Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/14884/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2021 року м. Рівне Справа № 569/14884/20 Провадження № 22-ц/4815/1064/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання Пиляй І.С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Державне підприємство «Рівненський експертно-технічний центр Держпраці», розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Власової Тамари Сергіївни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2021 року (ухвалене у складі судді Харечка С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рівненський експертно-технічний центр Держпраці» про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Рівненський експертно-технічний центр Держпраці» про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що наказом №77-К від 11.08.2020р. його було звільнено з посади експерта технічного з промислової безпеки (об`єктів електроенергетики) за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п.3 частини 1 ст.40 КЗпП України. Вказує, що підставою для звільнення його з роботи було: відмова від виконання Наказу №100 від 10.08.2020, яким його було зобов`язано приступити до виконання трудових обов`язків на визначеному робочому місці в кабінеті №115 АДРЕСА_1 ; невиконання вимог пунктів 3.1.11, 3.1.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог посадової інструкції експерта технічного з промислової безпеки №08/06 від 02.12.2019 (п. 2.26 та інші), які мали місце 08.07.2020 та 22.07.2020 стосовно діловода ОСОБА_2 ; відмова від виконання наказу ДП «Рівненський ЕТЦ» № 93-Б від 23.07.2020 «Про позапланову інвентаризацію майна» та прийняття участі в інвентаризації; допущення порушень під час виконання та оформлення результатів робіт за договорами №ЕЦ- 00001671 від 18.06.2020 та № ЕЦ-0000791 від 01.07.2020; застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани (наказ від 08.07.2020 №68-К). Вважає, що у відповідача не було підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності: а саме відсутній склад дисциплінарного проступку, порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, що має наслідком поновлення працівника на роботі. Зазначає, що відповідач звільнив його з роботи протизаконно, з грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України він зобов`язаний поновити його на попередній посаді, сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Просив суд скасувати наказ про звільнення №77-К від 11.08.2020р., поновити його на посаді експерта технічного з промислової безпеки, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рівненський експертно-технічний центр Держпраці» про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано норми чинного законодавства та порядок застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді його звільнення з роботи за систематичне невиконання ним трудових обов`язків без поважних причин. Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, а тому вони задоволенню не підлягають. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Власова Т.С. оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 працював у ДП "Рівненський експертно-технічний центр Держпраці" на посаді експерта технічного з електроенергетики електротехнічної лабораторії з 2007 року по 2020 рік в кабінеті № 216, де визначено його атестоване робоче місце, яке придатне для виконання робіт фахівця з електроенергетики. Стверджує, що з метою притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та подальшого звільнення, відповідач 26 червня 2020 року видав наказ №84 щодо закріплення за ним робочого місця у кабінеті №115. При цьому, у даному наказі не зазначено в чому полягає така виробнича необхідність. Вважає цей наказ неправомірним, так як його робоче місце атестоване в кабінеті №216, в якому знаходяться матеріальні цінності за які він відповідає, а перехід у кабінет №115 значно погіршує його умови праці, оскільки він належним чином необладнаний, що унеможливлює виконання його трудових обов`язків. Незважаючи на це, 08 липня 2020 року відповідач видає два накази: наказ №68-К про оголошення йому догани з позбавленням премій на увесь час її дії та наказ №90 про чергове закріплення за ним робочого місця в кабінеті №115. Таким чином, замість того, щоб створити працівникові належні умови праці, відповідач навпаки перешкоджав належним чином виконувати йому посадові обов`язки. При цьому, зауважує, що кабінет № 216 продовжував функціонувати й там надалі проводили необхідні дослідження працівники відділу з електровимірювань та випробувань об`єктів електроенергетики. Заперечує та вважає необ`єктивними висновки інспектора праці Управління Держпраці у Рівненській області. Доводить про належне виконання ним службових обов`язків, дотримання трудової дисципліни та правил ділового етикету. Вважає заперечення відповідача з даного приводу необґрунтованими, безпідставними та такими, що направлені для створення умов для його звільнення. Звертає увагу, що усі подання, різного роду доповідні та службові записки стосовно нього не є належними доказами у справі, оскільки жодна з них не була реєстрована в журналі вхідної кореспонденції. На них відсутня резолюція керівника. Також зазначає, що від виконання наказу про проведення інвентаризації майна, що обліковується на базі Хрінники, відмовився у зв`язку із незаконністю цього наказу, оскільки інвентаризація майна повинна проводитися за його місцезнаходження, а воно на даний час знаходиться в ДП "Рівненський ЕТЦ", а не на базі Хрінники. Крім того, проведення інвентаризації майна не передбачено його посадовою інструкцією. Також вважає, що наказ про його звільнення підписано особою, яка не була правомочною на видачу такого наказу. З наведених міркувань просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в поновленні його на посаді та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник відповідача, окрім іншого зазначає, що робоче місце ОСОБА_1 в кабінеті №216 не було атестоване, оскільки не є таким, що підлягає атестації. Пояснює, що у кабінеті № 216 розташоване електрообладнання високої напруги. Під час випробувань засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) на такому обладнанні, згідно нормативів безпеки, заборонено знаходитися у приміщенні особам які не здійснюють випробування. Тому, прийняття керівником рішення про відведення кабінету № 216 виключно для проведення лабораторних досліджень (випробувань) і переміщення працівників в інший кабінет є обґрунтованим та доцільним. У такий спосіб на підприємстві функціонує санітарна лабораторія та лабораторія неруйнівного контролю. Працівники мають окремо визначені робочі місця, а в лабораторії здійснюють лише практичні завдання. ОСОБА_1 був не єдиним працівником, робоче місце якого визначено у кабінеті №

115. Працівниками ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) виконано відповідні накази без застережень та продовжено роботу в кабінеті № 115 з застосуванням (лише у випадку виникнення необхідності) приладів, які знаходяться у відповідних лабораторіях. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду - без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що наказом №77-К від 11.08.2020р. ОСОБА_1 , було звільнено з посади експерта технічного з промислової безпеки, у зв`язку із виявленими порушеннями, що є систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку. Наказ було підписано ОСОБА_6 , яка мала повноваження на підписання такого наказу згідно Погодження ФДМУ № 10-57-14188 від 27.07.2020 та наказу № 75-К від 10.08.2020 року. Зокрема, підставою звільнення позивача слугувало: відмова від виконання Наказу №100 від 10.08.2020 по ДП «Рівненський ЕТЦ», яким було зобов`язано експерта технічного Гріня О.М. приступити до виконання трудових обов`язків на визначеному робочому місці в каб.115 вул. Лєрмонтова, 7, м. Рівне; невиконання вимог Правил внутрішнього трудового розпорядку пунктів 3.1.11-3.1.12 та вимог посадової інструкції експерта технічного з промислової безпеки № 08/06 від 02.12.2019 р., які мали місце 08.07.2020 р. та 22.07.2020 р. стосовно діловода ОСОБА_7 ; відмова 24.07.2020 року без поважних причин від виконання вимог наказу ДП «Рівненський ЕТЦ» № 93-Б від 23.07.2020 р. «Про позапланову інвентаризацію майна» та прийняття участі в інвентаризації; виявлення порушень під час виконання та оформлення результатів робіт за договорами № ЕЦ-00001671 від 18.06.2020р. та № ЕЦ-00001791 від 01.07.2020р. та з урахуванням накладеного на експерта технічного ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани згідно наказу від 08 липня 2020р. № 68-К. Враховуючи наведені обставини, експерт технічний з промислової безпеки відділу з електровимірювань та випробувань об`єктів електроенергетики ДП «Рівненський ЕТЦ» - Грінь О.М. був звільнений 11 серпня 2020 року за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. З наказом про звільнення, позивач, ознайомився 11.08.2020 року під підпис та зазначив, що з таким наказом не згідний. Наказом №101 від 11.08.2020р. про надання пояснення перед застосуванням стягнення, передбаченого п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України, було зобов`язано ОСОБА_1 надати пояснення по кожному факту порушення, які є систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Такі порушення були викладені відповідачем у додатку до наказу №101. Згідно наданих пояснень позивачем, що містяться в пояснювальній записці ОСОБА_1 , до даної до справи, останній зазначає, що всі пункти наказу №101 є наклепом на нього, є безпідставні, а робоче місце №115 не відповідає вимогам роботи електротехнічного працівника. Головою комісії по інвентаризації він не може бути. До розбіжностей по договорах не має ніякого відношення. Ніяких інструкцій і трудову дисципліну не порушував. Разом з цим, як вбачається із наявного у справі наказу №100 від 10.08.2020р. «Про робоче місце», позивач зобов`язаний приступити до виконання трудових обов`язків на визначеному робочому місці каб. 115 по АДРЕСА_1 . З вищевказаним наказом, позивач був не згідний про що й зазначив та поставив свій підпис 11.08.2020 року, що свідчить про відмову ОСОБА_1 його виконувати. Крім того, згідно наказу від 26.06.2020 № 84 «Про закріплення робочих місць» за експертом технічним - ОСОБА_1 було закріплено робоче місце в кабінеті № НОМЕР_1 приміщення ДП «Рівненський ЕТЦ», яке знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Лєрмонтова,

7. Попереднє робоче місце ОСОБА_1 було визначено в кабінеті № 216 який знаходиться за тією адресою, що й нове закріплене робоче місце. З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2020 о 15-00 год. складено акт про відмову виконання наказу за підписом трьох осіб, працівників ДП «Рівненський ЕТЦ», в якому зазначено, що 30.06.2020 експерт технічний ОСОБА_1 не виконав наказ № 84 від 26.06.2020 «Про закріплення робочого місця», він був відсутній у кабінеті № 115 та надалі працює в кабінеті № 216. 02.07.2020 о 10-00 год. складено акт про відмову виконання наказу за підписом трьох осіб, працівників ДП «Рівненський ЕТЦ», в якому зазначено, що 02.07.2020 експерт технічний ОСОБА_1 не виконав наказ № 84 від 26.06.2020 «Про закріплення робочого місця», відсутній у кабінеті № 115 та надалі працює в кабінеті №

216. Аналогічний акт складено і 03.07.2020 о 15-00 год.. Наказом ДП «Рівненський ЕТЦ» від 02.07.2020 №87 «Про надання пояснення перед застосуванням дисциплінарного стягнення» зобов`язано експерта технічного з промислової безпеки ОСОБА_1 надати пояснення, обґрунтовані причини відмови виконання наказу від 26.06.2020 № 84 «Про закріплення робочого місця», яке було надане ОСОБА_1 02.07.2020 (а.с. 99-100 т. 1). Наказом ДП «Рівненський ЕТЦ» від 08.07.2020 № 68-К «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за порушення трудової дисципліни експерту технічному з промислової безпеки ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено його преміальних виплат на період дисциплінарного стягнення. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений про що свідчить його підпис із записом «не згідний з наказом» (а.с. 97 т. 1). Наказ № 68-К «Про оголошення догани» позивачем не оскаржувався. Згідно акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ 8181/952/АВ від 29.07.2020р., складеного Управлінням держпраці у Рівненській області, за результатами здійсненої перевірки додержання законодавства про працю, у відповідача відсутнє порушення законодавства про працю щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 .. Відповідно до ч. 2 ст. 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. З огляду на зазначене, зміна робочого місця, а саме закріплення його в іншому кабінеті, на тому самому підприємстві, за тією самою адресою не є зміною істотних умов праці і як наслідок не потребує попередження про зміну істотних умов праці не менше як за два місяці до запровадження. Крім того, як вбачається із доповідної записки від 08.07.2020 діловода ОСОБА_8 , позивач вів себе з нею неетично, грубо та з перевищенням повноважень, вимагав виконати дії що не входить до кола її обов`язків та прав. Такий інцидент підтверджено актом від 08.07.2020р. за підписом свідків та доповідною запискою ОСОБА_9 , які містяться у матеріалах справи. 22.07.2020 року діловодом ОСОБА_10 було подано повторну доповідну записку з приводу повторного факту неетичної, непрофесійної та грубої поведінки ОСОБА_1 щодо неї. Такими діями позивачем було порушено п.3.1.11та 3.1.12 правил внутрішнього трудового розпорядку, згідно яких працівник зобов`язаний дотримуватися правил ділового етикету у взаєминах з іншими працівниками та клієнтами підприємства, всіляко вживати заходи для покращення ділової репутації підприємства. Вчасно приходити на роботу, використовувати весь свій робочий час для продуктивності праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові (посадові) обов`язки. Згідно наказу №93-Б від 23.07.2020 «Про проведення позапланової інвентаризації майна, що обліковувалися на базі Хрінники, позивач був призначений головою інвентаризаційної комісії та в термін до 27.07.2020 року разом із членами комісії повинен був провести інвентаризацію та надати документи у фінансово-економічний відділ. Однак, ОСОБА_1 відмовився приймати участь у інвентаризації у зв`язку із тим, що не приймав участі у первинній інвентаризації майна в селі Хрінники до вивезення його в підсобне приміщення ДП "Рівненський ЕТЦ" про що зазначив на зворотній стороні наказу та у своєму поясненні від 24.07.2020р. Як вбачається із наявних у справі службових записок, актів приймання передачі наданих послуг, 14.07.2020 директором ДП «Рівненський ЕТЦ» було виявлено розбіжність між роботами заявленими замовником до виконання у договорі №ЕЦ-00001671 від 18.06.2020 кількістю перелічених робіт заявлених в акті приймання-передачі наданих послуг за договором № ЕЦ-00001671 від 18.06.2020 (підготованого до підписання та оплати Замовнику) та фактично виконаними роботами, що оформлено протоколом №ПВ-4-16-54/20. У своїх поясненнях по факту виявленого порушення від 14.07.2020 ОСОБА_1 пояснив, що провів випробування засобів захисту, оформленням робіт не займався, а замовники були «в захваті від співпраці». При цьому, акт приймання-передачі наданих послуг за договором ЕЦ00001671 від 18.06.2020 з кількістю зазначених одиниць - 1, підписаний ОСОБА_1 , як виконавцем, протокол № ПВ-4-16-54/20 з кількістю одиниць - 2 також підписані ОСОБА_1 23.07.2020 року директором ДП «Рівненський ЕТЦ» було виявлено розбіжність між роботами заявленими замовником до виконання у договорі №ЕЦ-00001791 від 01.07.2020, кількістю перелічених робіт заявлених в акті приймання-передачі наданих послуг за договором № ЕЦ-00001791 від 01.07.2020 та фактично виконаними роботами, що оформлено протоколом №ПВ-4-16-5 6/20. У своїх поясненнях по факту виявленого порушення від 23.07.2020, ОСОБА_1 пояснив, що виконував лише випробування, тому до розбіжностей по кількості одиниць відношення не має. При цьому, акт приймання-передачі наданих послуг за договором № ЕЦ-00001791 з кількістю зазначених одиниць - 14, підписаний ОСОБА_1 , як виконавцем, протокол № ПВ-4-16-56/20 з кількістю одиниць 15 також підписані ОСОБА_1 . Таким чином, експерт технічний Грінь О.М. виконав роботи не передбачені договором, до оплати замовнику їх не заявив, при цьому видав Протокол №ПВ-4-16-54/20 та протокол №ПВ-4-16-56/20, до яких включено одиниці, що не є об`єктом укладених замовниками договорів з ДП «Рінвенський ЕТЦ» та не оплачені замовником. Вищевказані обставини свідчать про наявність в діях позивача систематичного порушення трудової дисципліни, оскільки ОСОБА_1 після оголошення догани, допустив ряд нових порушень трудової дисципліни, які підтвердженні наявними у матеріалах справи письмовими доказами. З п.2.24 посадової інструкції експерта технічного з промислової безпеки відділу з електровимірювань та випробувань об`єктів електроенергетики Державного підприємства «Рівненський експертно-технічний центр Держпраці», з якою був ознайомлений позивач ОСОБА_1 , слідує, що завданнями та обов`язками експерта технічного з промислової безпеки є своєчасне та в повному обсязі виконувати договірні зобов`язання, накази, розпорядження, протокольні рішення. Також, згідно п.2.26, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, вимог посадової інструкції, Положення про відділ, законодавчих та нормативних документів в т.ч. внутрішніх, які регламентують порядок виконання робіт експертами технічними. З правилами внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 також ознайомлений під підпис. За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що під систематичним невиконанням зазвичай мається на увазі неодноразове здійснення цих вчинків. Умовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП є факт повторного здійснення працівником протиправної винної дії після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Також, відповідно до ст. 149 КЗпПУ, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. За порушення трудової дисципліни відповідно до ст. 147 КЗпПУ до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1)догана; 2)звільнення. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, за передбаченими п.3 ч.1ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року. Встановлені вище обставини свідчать, що відповідачем дотримано норми чинного законодавства та порядок застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді його звільнення з роботи за систематичне невиконання трудових обов`язків без поважних причин. Разом з цим, колегія суддів вважає доцільним зазначити, що на час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно наказу № 68-К від 08.07.2020 року, колегіальний розгляд профкомом питання щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани був неможливий у зв`язку із виходом членів профкому з профспілкової організації. Станом на 31.01.2020 року профком "ДП «Рівненський ЕТЦ" складався з 5 осіб (виборний орган профспілки): голова профкому: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - члени профкому. Так, станом на 07.07.2020 року члени профспілки ДП "Рівненський ЕТЦ" та члени виборного органу профспілки вийшли зі складу Первинної профспілкової організації згідно заяв, а саме: ОСОБА_12 - 01.04.2020 року; ОСОБА_13 -01.04.2020 року; ОСОБА_15 - 30.04.2020 року; ОСОБА_14 була звільнена з підприємства 27.04.2020 року. За період діяльності профспілкового комітету ОСОБА_1 не обирався до складу виборних органів профспілки. Діяльність профспілкового комітету ДП "Рівненський ЕТЦ" була припинена з 03.08.2020 року, у зв`язку зі складанням повноважень головою профкому та виходом працівників з профспілкового комітету. Тобто, на день звільнення ОСОБА_1 діяльність профспілкової організації у ДП "Рівненський ЕТЦ" була припинена у зв`язку із саморозпуском працівників. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу №77-К від 11.08.2020р. та поновлення його на роботі, а також позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, які є похідними від поновлення на роботі. Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи, по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду, ґрунтуються суб`єктивному підході позивача до обставин справи, переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Заразом, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судовим рішенням на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (Hirvisaari v. Finland ("Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Власової Тамари Сергіївни залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 24 листопада 2021 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.