LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/4932/21

від 24.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/4932/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року в адміністративній справі №160/4932/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 01.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив: зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 4224,00 грн. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року по справі №160/3603/20 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2019 року № Ф-109126-50/67. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо невнесення до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 інформації про скасування нарахованої недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 4224,00 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України скасувати нараховану недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 4224,00 грн. із внесенням відповідної інформації до інтегрованої картки платника податків. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з 06.10.2015 року взята на облік у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Правобережне управління, Новокодацька ДПІ (Новокодацький р-н м. Дніпра). Основним видом діяльності за кодом КВЕД - 69.10 Діяльність у сфері права. 14.11.2019 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сформовано ОСОБА_1 вимогу № Ф-109126-50/67 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 4 224,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року у справі №160/3603/20, яке набрало законної сили 18.09.2020 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2019 року № Ф-109126-50/67 у сумі 4 224,00 грн. Водночас, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не було відображено в інтегрованій картці платника списання заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі скасованої вимоги від 14.11.2019 року № Ф-109126-50/67. Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості відображенні у інтегрованій картці платника податку сум податкового боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 4 224,00 грн. за скасованою вимогою. Не погодившись із вказаними вище вимогами позивач звернувся до суду із даним позовом. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до пп. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок №422). З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (п. 1 Розділу II Порядку №422). Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому сум недоїмки та пені, які не підлягають сплаті в даному випадку, але в картці зазначені як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу та впливає на стан подальших розрахунків по податку. Згідно з положеннями пункту 5 розділу І Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (пункт 2 розділу VII Порядку №422). Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП. Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку. Також, приписами п. 21.1.10 ст. 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі. Зі змісту наведених норм права слідує, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності, так зокрема в разі прийняття рішення суду, по суті, що набрало законної сили. Так в межах справи № 160/3603/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 18.08.2020 року, визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2019 року № Ф-109126-50/67 у сумі 4 224,00 грн. Відтак, дії та рішення відповідача спростовані в справі № 160/3603/20, що призвели до безпідставного відображення в інтегрованій картці платника податків заборгованості. Тобто з наведеного слідує про протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України щодо невнесення до інтегрованої картки платника, на якій обліковується розрахунки платника податків ОСОБА_1 інформації про скасування нарахованої недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 4224,00 грн. Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Суть статті 1 Першого протоколу зводиться до того, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І). Враховуючи те, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди та прирівняні до них інституції вважаються, як правило, тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини (рішення щодо прийнятності від 17.12.2002 у справі «Воробйова проти України», заява № 27517/02; рішення щодо прийнятності від 18.05.2004 у справі «Архипов проти України», заява № 25660/02), тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту у даній справі, що сприятиме відновленню прав позивача буде зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України скасувати нараховану недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 4224,00 грн. із внесенням відповідної інформації до інтегрованої картки платника податків. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області- залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року в адміністративній справі №160/4932/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»