Постанова Київський апеляційний суд № 375/467/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2021 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 375/467/20 номер провадження №22-ц/824/15185/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Нежури В.А., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне - цукор» - Квітіна Руслана Валерійовича на рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року /суддя Зінкін В.І./ у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне - цукор» про розірвання договору оренди землі, - В С Т А Н О В И В: 06.04.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 18.12.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» щодо земельної ділянки площею 3,7788 га з кадастровим номером 3223784000:05:007:0002, а також стягнути з ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 5 000 грн. з надання правничої допомоги та 840 грн судового збору. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки № б/н від 18 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» щодо земельної ділянки площею 3,7788 га кадастровий номер 3223784000:05:007:0002, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 31.10.2016 номер запису про інше речове право 17266569. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. та витрати, пов`язані з професійною правничою (правовою) допомогою в розмірі 5 000,00 грн. /а.с. 175-177/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Агрофірма «Рокитне - цукор» - Квітін Р.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції розтлумачив положення Договору про зміну директора таким чином, що у випадку зміни директора Орендаря договір оренди землі автоматично припиняється. При цьому, судом не було враховано позицію відповідача, що зміна Директора Орендаря може бути підставою ініціювання такого розірвання, однак не свідчить про припинення договору оренди автоматично. Не враховано у цьому контексті правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 08 вересня 2020 року у справі №920/418/19, яка вказує, що право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин. При цьому, Верховний Суд у Постанові від 17 липня 2019 року у справі № 240/197/17 вказував, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків розтлумачивши п. 8.3. та 8.6. Договору як підставу для автоматичного розірвання договору оренди без врахування істотних обставин справи, які не зазнали змін в результаті зміни директора відповідача. В той же час, із наданих до позовної заяви матеріалів не вбачають доведеними обставин, що в результаті зміни директора Орендаря, баланс інтересів сторін змінився та позивач не отримав те, на що розраховував, укладаючи договір оренди землі із відповідачем. Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н від 18.12.2015 року. Згідно вищезазначеного договору, а саме другого речення п. 12.5 договір містить окрему самостійну підставу для розірвання спірного договору, як зміна керівника (директора) юридичної особи - орендаря, тому у наведених умовах договору передбачається можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін. На момент укладення договору оренди землі № б/н від 18.12.2015 року директором ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» був ОСОБА_2 . За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 06.03.2018 року по 03.03.2020 року керівником ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» був ОСОБА_3 , а з 04.03.2020 року керівником орендаря є ОСОБА_4 . Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами статті 628 ЦК України про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Згідно пункту 12.5 договору оренди земельної ділянки від 18.12.2015 року договір може бути припинений достроково за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України та цим договором, а в пункті 12.5 договору сторони погодили, що зміна директора підприємства-орендаря є підставою для розірвання цього договору. Тобто, судом першої інстанції вірно встановлено, що наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення пунктів 12.3., 12.5. договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду щодо істотності порушень умов договору, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що в даному випадку жодного порушення умов договору не відбулось, щоб з`ясовувати його істотність, правовідносини сторін зводяться до виконання умов договору, а не його порушення. Так, сторони погодили умови пунктів 12.3., 12.5. договору були погоджені сторонами на власний розсуд, прямо передбачили пункт 12.5 договору про те, що зміна директора підприємства-орендаря є підставою для розірвання цього договору. /а.с. 110 зворот/ Вказана умова договору не була поставлена жодною зі сторін під сумнів, є чіткою, а тому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі N375/278/20, провадження N61-3449св21 у аналогічних правовідносинах, про те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Так, право орендодавця вимагати розірвання договору оренди на підставі пунктів 12.3,12.5 виникло при зміні керівника підприємства-орендаря. Посилання апелянта на те, що від зміни керівника підприємства-орендаря позивач не зазнав шкоди та не позбувся того, на що розраховував при укладенні договору, на обґрунтованість позовних вимог не впливають, оскільки ОСОБА_1 просив розірвати договір не у зв`язку з істотним порушенням договору орендарем, а у зв`язку із настанням події, яку сторони, на власний розсуд, керуючись принципом свободи договору, погодили як підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне - цукор» - Квітіна Руслана Валерійовича на рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Таращанського районного суду Київської області від 18 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: