Постанова 4875 № 905/400/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/400/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В. , суддя Шутенко І.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх.№3081Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021 у справі № 905/400/21, повний текст якого складено та підписано 20.09.2021 Г.Є. Курило у приміщенні господарського суду Донецької області за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром", м. Волноваха про стягнення штрафу у розмірі 122 475,00грн., ВСТАНОВИВ: Позивач, акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром", м.Волноваха про стягнення штрафу у розмірі 122475,00грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в накладній № 50940196 відповідачем невірно зазначена маса вантажу у вагонах №67660639, №56278542, №60504214, у зв`язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 122475,00грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2021 у справі № 905/400/21 відмовлено у задоволенні позову акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром", м. Волноваха, про стягнення штрафу у розмірі 122475,00грн.. Акціонерне товариства "Українська залізниця" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021 у справі № 905/400/21 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, із неправильним застосуванням норм матеріального права, без додержання вимог цивільного законодавства, при неповному та невсебічному з`ясуванні обставин справи, без належної оцінки наявних у справі доказів та з формуванням висновків лише на підставі доводів відповідача. Так, апелянт зазначає, що відповідно до ч.1 ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Так, керуючись ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Відтак, у залізниці є всі належні підстави для застосування ст.122 Статуту до відповідача щодо стягнення штрафу в розмірі 122 475,00,00 грн. Крім зазначеного, підставність застосування штрафу до відповідача судом першої інстанції було визнана правомірною та в розумінні вимог ст. ст. 76-79 ГПК України підтвердженою належними доказами. Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №50940196, засвідчено комерційним актом №463003/82 від 29.09.2020. Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач ватажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Отже, у п.10 вказаних Правил визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами п.10 Правил складання актів. Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці. На підтвердження зазначених доводів апеляційної скарги заявник посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17 та у постанові від 03.04.2019 при вирішенні судової справи №905/2360/18. Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 відкрите апеляційне провадження у справі №905/400/21. Запропоновано відповідачу до 08.11.2021 подати до суду відзив на апеляційну скаргу. Ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 01.11.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив (вх.12567) на апеляційну скаргу, який відповідає вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач проти вимог та доводів даної апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення. У відзиві відповідач зазначає, що допустимим доказом неправильного зазначення маси вантажу у розумінні ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України є належно складений комерційний акт, що підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/2329/17. Пунктом 10 Правил складання актів затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району, працівник станції, який особисто здійснював перевірку. Отже, забезпечення належного складання комерційних актів через імперативні вимоги обов`язкової участі та підпису трьох визначених у вказаному пункті її працівників покладається виключно на Залізницю. Спірний комерційний акт, всупереч вимог законодавства, не підписано начальником вантажного району. Замість нього акт підписано особою, яка, за твердженнями відповідача, не мала на це повноважень, а саме Лимарчук О.А. Відповідач просить звернути увагу на Наказ № 21 від 11.02.2020, наданий позивачем на підтвердження повноважень Лимарчук О.А., де передбачено, що агент з розшуку Лимарчук О.А. має право на підписання комерційних актів «тільки у разі відсутності начальника району (вантажного)», що фактично визначає право підписувати комерційні акти Лимарчук О.А. обмежено (надається тільки за умови відсутності іншого працівника). А на підтвердження наявності під час складання спірного комерційного акту саме такої умови - відсутності начальника району вантажного, позивачем до суду першої інстанції не надано жодного належного доказу. Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи в порядку письмового провадження, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.09.2020 ТОВ НВП "Донбаснерудпром" (вантажовідправник, відповідач) зі станції Волноваха відправило вантажоодержувачу - ДП "Стивідорна компанія "Ольвія", на станцію Жовтнева, за накладною №50940196 у вагонах №67660639, 56278542, 60504214 вантаж - насипом каолін (глина фарфорова), каолін (kaolin) українського походження, вантаж розміщений згідно гл.14 пр.3 до СМГС п.3, бригадир Харабет В.С., експорт. При оформленні залізничної накладної №50940196 у вагоні: №67660639 відповідачем вказано масу вантажу - 69000кг; №56278542 відповідачем вказано масу вантажу - 69000кг; №60504214 відповідачем вказано масі вантажу - 70000кг. Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних статичних вагах вантажовідправника. Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника. На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень. 29.09.2020 на станції Пологи Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1347/1П про проведення контрольної перевірки маси вантажу на станції Пологи. На станції Пологи Придніпровської залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67660639 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №30353, маса вантажу у вагоні №56278542 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №30355, маса вантажу у вагоні №60504214 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №30359. Акти загальної форми складені у присутності приймальника поїздів ОСОБА_1 , ст. ОВР Черниш О.В. На станції Пологи Придніпровської залізниці складено комерційний акт №463003/82 від 29.09.2020, в розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" якого зазначено, що на підставі актів загальної форми №1347/1П, №30359, №30355, №30353 від 29.09.2020 ст.Пологи проведено контрольне зважування вагонів №60504214, 56278542, 67660639 приймальником поїздів ОСОБА_2 за груповою накладною №50940196 в присутності заступника начальника станції Куліш А.І., агенту комерційного Лимарчук, агенту комерційного ОСОБА_3 , стрілок СК ОСОБА_4 була проведена перевірка маси вантажу на справних 150т електронних вагах №89 ст.Пологи (повірка 03.09.2020). Виявилось у вагоні №60504214 фактична маса брутто вагона склала 97420кг, тара вагона з перевізного документа 23000кг. Маса вантажу нетто за перевізним документом 70000кг. Фактична маса вантажу нетто 74420кг, що більше документу на 4420кг та понад вантажопід`ємності вагона 4420кг. У вагоні №56278542 фактична маса брутто вагона склала 96200кг. Тара вагона з перевізного документу 22900кг. Маса вантажу нетто за перевізним документом 69000кг. Фактична маса вантажу нетто 73300кг, що більше документа на 4300кг та понад вантажопід`ємності вагона 4300кг. У вагоні №67660639 фактична маса брутто вагона склала 97320кг. Тара вагона з перевізного документу 23800кг. Маса вантажу нетто за перевізним документом 69000кг. Фактична маса вантажу нетто 73520кг, що більше документа на 4520кг, та понад вантажопід`ємності вагона 4520кг. Сумарне нетто 3-х полувагонів 208,00кг, фактичне нетто полувагонів 221,24кг, що більше документу на 132,40кг та понад вантажопід`ємності вагонів 132,40кг. При комерційному огляді вагонів було виявлено, навантаження нижче рівня бортів 500-1000 мм. пагорбоподібне. Завантажений згідно документа гл.14 додатка 3 до СМГС. Виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. Розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм. Перекіс кузова відсутній. Вагон у технічному стані справний. Заявлене оперативне повідомлення. Комерційний акт підписаний заступником начальника станції Куліш А.І., агентом з розшуку ОСОБА_5 , приймальником поїздів ОСОБА_2 . В якості доказів такого оперативного повідомлення відповідача, позивачем подано до суду витяг з книги телеграм станції Пологи. Вагон №60504214 було затримано на станції Пологи Придніпровської залізниці для усунення комерційної несправності шляхом перевантаження надлишку вантажу у вагон №56090848, що підтверджується актом загальної форми №30360 від 30.09.2020, та повернуто вантажовідправнику. Вагон №56278542 було затримано на станції Пологи Придніпровської залізниці для усунення комерційної несправності шляхом перевантаження надлишку вантажу у вагон №56090848, що підтверджується актом загальної форми №30383 від 02.10.2020, та повернуто вантажовідправнику, після усунення поданий на повторне зважування. Вагон №67660639 було затримано на станції Пологи Придніпровської залізниці для усунення комерційної несправності шляхом перевантаження надлишку вантажу у вагон №56090848, що підтверджується актом загальної форми №30385 від 02.10.2020, та повернуто вантажовідправнику, після усунення поданий на повторне зважування. За інформацією зі станції призначення, яка міститься в розділі "Є" комерційного акту №463003/82/109 від 29.09.2020, складений комерційний акт №417503/117 від 07.10.2020 про нестачу вантажу. Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 567/6855 від 08.08.2002 та затверджені Наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002. Відповідно до п.10 вказаних Правил визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами п.10 Правил складання актів. Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів. Поряд із цим, позивачем не надано доказів наявності у агента з розшуку Лимарчук О.А., який разом із заступником начальника станції Куліш А.І., та приймальник поїздів Овчаренко Л.О. підписав спірний комерційний акт, необхідних повноважень на його підписання. Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що позивачем не було належним чином доведено відсутність під час підписання спірного комерційного акту №463003/82 від 29.09.2020 начальника вантажного району, з якою саме і пов`язується право агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_5 підписувати спірний комерційний акт. Відтак, за висновками господарського суду першої інстанції комерційний акт №463003/82 від 29.09.2020 не відповідає вимогам законодавства, що регламентує його складання, не відповідає фактичним обставинам справи. Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної. Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами. За змістом ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Залізнична накладна №50940196 оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом. Правилами перевезень вантажів, п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником. Так, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника, у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - менеджер ЗЕД Чурсіна Інна Олександрівна. Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт. Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті, при цьому вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами. Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Стосовно тверджень відповідача про відсутність у спірних вагонах затискання скользунів на станції відправлення під час навантаження, що на думку відповідача підтверджує неправильність висновків позивача про перевищення маси вантажу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідач посилається на те, що завантаження у вагон вантажу з перевищенням його вантажопідйомності у будь-якому випадку призвело б до застикання скользунів, позивач заперечує проти доводів відповідача та наполягає на тому, що скользуни затискаються у випадку, коли вантаж у вагоні розміщений не рівномірно, навантаження на різні частини вагону є різним, у разі ж рівномірного навантаження, навіть з перевищенням вантажопідйомності вагону, затискання не відбувається. При прийнятті залізницею вантажу у вагонах №60504214, 56278542, 67660639 затискання скользунів не виявлено, вагони були прийняті до перевезення. Відповідно до змісту листа від 14.05.2021 №50.1-32/482 ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", що виготовив вагон, затискання ковзунів може бути спричинено рядом причин: порушення умов експлуатації, в т.ч. перевантаження вагону, зверхнормативні зноси поверхонь ковзуна вагона, ковпака ковзуна візка, проведення вимірювань проводилось на не невільованій ділянці колії та інші. В матеріалах справи відсутні докази того, що затискання скользунів прямо пов`язано з завантаженням у вагон вантажу з перевищенням його вантажопідйомності та відсутність цього факту унеможливлює таке навантаження, або того, що затискання залежить від способу завантаження при перевантаженні. У листі заводу, який виготовив вагон, наявний перелік причин затискання, де, серед іншого, вказано й перевантаження вагону, перелік не є вичерпним. Щодо заперечень відповідача, що комерційний акт та додатки до нього не містять відомостей щодо подальшого слідування надлишкового вантажу, колегія судів зазначає, що форма складання комерційних актів не передбачає обов`язкове зазначення вказаних відомостей; факт досилання надлишку вантажу відповідачу підтверджується досилочною накладною №46712923 та актами загальної форми №30360, 30383, 30385 від 02.10.2021. Твердження відповідача, що штраф позивачем нарахований невірно є помилковим, оскільки відповідно ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту - у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. На станції Пологи Донецької залізниці визначення маси вантажу за залізничною накладною №50940196 у вагонах №60504214, 56278542, 67660639 здійснено шляхом зважування на 150т. електронних вагах №89 станції Пологи Донецької залізниці (повірка 03.09.2020). ТОВ "НВП"ДОНБАСНЕРУДПРОМ" визначило вагу вантажу у накладній №50940196 на вагонних вагах статичних, заводський № - Ваги вантажовідправника. Згідно наданого відповідачем паспорту на засіб вагонновимірювальної техніки №0301 станції Волноваха, вид ЗВВТ тензометричний, модифікація ВВ-150Э1. В матеріалах справи містяться копії двох технічних паспортів №89 станції Пологи, які сформовані 16.11.2012 та 22.05.2020. При поданні позовної заяви позивачем долучено копію технічного паспорту на ваги №89, датою складання якого визначено 22.05.2020. В подальшому позивачем долучено до матеріалів справи копію технічного паспорту ваг №89 датовану 16.11.2012 та письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що технічний паспорт ваг №89 датований 16.11.2012 є чинним та правомочним та момент виявлення невідповідності маси вантажу у вагонах по даній справі. У судовому засіданні суду першої інстанції 01.07.2021 відповідачем надані оригінали технічного паспорту №89 від 16.11.2012 та №89 від 22.05.2020, які судом першої інстанції досліджені та встановлена відповідність копії документів, які містяться в матеріалах справи, оригіналам. Так, судом першої інстанції встановлено, що паспорт, який сформовано 16.11.2012 має позначку "старий"; паспорт, який сформовано 22.05.2020 має позначку "Архів від 17.11.2020". Представник позивача зазначив, що необхідність складання паспорту на ваги, що датований 22.05.2020, виникла внаслідок того, що всі сторінки паспорту від 16.11.2012 були заповненими, що унеможливлювало внесення подальших відміток. З пояснень представника позивача встановлено, що технічний паспорт №89 від 22.05.2020 був анульований позивачем. Згідно наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 11.11.2020 №65, перевіркою організації роботи ревізора вагового господарства Запорізької дирекції, що проведена 03.09.2020 старшим ваговим ревізором служби комерційної роботи та маркетингу Придніпровської залізниці Каварма О.В на станції Пологи Придніпровської залізниці, виявлено порушення при складанні технічних паспортів на вагонні ваги як власності дирекції так і сторонніх організацій, які були допущені ревізором вагового господарства Брехером К.В. в частині виконання вимог пункту 2.3. Інструкції, в тому числі допущені порушення при складанні технічного паспорту на ваги за №89, датованого 22.05.2020, за неналежне виконання посадових обов`язків ревізору вагового господарства Брехеру К.В. оголошено догану. Таким чином, судом першої інстанції вірно прийнято в якості доказу технічний паспорт від 16.11.2012. Колегією суддів та судом першої інстанції досліджувався технічний паспорт №89 від 16.11.2012. Відповідно до технічного паспорту на засіб вагонновимірювальної техніки №89 станції Пологи міжповірочний інтервал ЗВВТ - 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 3 місяці. Повірка ваг проводилась 04.06.2020, про що у паспорті міститься відповідний запис: "…вагонные весы пригодны для взвешивания разных грузов, перевозимых ж.д. транспортом". Перевірка ваг проводилась 03.09.2020, про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті ваг, а саме: "… вагонным весам проведены осмотр-проверка…". Тобто, засіб вагонновимірювальної техніки №89 станції Пологи пройшов всі належні огляди, а тому суд відхиляє доводи відповідача про несправність ваг на момент проведення зважування спірних вагонів. При цьому, порушення, допущені при складанні паспорту засобу вагонновимірювальної техніки щодо його оформлення, не тягнуть за собою визнання такого засобу несправним. Згідно п.3.47. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442 визначено випадки, в яких не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, зокрема, якщо втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу ІІ цієї Інструкції, прострочені терміни повірки; прострочені терміни огляду-перевірки та інші. Суду першої інстанції не надано доказів втрати чинного технічного паспорту №89 від 16.11.2012, а тому зважування вантажу проведено у відповідності до норм законодавства. Крім того, відповідач зазначав, що ЗВВТ станції Пологи експлуатуються понад строк служби, зазначений в експлуатаційній документації виробника. Згідно п. 5.18. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442 з метою визначення можливості продовження строку експлуатації ЗВВТ, що експлуатуються понад строк служби, зазначений в експлуатаційній документації виробника, проводиться діагностичне обстеження металевих та залізобетонних елементів проводиться щодо вагонних ваг. З п.13 паспорту ваг №89 від 16.11.2012 вбачається, що згідно проведеного технічного діагностування вагонним вагам подовжено строк експлуатації до 19.10.2022 згідно висновку №027.02/вв-2017 від 19.10.2017. Отже, на день здійснення зважування спірних вагонів ЗВВТ були придатними для зважування. Отже, на день здійснення зважування вагонів ЗВВТ є придатними для зважування. Крім того, як зазначає відповідач, комерційний акт №463003/82 від 29.09.2020, підписаний неналежними особами, а тому наданий на підтвердження повноважень підписантів наказ №21 від 11.02.2020 не може бути прийнятий до уваги. Позивач наголошував на тому, що спірний комерційний акт підписаний уповноваженими особами та є належним доказом у даній справі. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 567/6855 від 08.08.2002 та затверджені Наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002. Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акту. Пункт 10 Правил складання актів покладає виключно на Залізницю забезпечення належного складання комерційних актів через імперативні вимоги обов`язкової участі та підпису трьох визначених у вказаному пункті її представників, про що цілком правильно зазначив суд першої інстанції. За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства. Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту. Згідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17. Таким чином, іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів виключно у випадках, коли в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Виходячи зі спірних відносин, спір не стосується відсутності посади начальника вантажного району на станції Пологи, а стосується відсутності останнього в момент складення та підписання спірного комерційного акту. Як свідчать матеріали справи, комерційний акт №463003/82 від 29.09.2020 склали та підписали: заступник начальника станції Куліш А.І., агент з розшуку Лимарчук О.А., приймальник поїздів Овчаренко Л.О. Щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт, колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне. Заступник начальник станції Куліш А.І. є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів. Зі змісту розділу "Д" спірного комерційного акту вбачається, що приймальником поїздів ОСОБА_2 фактично здійснювалось зважування вагонів №67660639, 56278542, 60504214, а отже він є особою яка має право підписувати комерційний акт як працівник станції, який особисто здійснював перевірку в силу положень п.10 Правил складання актів. Крім того, на підтвердження повноважень агента з розшуку Лимарчук О.