Ухвала КАС ВС № 640/21230/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 24 листопада 2021 року м. Київ справа № 640/21230/21 провадження № К/9901/41473/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Верховного Суду України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №640/21230/21 за позовом Верховного Суду України до Міністерства юстиції України про визнання наказу незаконним, у с т а н о в и в: Верховний Суд України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просив: - визнати незаконним наказ Міністра юстиції України від 23.02.2021 № 608/7 про відмову в задоволенні скарги Верховного Суду України про скасування рішення про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна; - зобов`язати Міністра юстиції України розглянути скаргу Верховного Суду України про скасування рішення про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна у відповідності до вимог закону. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, позовну заяву Верховного Суду України повернуто позивачу з огляду на положення пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України). На зазначені судові рішення позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу №640/21230/21 скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Своєю чергою предметом касаційного оскарження є ухвала окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви позивачеві, яка була залишена без змін постановою апеляційного адміністративного суду за результатами перегляду зазначеної ухвали в апеляційному порядку. За такого правового регулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у касаційному порядку можливе тільки у тому разі, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що Окружним адміністративним судом міста Києва позовну заяву повернуто Верховному Суду України з тих підстав, що її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено, а саме - в.о. Голови Верховного Суду України Гуменюком В.І. Судом встановлено, що Верховний Суд України перебуває в процесі припинення, керівником є Гуменюк В.І. (виконуючий обов`язки Голови Верховного Суду України), а головою комісії з припинення - Соловйова Л.В. Колегія суддів бере до уваги, що КАС України передбачає можливість Верховного Суду України, який є юридичною особою, бути стороною у адміністративному процесі й брати участь у справі, в тому числі, особисто - в порядку самопредставництва через свого керівника. Водночас, за змістом частин першої, третьої, четвертої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Згідно з положеннями частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що головою комісії з припинення Верховного Суду України є Соловйова Л.В. Зважаючи на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що прийняття до провадження судом даної позовної заяви, яка, незважаючи на встановлений факт перебування цієї юридичної особи у процесі припинення, підписана виконуючим обов`язки керівника (Голови цього Суду), а не головою комісії з припинення або ліквідатором, призведе до порушення норм процесуального права і суперечитиме основним засадам (принципам) адміністративного судочинства стосовно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши, що право на підпис позовної заяви, поданої від імені Верховного Суду України, як юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, належить голові комісії з припинення або ліквідатору, яким, згідно даних Реєстру, є Соловйова Л.В., дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовна заява Верховного Суду України подана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено та підлягає поверненню позивачу. Дослідивши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, а також наведені аргументи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. До того ж, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 30.03.2020 у справі №826/16935/18, обставини якої є подібними до справи №640/21230/21. Ухвалюючи вказану постанову, Верховний Суд дійшов таких висновків про застосування норм права у спірних правовідносинах: « 51.В контексті названих вище положень процесуального закону та зважаючи на наявну правозастосовчу практику Верховного Суду у питаннях, які стосуються самопредставництва юридичних осіб, як приватного, так і публічного права, прийняття до провадження судом першої інстанції позовної заяви ВСУ, яка, незважаючи на встановлений факт перебування цієї юридичної особи у процесі припинення, підписана виконуючим обов`язки керівника (Голови цього Суду), а не головою комісії з припинення або ліквідатором, призвело б до порушення норм процесуального права і суперечить основним засадам (принципам) адміністративного судочинства стосовно рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. 52.За таких обставин, беручи до уваги положення вищезгаданих норм законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджені наявними у справі матеріалами, колегія суддів дійшла висновку, що право на підпис позовної заяви, поданої від імені ВСУ, як юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, належить голові комісії з припинення або ліквідатору, яким, згідно даних Реєстру, є ОСОБА_1 , про що правильно зазначено в оскаржуваних судових рішеннях. … 54.Колегія суддів звертає увагу на те, що даний позов подано від імені ВСУ саме як юридичної особи, яка, як правильно встановлено у судах попередніх інстанцій, і це підтверджується даними Реєстру, перебуває у стані припинення, а отже, як випливає з приписів вищенаведених правових норм, представляти такого суб`єкта у судовому процесі уповноважений голова ліквідаційної комісії або її член за дорученням голови цієї комісії, яким Гуменюк В. І. не являється.». Отже, аналіз правових норм та обставин справи дає колегії суддів можливість зробити висновок, що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає. На підставі викладеного, керуючись положенням частини третьої статті 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Верховного Суду України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 про повернення позовної заяви у справі №640/21230/21.

2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Cуддя О.П. Стародуб