Постанова 4876 № 904/2574/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2574/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. Секретар судового засідання Грачов А.С. розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 (суддя Євстигнеєва Н.М., повне рішення складено 19.08.2021) у справі № 904/2574/21 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро про стягнення 820 811 104,48 грн. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 820 811 104,48 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 у справі № 904/2574/21 позовні вимоги задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення суми 124 442576,26грн., у зв`язку з відсутністю предмета спору. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 696368528,22 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 674046,43грн. Крім того, відстрочено виконання рішення у справі в частині стягнення суми основного боргу та витрат по сплаті судового збору на загальну суму 697042574,65грн. на один рік (12 місяців). Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд виходив з того, що провадження у справі в частині стягнення суми 124442576,26грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору. Водночас, Доказів оплати заборгованості в сумі 696368528,22 грн. відповідач не надав. Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення на один рік, господарський суд виходив з того, що одномоментне стягнення суми боргу може призвести до тяжких наслідків для підприємства (зупинки діяльності, банкрутства), що у свою чергу може призвести до зриву опалювального сезону 2021-2022 років і виникнення соціальної напруги у м. Дніпро, а також з того, що відстрочка виконання рішення на 12 місяців не є надмірною та такою, що може призвести до невиправданих затримок. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 у справі № 904/2574/21 в частині відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення у даній справі. Апеляційна скарга обгрунтована наступним: - відповідачем було подано відзив ще 09.04.2021 року, судом закрито підготовче провадження ухвалою від 15.06.2021, а вже 13.07.2021 відповідач в порушення строків, визначених статтями 80 та 165 ГПК України, долучив до матеріалів справи низку додаткових документів, які фактично враховані судом при вирішенні питання надання відстрочки виконання рішення; - останній платіж за договором (станом на дату звернення з позовом) було здійснено відповідачем 27.12.2020 року на суму 6672,21грн., після пред`явлення позову позивач здійснив часткове погашення заборгованості, але продовжує мати значну заборгованість, отже відповідач вже і так отримав значний проміжок часу для погашення заборгованості, так, затримка розрахунку на момент вирішення спору складала вже від 30 місяців; - при вирішенні питання відстрочення виконання рішення, місцевий господарський суд проігнорував майнові інтереси позивача. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2021 року відкрите апеляційне провадження у справі № 904/2574/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні. Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 04.10.2018 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Нафтогаз" (постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (споживач) укладено договір № 3467/18-ТЕ-4 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується сплатити його на умовах цього договору. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №226 «Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перейменовано в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2. договору). Додатковою Угодою № 4 від 26.11.2018 до договору постачання природного газу № 3467/18-ТЕ-4 сторони виклали розділи 1-12 цього договору в новій редакції. Відповідно до п.1.1. договору (в редакції Додаткової угоди № 4) постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору). За цим договором постачається газ власного видобутку, та/або ввезений на митну територію України (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) (п.1.3 договору). Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 26.11.2018), замовлений обсяг природного газу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 171268,022 тис куб.метрів: в жовтні 2018 року 268,022тис.куб.м, в листопаді 2018 року 30000,00тис. куб.м, в грудні 2018 року 32000,00тис.куб.м, в січні 2019 року 36000,00тис.куб. м, в лютому 2019 року 34000,00тис.куб.м, в березні 2019 року -34000,00тис.куб.м, в квітні 2019 року 5000,00тис.куб.м. Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 26.11.2018), оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Пунктом 5.3. Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється таким чином: 1) Споживач перераховує на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на Споживача поширюються вимоги підпункту 2 пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання; 2) в будь-якому випадку, Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору; 3) з поточного рахунка Споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений Постачальником Споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на Споживача не поширюються вимоги підпункту 2 пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання; Кошти, які надійшли від Споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором; 4) шляхом зарахування Постачальником коштів, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим Договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості за наявності заборгованості у Споживача за цим Договором. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором; 5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється Споживачем на поточний рахунок Постачальника. Пунктом 11.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Відповідно до п. 11.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 30.11.2018), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Позивача, яке направляється на електронну адресу Відповідача, зазначену в п. 12 Договору та розмішується на офіційному сайті Позивача. Листом від 20.02.2019 № 26-1294/1.17-19 позивач повідомив відповідача про те, що з 01.03.2019 застосовуються наступні пункти Договору: пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 Договору. Відповідно, пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 Договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність. Додатковою угодою № 5 від 28.12.2018 сторони домовились, що постачальник передає споживачу: в жовтні 2018 року 268,022тис.куб.м., в листопаді 2018 року 26381,235тис. куб.м, в грудні 2018 року 35000,00тис.куб.м, в січні 2019 року 36000,00тис.куб. м, в лютому 2019 року 35000,00тис.куб.м,в березні 2019 року -34000,00тис.куб.м, в квітні 2019 року 5000,00тис.куб.м (а.с.53 том 1). Додатковою угодою № 6 від 12.03.2019 сторони домовились, що постачальник передає споживачу: в жовтні 2018 року 268,022тис.куб.м., в листопаді 2018 року 26381,235тис. куб.м., в грудні 2018 року 37826,727тис.куб.м., в січні 2019 року 39682,096тис.куб. м, в лютому 2019 року 32028,793тис.куб.м., в березні 2019 року -24230,00тис.куб.м., в квітні 2019 року 1000,00тис.куб.м. (а.с.53 том 1). Додатковою угодою №7 від 12.03.2019 Сторони погодили, що пункти 2.3,3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 Договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019 року (а.с.55). Додатковою угодою №8 від 20.03.2019 сторони домовились, що постачальник передає споживачу: в жовтні 2018 року 268,022тис.куб.м, в листопаді 2018 року 26381,235тис. куб.м, в грудні 2018 року 37826,727тис.куб.м, в січні 2019 року 39682,096тис.куб.м, в лютому 2019 року 32028,793тис.куб.м, в березні 2019 року -26650,000тис.куб.м, в квітні 2019 року 50,000тис.куб.м (а.с.56 том 1). За змістом Додаткової угоди № 10 від 23.04.2019 обсяг природного газу, що постачається, складає 19,100тис.куб.м (а.с.58 том 1). Згідно Додаткової угоди № 11 від 23.04.2019 постачальник передає споживачу у травні 2019 року 3,000тис.куб.м (а.с.59-60 том 1). Відповідно до п.2.1. договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 22.05.2019 постачальник передає споживачу замовлений обсяг природного газу в кількості 12,000 тис. куб.м, в тому числі: червень 2019 року 3,000 тис.куб.м, липень 2019 року 3,000 тис.куб.м, серпень 2019 року 3,000 тис.куб.м, вересень 2019 року 3,000 тис.куб.м (а.с.61-62 том 1). Ціна за 1000 куб.м природного газу становить: З 01.05.2019 по 31.05.2019 7376,63грн. з ПДВ (п.4.2.1. договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 22.05.2019), З 01.06.2019 по 30.06.2019 7747,43грн. (п.4.2.2. договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 22.05.2019). Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.09.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п.11.1. договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 22.05.2019). За змістом Додаткової угоди № 13 від 29.05.2019 постачальник передає споживачу у травні 2019 року в кількості 2,950тис. куб.м (а.с.64 том 1). З 01.06.2019 ціна природного газу за 1000 куб. м. складає 6853,3грн з ПДВ (п.4.4.2 договору в редакції Додаткової угоди №14 від 25.06.2019, а.с.65 том 1). За Додатковою угодою №15 від 27.06.2019, №17 від 31.07.2019, №19 від 29.08.2019, №21 від 27.09.2019 об`єм природного газу в червні-липні 2019 року складає 0,000 тис.куб.м(а.с.66,68,70,72 том 1). Ціна природного газу з 01.07.2019 по 31.07.2019 складає 6075,44грн. з ПДВ, з 01.08.2019 по 31.08.2019 складає 4810,734грн., з 01.09.2019 по 30.09.2019 складає 4650,8253грн. за 1000куб.м. (Додаткова угода № 16 від 26.07.2019, № 18 від 22.08.2019, Додаткова угода №20 від 12.09.2019). На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 1213773 208,13грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу, копії яких представлені до матеріалів справи (т.1, а.с.73-81). Відповідно до абзацу другого пункту 6.1 (пункту 5.1 - в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково, на суму 392 962 103,65 грн., та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 (пункту 5.1 - в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) Договору. Станом на дату подання позову, розмір основного боргу становить 820811104,48 грн. Вказана заборгованість сплачена відповідачем своєчасно не була, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. Дані обставини сторонами у справі не заперечується. Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду оскаржується позивачем лише в частині задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців. Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України. Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю. У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України). Колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі з огляду на наступне. Так, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано копію Статуту КП "Теполоенерго"; копію звіту форми № 1 Код за ДКУД 1801001 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" на 31 грудня 2020 року, копію звіту форми № 2 Код за ДКУД 1801003 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік; копію звіту форми № 1 Код за ДКУД 1801001 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" на І квартал 2021 року; копію звіту форми № 2 Код за ДКУД 1801003 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)" за 1 квартал 2021 року; копію довідки "Стан дебіторської та кредиторської заборгованості за послуги теплопостачання станом на 01.06.2021"; копію договору про переведення боргу № 14/9114/16 від 24.10.2016; копію договору про переведення боргу № 14/9115/16 від 24.10.2016; копію договору про переведення боргу № 14/9116/16 від 24.10.2016 та додаткову угоду № 1 до даного договору; копію договору про переведення боргу № 14/9117/16 від 24.10.2016 та додаткову угоду № 1 до даного договору; копію договору про переведення боргу № 14/9118/16 від 24.10.2016; копію договору про переведення боргу № 14/9119/16 від 24.10.2016 та додаткову угоду № 1 до даного договору; копію договору про переведення боргу № 14/9120/16 від 24.10.2016; копію договору про переведення боргу № 14/9121/16 від 24.10.2016; копію договору про переведення боргу № 3375/1718 від 22.12.2017 та додаткову угоду № 1 до даного договору; копію рішення Дніпровської міської ради від 27.07.2016 № 28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання; копію рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2017 № 24/23 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго"; копію рішення Дніпровської міської ради від 24.07.2019 № 32/47 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Коменергосервіс" на баланс КП "Теплоенерго" котелень, теплових розподільчих пунктів, насосних станцій, мереж теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання, вузлів обліку теплової енергії та інших активів"; копію наказу № 4 від 12.01.2021; копія наказу від 31.01.2020 № 51; інформацію про стан розрахунків КП "Теплоенерго" по договорам реструктуризації перед НАК "Нафтогаз України"; копію листа Департаменту економіки систем життєзабезпечення від 14.09.2017 за вих. № 8/10-1646-17; копію повідомлення Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України станом на 14 вересня 2017 року про включення до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; Проект закону № 3508-д "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та Пояснювальну записку до проекту цього закону; Витяг з офіційного веб-порталу Верховної ради України щодо проекту закону № 3508-д "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Згідно Статуту КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, предметом діяльності підприємства є: виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії населенню, підприємствам, організаціям, установам незалежно від форм власності, згідно укладених договорів та угод; надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання тощо (п.2.2. Статуту). Тобто, КП "Теплоенерго" не є фактичним споживачем газу, а є підприємством комунальної форми власності з основним напрямком діяльності - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, який не впливає ні на цінову політику в сфері надання послуг з постачання теплової енергії, ні на стан розрахунків споживачів за надані послуги. Згідно актуальної довідки "Стан дебіторської та кредиторської заборгованості за послуги теплопостачання станом на 01.06.2021", із загальної суми заборгованості 1 186 336 140,89 грн., заборгованість населення складає 1 042 742 026,37 грн.; Між тим, на своєчасність розрахунків за укладеним договором поставки природного газу вплинули обставини, що не залежали від відповідача: прийняття КП "Теплоенерго" в порядку ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" боргів від попередніх теплопостачальних організації в силу переведення їх боргу шляхом підписання відповідних договорів на сукупну суму 674 416 197 грн.; передача на підставі відповідних рішень Дніпровської міської ради основних фондів та інших активів, обтяжених тягарем їх утримання; добросовісність виконання зобов`язань за іншими договорами, укладеними з позивачем, зокрема за договорами реструктуризації (згідно з довідкою "Інформація про стан розрахунків КП "Теплоенерго" по договорам реструктуризації перед НАК "Нафтогаз України", Підприємством сплачено 265 461 735,75 грн. із 371914 187,66 грн. Колегією суддів враховується, що відповідачем в рамках даної справи було сплачено заборгованість за поставку природного газу 124442576,26грн. і ця обставина свідчить, що відповідачем виконуються зобов`язання з оплати за отриманий газ. Крім того, одномоментне стягнення суми боргу може призвести до тяжких наслідків для підприємства (зупинки діяльності, банкрутства), що у свою чергу може призвести до зриву опалювального сезону 2021-2022 років і виникнення соціальної напруги у м. Дніпро. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом надана відстрочка виконання рішення суду на 1 рік (12 місяців), що не перевищує гранічний термін, встановлений статтею 331 ГПК України. Водночас, як правильно встановив господарський суд, відстрочка виконання рішення на 12 місяців не є надмірною та такою, що може призвести до невиправданих затримок. Крім того, відповідачем було вказано про проходження першого читання у Верховній Раді України проекту Закону України № 3508-д "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", розробленого з метою визначення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, визначається порядок урегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зокрема заборгованості виробників теплової енергії за природний газ, поставлений НАК "Нафтогаз України", у тому числі, проведення взаєморозрахунків із залученням коштів державного бюджету, реструктуризації залишку непогашеної заборгованості, списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, що підлягає урегулюванню згідно із законом за умови погашення тіла боргу. Апеляційним судом встановлено, що означений Закон 14.07.2021 прийнято Верховною Радою України та 29.07.2021 направлено на підпис Президенту. Враховуючи положення наведених вище норм права та обставини даної справи, колегія суддів вважає, що заявником надані достатні докази, які свідчать про те, що його фінансовий стан, а також інші зазначені у заяві обставини у їх сукупності суттєво ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають можливість його виконання в майбутньому. Відтак, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення у даній справі на 12 місяців від дати його прийняття - до 08.08.2022. У цьому зв`язку, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні. З огляду на викладене, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню. Рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 у справі № 904/2574/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 24.11.2021р. Головуючий суддя С.Г. Антонік Суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна