Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/8024/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8024/21 пров. № А/857/16727/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Качмара В.Я., Большакової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 17.11.2018 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення з іншими видами підвищення пенсії, без обмеження максимальним розміром; зобов`язати відповідача в подальшому виплачувати пенсію позивачу в розмірі, встановленому після перерахунку у розмірі 70% грошового забезпечення з іншими видами підвищення пенсії, без обмеження максимальним розміром. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7- рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Конституційний Суд України в пункті 7 рішення № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року вже висловив правову позицію, згідно з якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічної редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної`статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17. Таким чином, внесені Законом №1774-VІІІ зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Крім-того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002). Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Так, Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, як і не було змін в розмірі складових грошового забезпечення, проте коли призначалась пенсія відповідачу було його право на виплату пенсії у повному обсязі було порушено. А відтак позивач вважає, що має право на перерахунок та виплату пенсії з 17.11.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 09.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії. Листом від 07.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у здійсненні такого перерахунку позивачу відмовило. Вказана відмова мотивована тим, що до призначеної йому пенсії застосоване обмеження максимальним розміром, передбачене статею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 17.11.2018 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України №2262 в розмірі 70% грошового забезпечення. Всього призначено - 21955, 34 грн. з 17.11.2018 загальний розмір пенсії становив 14350,00 грн. Призначена пенсії позивачем не оскаржувалась. Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що з 01.01.2018 відповідно до статті 43 Закону України №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України № 2262 зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Відповідно до частини другої статі 152 Конституції України закони, інші акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційний суд України ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статі 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону України №2262 суперечать статті 17 Конституції України. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-УІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни у частину сьому статі 43 Закону України №2262 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визначено, що положення частини 7 статті 43 Закону України №2262 втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, тобто з 20.12.2016, тоді як на час призначення пенсії позивачу діяла редакція частини 7 статті 43 Закону України №2262 в редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-УІІІ «Про внесення змін до деяких інших законодавчих актів». Суд першої інстанції вірно вважав, що не заслуговують на увагу посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, оскільки ним оспорюванні положення Закону України №2262 обмежені конкретним часовим періодом (з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року), та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки такі стосуються обмеження розміру пенсії позивача за період, що розпочався з 17.11.2018. Водночас, відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 - VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України №2262 тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року не може перевищувати 10740 гривень. Аналогічна норма міститься і в статті 43 Закону України №2262. Судом вірно зазначено, що положення статті 2 Закону України №3668 не визнавались Конституційним Судом України неконституційними. Отже, позивачу з 17.11.2018 пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог законодавства. Підстави та порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262, визначено частиною 4 статті 63 Закону України №2262, зокрема, усі призначені за вказаним Законом України пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України №2262, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 17.11.2018 пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення з іншими видами підвищення пенсії, без обмеження максимальним розміром та в подальшому виплачувати пенсію позивачу в розмірі, встановленому після такого перерахунку, а тому дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі № 380/8024/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді В. Я. Качмар О. О. Большакова