Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4262/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4262/21 Категорія: 106030000 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Черкасовій Є.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Титора Д.П. Про звільнення ОСОБА_1 від 24 лютого 2021 року № 21-ос щодо звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, 01 березня 2021 року у зв`язку зі скороченням штату державних службовців; поновити ОСОБА_1 з 01.03.2021 на посаді, що є рівнозначною посаді слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві; стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням проведених виплат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві №21-ос від 24.02.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу у зв`язку зі скороченням штату державних службовців. Вважає зазначений наказ протиправним, оскільки накази, на підставі яких було видано спірний наказ позивачу для ознайомлення не надавались. Вказує, що при наявності факту зміни структури та штатного розпису відповідача, фактично не було скорочено посаду позивача, яку вона обіймала, отже, на думку позивача, скорочення штату не відбулося. Зазначає, що спірний наказ підписано неуповноваженою особою, оскільки ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень як керівник державної служби. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про: визнання протиправним та скасування наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Титора Д.П. Про звільнення ОСОБА_1 від 24 лютого 2021 року № 21-ос щодо звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, 01 березня 2021 року у зв`язку зі скороченням штату державних службовців; поновлення ОСОБА_1 з 01.03.2021 на посаді, що є рівнозначною посаді слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві; стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням проведених виплат відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що у межах спірних правовідносин позивача з порушенням вимог трудового законодавства звільнено зі служби в ДБР у зв`язку зі скороченням її посади. Також зазначає, що при скороченні її посади фактично не відбулось зміни статусу ДБР та зменшення кількості штатних посад у ДБР, а тому їй безпідставно не запропоновано обійняти вакантні посади. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 15.10.2019 №97-ос ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління за результатами конкурсу з 16 жовтня 2019 року, з випробуванням строком п`ять місяців. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 22.10.2020 №156-ос Про попередження працівників, наказано, окрім іншого: Сектору кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві персонально попередити працівників Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, посади яких з 01 грудня 2020 року, з 23 грудня 2020 року, з 04 січня 2021 року та з 01 лютого 2021 року скорочуються, про наступне вивільнення. Серед зазначених працівників у додатку 4 міститься й ОСОБА_1 . Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 08.01.2021 №7-ос Про попередження працівників, наказано, окрім іншого: Відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ( ОСОБА_3 ) персонально попередити працівників Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, посади яких з 01 березня 2021 року скорочуються, про наступне вивільнення. Відповідно до додатку 1 до вказаного наказу, ОСОБА_1 29.01.2021 ознайомлено зі скороченням посад, а саме 29.01.2021 директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ознайомив позивача з попередженням про наступне вивільнення №01/12.1/1646, відповідно до якого повідомляється: У зв`язку зі скороченням чисельності або штату державних службовців, скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу, внаслідок змін до штатного розпису на 2021 рік №1 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, затверджених наказом Державного бюро розслідувань від 25.01.2021 №45дск Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на 2021 рік та відповідно до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 28.01.2021 №7-ос Про попередження працівників попереджаємо про наступне скорочення посади слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яку Ви обіймаєте, по закінченню 30 календарних днів з моменту вручення цього попередження. Вас буде звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу, з виплатою згідно з частиною четвертою цієї статті вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Наказом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві №21-ОС від 24.02.2021 Про звільнення ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 2, 5 частини 3 статті 13, частини 5 статті 14 Закону України Про державне бюро розслідувань, статті 83, пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 87, статті 89 Закону України Про державну службу, у зв`язку зі зміною структури та штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, наказано, окрім іншого: Звільнити державного службовця 6 (шостого) рангу ОСОБА_1 з посади слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та припинити її державну службу 01 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України Про державну службу, у зв`язку зі скороченням штату державних службовців. Підставою для видачі наказу зазначено: наказ Державного бюро розслідувань від 15 жовтня 2020 року №581 Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань від 25 січня 2021 року №5дск Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на 2021 рік. Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з позовною заявою. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача правомірно звільнено з державної служби у зв`язку із скороченням займаної ним посади, а тому прийшов до висновку, що наказ від 24.02.2021 № 21-о/с виданий у межах наданих повноважень та скасуванню не підлягає. Щодо позовних про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд першої інстанції вказуючи що такі позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, а оскільки судом встановлено правомірність оскаржуваного наказу, то такі позовні вимоги також задоволенню не підлягають. Переглянувши рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. 12.11.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Державне бюро розслідувань», який визначає правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань. Постановою Кабінету Міністрів України № 127 від 29.02.2016 утворено Державне бюро розслідувань. Наказом Державного бюро розслідувань вiд 21.12.2017 № 1 затверджено структуру Державного бюро розслідувань. Так, зокрема, до структури включено Перше управлiння органiзацiї досудових розслідувань (Управлiння з розслiдування злочинiв у сферi службової дiяльностi та корупцiї), Друге управління організації досудових розслiдувань (Управлiння з розслiдування злочинiв, вчинених працівниками правоохоронних органiв та у сферi правосуддя), Трете управлiння організації досудових розслідувань (Управлiння з розслiдування вiйськових злочинiв). Також, у структурi Центрального апарату Державного бюро розслiдувань передбачено такі первинні структурні підрозділи, як слідчі відділи. Слідчі відділи включені до складу вищезазначених Управлінь. Водночас, 03.12.2019 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», який набрав чинності 27.12.2019 та яким внесено зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Зокрема, змінено правовий статус Державного бюро розслідувань з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи. Згідно ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань», трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством. На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством. Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами. При цьому, Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Згідно ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про державну службу», державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється: за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» директор територіального управління Державного бюро розслідувань: видає у межах своїх повноважень накази і розпорядження. Крім того, Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Згідно ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Частиною 6 вказаної статті встановлено, що вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Як вбачається з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин наказом директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві №21-ОС від 24.02.2021 року, позивачку з 01 березня 2021 року звільнено з посади слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яке відбулось внаслідок зміни структури та штатного розпису Державного бюро розслідувань. Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України. В даному випадку, указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020 затверджено нову організаційну структуру Державного бюро розслідувань. Наказом Державного бюро розслідувань від 15.10.2020 року № 581 «Про затвердження структури та штатної чисельності територіальних управлінь Державного бюро розслідувань», відповідно до указу Президента, з метою впорядкування структури та штатної чисельності територіальних управлінь,затверджено, зокрема структуру територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаїв, штатною чисельністю 116 штатних одиниць. Тому, за наслідком видання та на виконання відповідних наказів, відбулась зміна структури центрального управління Державного бюро розслідувань. Наказом Державного бюро розслідувань від 20.10.2020 №201ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві» затверджено зміни до штатного розпису на 2020 рік №7 ТУ ДБР у м. Миколаєві, які введено в дію з 01.02.2021.І Внаслідок введення в дію вищезазначеного штатного розпису, зі складу структурних підрозділів ТУ ДБР у м. Миколаєві було виведено Слідче управління, до складу якого входили: Перший слідчий відділ (відділ з розслідування злочинів сфері службової діяльності та корупції) кількістю 18 штатних посад державної служби, Другий слідчий відділ (відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) кількістю 20 штатних посад та сектор криміналістики та експертної роботи кількістю 2 штатні посади (разом по відділу 22 штатні посади державної служби) Третій слідчий відділ (відділ з розслідування військових злочинів) кількістю 15 штатних посад державної служби. Отже, разом по Слідчому управлінню з штатного розпису виведено 55 посад державної служби. Цим же наказом, введено 44 посади, що відносяться до категорії осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань. Вищезазначене, щодо скорочення кількості посад слідчих у 2021 році підтверджені матеріалами справи, а саме штатним розкладом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві на 2021 рік, який затверджений відповідними наказами Державного бюро розслідувань, що є наказами для службового користування (а.с. 103-108). В свою чергу, у зв`язку з ліквідацією структурного підрозділу ТУ ДБР у м. Миколаєві, тобто структурного підрозділу державного органу у якому позивачка проходила службу, на виконання вимог ЗУ «Про державну службу» та КЗпП України, позивача повідомлено про її майбутнє звільнення з державної служби . При цьому, по закінченню відповідного строку позивача звільнено з державної служби на підставі п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу». Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, при звільненні позивача зі служби суб`єктом владних повноважень не запропоновано позивачу жодної вакантної посади у його новоутворених структурних підрозділах. В даному випадку, з аналізу вищевикладених положень ЗУ «Про державну службу» вбачається, що станом на момент звільнення позивача зі служби законодавцем передбачено у якості підстави для припинення державної служби факт скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців. В свою чергу, як зазначено вище, структурний підрозділ Державного бюро розслідувань у якому проходила службу позивач до звільнення ліквідовано, а як наслідок скорочено усі посади державної служби у відповідному підрозділі. Тому, колегія суддів вважає, що скорочення посади державної служби, яку обіймала позивач, є достатньою підставою для її звільнення зі служби. При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність необхідності дослідження процесу зміни статусу Державного бюро розслідувань, як правоохоронного органу, так як у межах спірних правовідносин позивач мав статус державного службовця, склав Присягу державного службовця, а тому при здійсненні перевірки правомірності його звільненні зі служби за ЗУ «Про державну службу» суду необхідно перевірити чи дотримано суб`єктом призначення встановлених гарантій проходження державної служби та вимоги загального трудового законодавства. Колегія суддів не приймає посилання апелянта на необхідність проведення порівняння штатних розписів Державного бюро розслідувань, а також кількості штатних посад у відповідному органі, зміна яких стала підставою для звільнення позивача зі служби, так як законодавцем передбачено можливість припинення державної служби за наслідком скорочення посади державної служби без скорочення чисельності або штату державних службовців у відповідному органі. В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинними на момент звільнення позивача зі служби приписами ЗУ «Про державну службу» передбачено лише право, а не обов`язок суб`єкта призначення пропонувати державному службовцю вакантні посади у відповідному органі. При цьому, колегія суддів не вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин приписи загального трудового законодавства, якими передбачено обов`язок роботодавця пропонувати працівникові іншу роботу у разі зміни його організаційної структури, так як зазначено вище, спірні правовідносини у цій частині врегульовано ЗУ «Про державну службу», який є спеціальним нормативно-правовим актом. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин відсутні підстави вважати, що позивача протиправно звільнено з державної служби. Доводи ж апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку. Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 24 листопада 2021 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова