Постанова 4804 № 263/3311/21

22-ц/804/2478/21 263/3311/21 Єдиний унікальний номер 263/3311/21 Номер провадження 22-ц/804/2478/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Зайцевої С.А., Биліни Т.І., секретар судового засідання Сидельнікова А.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВГАЗ», розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2021 року, повний текст складено 30 липня 2021 року, в складі судді Ікорської Є.С., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВГАЗ» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «АЗОВГАЗ», в якому просила визнати протиправними дії відповідача, які виразилися в не проведенні коригування оплати за послугу з газопостачання з листопада 2018 року; просила зобов`язати ТОВ «АЗОВГАЗ» провести їй перерахунок оплати послуг з надання газопостачання з листопада 2018 року. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності на підставі договору дарування від 09 жовтня 2001 року. До листопада 2018 року в указаній квартирі був зареєстрований її син ОСОБА_2 та його родина (три особи), після 20 листопада 2018 року він знявся з реєстрації та отримав прописку за іншою адресою, а позивач зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_2 . Про вказані зміни позивач повідомила відповідача одночасно з переоформленням особового рахунку на своє ім`я. У листопаді 2018 року позивач звернулася до ТОВ «АЗОВГАЗ» з питання внесення даних про зареєстрованих осіб у вказаній квартирі та надала довідку про забезпечення житловою площею (склад сім`ї, технічні характеристики житла, розмір платежів) від 28 листопада 2018 року, але їй повідомили, що ця довідка не відповідає вимогам для документу на підтвердження таких обставин. Вдруге позивач звернулася до відповідача у листопаді 2019 року та надала заяву та довідку про кількість зареєстрованих осіб, де зазначено, що вона зареєстрована одна, і тільки після цього виконано корегування за особовим рахунком № НОМЕР_1 , розподіл газу проводиться на одну особу. У зв`язку із цим просила задовольнити позов, оскільки вона виконала усі необхідні дії для надання відомостей про зміну складу осіб, що проживали у квартирі і користувалися природним газом, але відповідач не виконав свого обов`язку, не врахував таких обставин і неправомірно нараховував їй оплату за газ з листопада 2018 року, виходячи з кількості осіб, що були зареєстровані в квартирі до листопада 2018 року. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «АЗОВГАЗ» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на обставини, викладені в позовній заяві. Роз`яснення суду щодо неналежного відповідача позивач вважає неправомірними, так як згідно з листом № 08-1720/1від 16 липня 2021 року, яке було надане ПАТ «Маріупольгаз», вбачається, що ТОВ «Маріупольгаз» з 01.07.2015 року припинило свою діяльність з постачання природного газу споживачам відповідно до вимог ЗУ «Про принципи функціонування ринку природного газу» № 2467-VI від 08.07.2010 року і згідно з новими затвердженими Ліцензійними умовами здійснення господарської діяльності по постачанню природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом № 9 від 12.01.2015 року. Таким чином, оскільки вона згідно з вимогами Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Кодексу газорозподільчих систем» від 30.09.2015 року №2494 повідомила Оператора ГРМ про зміни у складі споживачів, то відповідно, Оператор ГРМ повинен був корегувати оплату газу з моменту її звернення в листопаді 2018 року. Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити, представника відповідача ТОВ «АЗОВГАЗ»_Шевцова І.В., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші. У відповідності з вимогами ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування віл 9 жовтня 2001 року є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою про забезпечення житловою площею (склад сім`ї, технічні характеристики житла, розмір платежів) від 28 листопада 2018 року, виданою головою ОСББ «Азовстальська 166», за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована і фактично мешкає ОСОБА_1 . Звертаючись до суду, позивач вказувала, що в листопаді 2018 року звернулася до ТОВ «АЗОВГАЗ» з питання внесення даних про зареєстрованих осіб у вказаній квартирі та надала відповідну довідку про забезпечення житловою площею, але їй було відмовлено, оскільки довідка не відповідала вимогам для документу на підтвердження таких обставин. Як встановлено судом, відповідно до вимог Закону України «Про принципи функціонування ринку природного газу» № 2467-VI від 08.07.2010 р. і згідно з новими затвердженими Ліцензійними умовами здійснення господарської діяльності по постачанню природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом № 9 від 12.01.2015 р. ПАТ «Маріупольгаз» з 01.07.2015 р. припинило свою діяльність в частині постачання природного газу споживачам. З 01.07.2015 р. постачання природного газу споживачам здійснює ТОВ «Азовгаз». На виконання Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» від 16.06.2011 р. № 3533-VI і постанови Кабінету Міністрів України № 620 від 16.05.2002 р. «Положення про порядок проведення розрахунків за надані населенню послуги з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку» із змінами і доповненнями від 27.01.2016 р. №46 ПАТ «Маріупольгаз» до 01.01.2018 р. були виконані роботи по забезпеченню комерційного обліку природного газу для споживачів, що проживають в багатоквартирних будинках і використовують природний газ лише для приготування їжі. В Інвестиційну програму для ПАТ «Маріупольгаз», затверджену Національною комісією, яка здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг за адресою АДРЕСА_3 , включена установка лише загальнобудинкового газового лічильника. ПАТ «Маріупольгаз» на виконання Закону і Інвестиційної програми виконало роботи по установці загальнобудинкового вузла обліку природного газу за адресою АДРЕСА_3 і з 01.12.2016 р. ввело його в комерційний облік, тобто розрахунки за спожитий природний газ проводяться згідно з показаннями загальнобудинкового лічильника і споживачі,що проживають в даному будинку забезпечені комерційним обліком природного газу. З січня 2020 року по всій території України, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019 року та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2494, була ведена нова формула розрахунків за газ, яка передбачає поділ вартості природного газу за видами послуг: поставка природного газу, розподіл природного газу (замовлена потужність). Згідно з вищезазначеними нормативними документами, річна замовлена потужність об`єкта споживача на розрахунковій календарний рік визначається Оператором ГРМ (яким є ПАТ «Маріупольгаз»), виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. ПАТ «Маріупольгаз» не є правонаступником TOB «Азовгаз». Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Азовгаз» є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки саме до компетенції оператора ГРМ в особі ПАТ «Маріупольгаз» входить питання корегування кількості зареєстрованих у приміщенні осіб, при цьому доказів звернення позивача до ТОВ «Азовгаз» суду не надано, а надано відповіді на звернення позивача до ПАТ «Маріупольгаз», а тому відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 визнати дії ТОВ «Азовгаз» протиправними стосовно не корегування нарахування оплати за послугу з газопостачання як на одну особу з листопада 2018 року та зобов`язати ТОВ «Азовгаз» провести перерахунок позивачу оплати послуг з газопостачання як на одну особу з листопада 2018 року. Не погодитися із таким висновком суду неможливо. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Відповідно до п. 23 Розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, розрахунки за послуги з газопостачання проводяться на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором газорозподільної системи (далі Оператор ГРМ) за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ. Як вбачається зі справи, відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» за адресою АДРЕСА_3 , де проживає позивач, ПАТ «Маріупольгаз» встановило загальнобудинковий лічильник газу, з 01 грудня 2016 року ввело його в комерційний облік, розрахунки за спожитий природний газ проводяться згідно з його показами. Відповідно до п. 5 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надані населенню послуги з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 620 від 16 травня 2002 року, передбачено, що обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються: 1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні; 2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу: для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні. Кількість осіб у квартирі, іншому ізольованому житловому приміщенні для проведення розрахунку та розподілення спожитих обсягів газу визначається відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Інформація про зміну їх кількості подається побутовими споживачами оператору газорозподільної системи до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Відповідальність за своєчасність та достовірність поданої інформації несе побутовий споживач, що її подає. У разі подання такої інформації із запізненням - вона враховується в наступному розрахунковому періоді без перерахунку минулих періодів. Пунктом 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем встановлено, що споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний термін письмово повідомляти газорозподільне підприємство про всі зміни, що стосуються видів споживання природного газу, в т.ч. кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті. З наведеного вбачається, що судом першої інстанції зроблений вірний висновок про те, що саме газорозподільним підприємством, яким є ПАТ «Маріупольгаз» як оператор ГРМ, вносяться зміни щодо кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті, і саме споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний термін письмово повідомляти газорозподільне підприємство про всі зміни, що стосуються видів споживання природного газу, зокрема і про кількість зареєстрованих осіб. З оскаржуваного рішення вбачається, що на думку позивача відповідачем у справі має бути саме Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВГАЗ», а не ПАТ «Маріупольгаз». Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на норми ст. 175 ЦПК України, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, постанову Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 304/1500/17-ц, дійшов до вірного висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити через неналежний суб`єктний склад. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача на незаконність судового рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального права не є слушними, суперечать змісту оскарженого рішення, з якого вбачається, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із висновками суду, яка позивачем не мотивована з правової точки зору, а ґрунтується на викладенні обставин позову. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складаний 23 листопада 2021 року. Судді: Є.Є. Мальцева Т.І. Биліна С.А. Зайцева