А. на підписання комерційних актів позивачем до матеріалів справи надано копії: наказу №21 від 11.02.2020 «Про призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів», посадової інструкції від 19.02.2020 на агента з розшуку ОСОБА_5 . Судом першої інстанції було досліджено наказ №21 від 11.02.2020 та вірно встановлено, що відповідно до п. 2 затверджено перелік працівників станції Пологи та уповноважено їх на підписання від імені залізниці комерційних актів, на термін відсутності начальника району (вантажного), а саме: агента з розшуку вантажу та багажу: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Отже, наказом №21 від 11.02.2020 передбачено, що агент з розшуку ОСОБА_5 має право на підписання від імені залізниці комерційних актів тільки у разі відсутності начальника району (вантажного). Пунктом 2.1.26 Посадової інструкції встановлено, що згідно ст.122 Статуту залізниць України, при складанні комерційних актів на термін відсутності начальника району (вантажного) агент з розшуку ОСОБА_5 ставить свій підпис від імені Залізниці. Враховуючи, що уповноважити на підписання від імені залізниці комерційних актів можливо виключно у випадках, коли в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району, належним доказом на підтвердження такого факту є штатний розпис станції Пологи станом на дату складання комерційного акту. Проте, на час розгляду справи в суді першої інстанції в матеріалах справи такий доказ був відсутній. На підтвердження відсутності начальника вантажного району під час складення спірного комерційного акту позивачем до матеріалів справи додано копію телеграми №1 від 25.09.2020 про засідання ПДК по збереженню вантажів, що перевозяться, яке відбудеться 29.09.2020 о 10:30год. Дослідивши вказаний документ, суд першої інстанції вірно встановив, що він не є належним доказом відсутності начальника вантажного району на момент зважування вантажу та підписання спірного комерційного акту, оскільки надана суду копія телеграми свідчить про дату, час, місце проведення засідання, а також осіб, які викликаються, однак позивачем не доведено жодним доказом, що засідання ПДК по збереженню вантажів було проведено 29.09.2020, а начальник вантажного району станції Пологи був на ньому присутній (докази відрядження, тощо). Таким чином, позивачем не доведено відсутність начальника району (вантажного) на час підписання спірного комерційного акту, а тому посилання позивача на наявність повноважень на підписання комерційного акту №463003/82 від 29.09.2020 ОСОБА_5 на підставі Наказу № 21 від 11.02.2020 є безпідставними та не доведеними. Позивач в апеляційній скарзі , посилаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі №910/11397/17 та 23.11.2018 у справі №916/2450/17 та від 03.04.2019 у справі №905/2360/18, стверджує, що має право уповноважувати на підписання комерційних актів інших працівників Залізниці не лише у разі, коли у штаті структурного підрозділу Залізниці не передбачено посади начальника вантажного району, але й у випадку, коли безпосередньо особа, яка займає зазначену посаду, на робочому місці відсутня, фактично замінюючи її. Однак, колегія суддів вважає такі посилання позивача необґрунтованими, оскільки Верховним Судом у вищенаведених постановах прямо зазначається, що пункт 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 передбачає, що тільки у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники Залізниці і залучені вони можуть бути лише поряд з трьома підписантами, що обов`язково повинні засвідчити акт, а не замість них, а право залучити інших осіб розглядається судом як право Залізниці, що виникає виключно у разі відсутності у складі структурного підрозділу відповідної посади. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується, а, навіть визнається позивачем в апеляційній скарзі, у штаті структурного підрозділу залізниці по станції Пологи є відповідна посада начальника вантажного району, а тому посилання скаржника на зазначені постанові Верховного Суду є безпідставним. З наведеного випливає, що з боку позивача мали місце порушення п. 10 Правил складання актів при підписанні комерційного акту №463003/82 від 29.09.2020, тому останній цілком обґрунтовано не був прийнятим судом першої інстанції в якості доказу, що засвідчує обставини неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №50940196 та, відповідно, не може бути підставою для матеріальної відповідальності відповідача у вигляді нарахованого позивачем штрафу, як наслідок, у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 122475,00грн. суд першої інстанції відмовив правомірно. Враховуючи викладене, колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків місцевого господарського суду, отже, підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. Оскільки апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021 у справі № 905/400/21 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021 у справі № 905/400/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.М. Слободін Суддя В.В. Россолов Суддя І.А. Шутенко