Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 932/5020/20 (2-а/932/687/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 932/5020/20 (2-а/932/687/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Кіпчарський О.М.) в адміністративній справі №932/5020/20 (2-а/932/687/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Данила Сергійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: 04.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Д.С. про скасування постанови серії ЕАК №2331350 від 02.04.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки прилад TruCam не внесений до Державного реєстру, протокол складено не було, а справа не розглянута в органі поліції. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи та не надано оцінки всім доводам та доказам відповідача. Так зазначає, що були відсутні процедурні порушення при прийнятті оскарженої постанови. Порушення правил дорожнього руху позивачем, встановлені у відповідності до норм чинного законодавства, тощо. Позивач та інші учасники процесу не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що відповідно постанови серії ЕАК №2331350 від 02.04.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, винесеної до інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Д.С., на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що 02.04.2021 року о 12 год. 25 хв., в с. Миколаївка, Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Лексус» RX300, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті рухався зі швидкістю 77 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населених пунктах на 27 км/год. Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про протиправність оскарженої постанови, оскільки вимірювання швидкості руху автомобіля під керуванням позивача здійснювалося засобом працюючому у не автоматичному режимі (не стаціонарно вмонтованому), крім того, доказів про наявність відповідних знаків про здійснення відеофіксації, не надано. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивач ставить під сумнів правильність вимірювання швидкості лазерним вимірювачем TruCam LTI 20/20, та відсутності сертифікації такого. Як вбачається із оскарженої постанови, транспортний засіб під керуванням позивача - «Лексус» RX300, реєстраційний номер НОМЕР_1 02.04.2021 року о 12 год. 25 хв., рухався у населеному пункті в с. Миколаївка, Дніпропетровської області зі швидкістю 77км/год, що підтверджується відеозаписом наданим відповідачем до матеріалів справи. При цьому, швидкість руху транспортного засобу зафіксована за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20 серійний номер ТС000314, що підтверджується відеофіксацією TruCam LTІ 20/20, долученого до матеріалів справи. Вказана обставина підтверджується також фотознімком, здійсненим сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 77 км/год при максимально дозволеній швидкості 50 км/год. Слід зазначити, що можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc. (серійний номер ТС000314) також підтверджується сертифікатами перевірки та сертифікатами відповідності поданих відповідачем до матеріалів справи.(а.с. 20-24) Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим. Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП від 04 жовтня 2018 року. Таким чином доводи позивача щодо використання вимірювального приладу, є помилковими. Стаття 40 Закону № 580-VIII регулює порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. За змістом частини другої статті 40 Закону № 580-VIII, інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCAM ТС000314 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора). Отже доводи суду першої інстанції як підстави задоволення позову, щодо обов`язковості стаціонарного встановлення вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20" спростовується вищезазначеним. Доводи позивача про порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності в частині винесення спірної постанови на місці зупинки автомобіля позивача, а не за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати таку справу, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне. Так, статтею 258 КУпАП визначено перелік правопорушень для фіксації яких не складається протокол, а справи, відносно вказаних правопорушень, розглядаються на місці вчинення правопорушення. Частиною 2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. За приписами частини 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Розділ ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.1 розділу). Пункт 2 Розділу ІІІ Інструкції конкретизує, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1-3, 5 статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Таким чином, інспектором патрульної поліції правомірно винесено спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки саме такі дії (розгляд справи «на дорозі»), за позицією позивача призвели до інших порушень процедури прийняття рішення, колегія суддів їх відхиляє. Колегія суддів бажає звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху. Враховуючи, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень належними доказами доведено правомірність свого рішення, суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року в адміністративній справі №932/5020/20 (2-а/932/687/20) - скасувати та прийняти нове судове рішення. У задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Т.С. Прокопчук суддя А.А. Щербак