р. № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. У постанові НБУ № 705, зокрема, вказано: «Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань», «Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо». Матеріали справи містять виписку про рух коштів за рахунком по кредитному договору від 28.03.2018 року, яка містить баланс кредитної катки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду 1 інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: