Постанова Донецький апеляційний суд № 234/313/20

Єдиний унікальний номер 234/313/20 Номер провадження 22-ц/804/2581/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В., за участю: секретаря судового засідання Гладуха О.О., представника відповідача адвоката Берзінь С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області цивільну справу № 234/313/20 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргаз-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укр-газбанк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 липня 2021 року (суддя першої інстанції Ткачова С.М.),- В С Т А Н О В И В : У січні 2020 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі АБ «Укргазбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтований тим, що між АБ «Укргазбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 2233/1035 від 22 травня 2008 року, відповідно до умов якого Банк зо-бов`язався надати відповідачеві грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, перед-бачені Кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачені наступній істотні умови кредитування: - сума кредиту 22 700,00 доларів США (п. 1.1 Кредитного договору), - процентна ставка за користування кредитом 14,3% річних (п. 1.1 Кредитного договору), - за кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (простроче-на заборгованість) процентна ставка встановлюється у розмірі 15,3% річних (п. 3.1.10 Кредит-ного договору), - строк повернення кредитних коштів до 21 травня 2030 року (п. 1.1 Кредитного догово-ру). Відповідно до пунктів 1.5 та 3.1.1.2 Кредитного договору кредит надається Банком пози-чальнику на придбання житлової нерухомості, шляхом видачі з позичкового рахунку на пото-чний рахунок відповідача. Банк виконав свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача. Відповідач не виконує належним чином зобов`язання за Кредитним договором, зокрема, не повертає кредит, згідно передбаченого договором графіку та не сплачує проценти за користування кредитними коштами. Станом на 04 грудня 2019 року відповідачем не сплачено: заборгованість за кредитом у розмірі 16531,38 доларів США; нараховані проценти за користуванням кредитом за період з 01 червня 2016 року по 30 листопада 2019 року у розмірі 7 538,53 доларів США. Загальна за-боргованість відповідача складає 24 069,91 доларів США. Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24 069,91 доларів США, витрати по платі судового збору у сумі 8 520,75 грн., сплачені при подачі позовної заяви. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 липня 2021 року позов-ні вимоги АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним дого-вором задоволені частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АБ «Укргазбанк» заборгова-ність за кредитним договором № 2233/1035 від 22 травня 2008 року в розмірі 19 260,00 доларів США, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 6 818,04 грн. Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, позивач АБ «Укргазбанк» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм про-цесуального права, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, про-сить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 липня 2021 року в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача частини позовних вимог та ухвали-ти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому позивач посилається на те, що в обґрунтування відмови у стягненні частини позовних вимог суд першої інстанції послався лише на розрахунок заборгованості, наданий позивачем. Однак позивачем первісні позовні вимоги не уточнювалися та не змінювалися, від частини вимог позивач не відмовлявся, а відповідач не заявляв та не надавав доказів про част-кову сплату заборгованості у розмірі 4 809,91 доларів США. Судом першої інстанції, на дум-ку скаржника, помилково здійснено відрахування попередніх часткових оплат заборгованості відповідача (до подачі позову) з загальної суми заявлених вимог 24 069,91 доларів США. При цьому, вказана сума заборгованості обчислена позивачем вже з урахуванням всіх попередніх сплат відповідача, що підтверджується наданим суду розрахунком. Відповідач же стверджував і підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості, що після відкриття провадження за позовом добровільно сплатила в рахунок погашення заборгованості лише 470,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Берзінь С.Л., на апеляційну скаргу позивача надала відзив, в якому посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги зводяться до простої незгоди із рішенням суду першої інстанції без наведення об`єктивних доводів неза-конності та/або необґрунтованості судового рішення. Доводи апеляційної скарги не відпові-дають дійсним обставинам справи. Розмір боргу у сумі 24 069,91 доларів США позивачем не було підтверджено належними та допустимими доказами. У виписці по рахунку від 12 травня 2021 року, з якою погоджується відповідач, містяться всі суми, які були нею фактично спла-чені за весь період кредитування. Підтверджено лише заборгованість 19 260,00 доларів США. Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додер-жанням норм матеріального і процесуального права. Рішення є законним і обґрунтованим і повинно бути залишено без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного за-хисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за на-явними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішен-ня суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В судове засідання апеляційного суду представник позивача АТ «Укргазбанк», відповідач ОСОБА_1 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені. Судову повістку-повідомлення про розгляд справи 23 листопада 2021 року позивач АТ «Укргазбанк» отримав 03 листопада 2021 року, відповідач ОСОБА_1 30 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про отримання поштового відправ-лення (а.с. 244, 248). Про причини неявки у судове засідання 23 листопада 2021 року учасники справи не пові-домили і відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з`явилися у судове засідання без поважних причин. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, відповідача по справі, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Представник відповідача адвокат Берзінь С.Л. взяв участь у судовому засіданні апеляцій-ного суду за допомогою програмного забезпечення "EASYCON", проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апе-ляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача АТ «Укргазбанк» не підлягає задоволенню. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог АТ «Укргазбанк» у сумі 19 260,00 доларів США, що підтверджується випис-кою по особовому рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 2233/1035 від 22 травня 2008 року станом на 12 травня 2021 року. Колегія суду погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного. Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 травня 2008 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2233/1035 від 22 травня 2008 року, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати від-повідачеві грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити про-центи за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором. (а.с. 32-37). Позивач виконав свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши відпові-дачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача (а.с. 11-31). З розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що він виконаний у формі таблиці із зазначенням відповідних граф, зокрема заборгованість по креди-ту строкова зазначена у розмірі 10 834,76 доларів США, заборгованість по кредиту простроче-на у розмірі 5696,62 доларів США та прострочена заборгованість по процентам у розмірі 7532,53 доларів США, а всього 24 069,91 доларів США (а.с. 6-10). До матеріалів справи залучені квитанції про часткове погашення ОСОБА_1 заборгова-ності за кредитним договором № 2233/1035 від 22 травня 2008 року за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року у розмірі 470 грн.(а.с. 93,94). На ухвалу про витребування доказів від 14 квітня 2021 року позивач надав суду банківсь-ку виписку з особового рахунку з 22 травня 2008 року по 12 травня 2021 року, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої залишок заборгованості за кредитним договором становить 19 260 доларів США (а.с. 153 - 155). Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі елект-ронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст дого-вору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в на-лежній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином ві-дповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кре-дит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті креди-тного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недо-держанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно умов укладеного договору про надання банківських послуг проценти за користу-вання кредитом відповідачка зобов`язана сплачувати щомісяця. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, відповідно до якого банк мав право на стягнення процентів за кредитом і пені за процентами у межах позовної давності, обчисленої за три роки (для процентів) й один рік (для пені) до дня звернення до суду. Велика Палата зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Із матеріалів справи вбачається, що на момент звернення з позов до суду відповідачка в рахунок погашення кредитної заборгованості сплатила 22 556,67 доларів США (а.с. 10). Із наданої позивачем банківської виписку з особового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що за період з 22 травня 2008 року по 12 травня 2021 року залишок заборгованості за кредитним договором становить 19 260 доларів США (а.с. 153 - 155). Банківська виписка є первинним документом, що оформлюється відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Пер-винні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком ти-пових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому є належним доказом у справі. Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвер-дженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75). В постанові Верховного Суду у справі № 200/564/7/18 від 16 вересня 2020 року встанов-лено: «доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні докумен-ти, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Дослідивши банківську виписку з особового рахунку з 22 травня 2008 року по 12 травня 2021 року, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої залишок заборгованості за кредитним договором становить 19 260,00 доларів США, апеляційний суд дійшов висновку, що залишок заборгованості розраховано у відповідності до п.п. 3.3.3. кредитного договору № 2233/1035 від 22 травня 2008 року, у відповідності до якого повернення суми тіла кредиту здійснюється платежами у розмірі 85,98 доларів США (а.с. 153 - 155). Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув заборгованість у розмірі 19 260,00 доларів США, визначену позивачем на травень 2021 року. Відповідно до ст. 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наяв-них у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі од-нотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відо-бражає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґру-нтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без за-доволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні пра-вовідносини, тому підстави для його скасування відсутні. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно роз-міру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення суду без змін, витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 липня 2021 року залиши-ти без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бу-ти оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 листопада 2021 року. Головуючий суддя: Ю.М. Мальований Судді: О.В. Агєєв Т.В. Космачевська