Постанова 4873 № 911/830/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" листопада 2021 р. Справа№ 911/830/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Пашкіної С.А. Корсака В.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/830/21 (суддя Ейвазова А.Р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» до Макарівської селищної ради про стягнення 44 145,00 грн, в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави позовних вимог. У березні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" (далі - ТОВ «Промжитлосервіс») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Макарівської селищної ради 44 145 грн основного боргу. В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Промжитлосервіс» посилається на порушення Копилівською сільською радою (правонаступником якої є Макарівська селищна рада) зобов`язань за договором №66 від 15.06.2020 в частині здійснення розрахунків за надані послуги. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Київскої області від 05.07.2021 позов задоволено. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Макарівська селищна рада не надала доказів виконання зобов`язання з оплати робіт за договором, а тому заявлені вимоги про стягнення основного боргу за виконані роботи є такими, що підлягають задоволенню повністю. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2021, Макарівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Промжитлосервіс» залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги Макарівська селищна рада посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що не набув обов`язку сплати грошових коштів на користь ТОВ «Промжитлосервіс» у порядку правонаступництва. Зауважує, що Копилівською сільською радою договори, укладені з ТОВ «Промжитлосервіс» на реєстрацію бюджетних, фінансових зобов`язань до управління казначейства протягом 2020 року не подавались, а тому не можуть вважатись бюджетними зобов`язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. На думку скаржника, ТОВ «Просжитлосервіс» не надало доказів надання послуг за договором; надані ТОВ «Промжитлосервіс» акти та довідка, на думку скаржника, не можуть бути допустимими та належними доказами, що підтверджують надання ТОВ «Промжитлосервіс» послуг за договором. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 та витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 поновлено Макарівській селищній раді пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/830/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/830/21. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Пашкіна С.А. (у зв`язку з лікарняним судді Мартюк А.І.). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 прийнято апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/830/21 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Пашкіна С.А. Розгляд апеляційної скарги вирішенно здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Позиції учасників справи. ТОВ «Промжитлосервіс» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів Макарівської селищної ради заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Макарівська селищна рада надала пояснення, у якому проти доводів відзиву ТОВ «Промжитлосервіс» заперечує. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. 15.06.2020 ТОВ "Промжитлосервіс" (як виконавець) та Копилівська сільська рада (як замовник) уклали договір про надання послуг №66 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати такі послуги: ДК 021 2015:9064000005 - послуги з чищення та спорожнення стічних канав (гідротехнічне очищення фекальної каналізації за адресою: вул. Жовтнева 57 та 59, с. Копилів, Макарівського району, Київської області). Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов`язався своєчасно прийняти та оплатити послуги, які визначенні в п. 1.1 цього договору. Згідно з п. 1.3 договору вказані послуги передаються виконавцем замовнику на підставі акта здачі-приймання наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти, складені за типовою формою КБ-2В, та довідки, складені за типовою формою КБ-3. Загальна сума договору складає 44 145,00 грн без ПДВ. Кінцева сума договору може змінюватись виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (п. п. 2.1, 2.2 договору). Умовами п. 3.1 договору встановлено, що за надані послуги замовник сплачує виконавцю суму, що буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг. Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 3.2 договору). Згідно з п. 3.3 договору кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2 договору здійснюється не пізніше 30.09.2020. Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п. 12.1 договору). 15.06.2020 сторони договору склали дефектний акт, яким визначили перелік робіт, їх обсяг та кількість, згідно з яким до виконання підлягають такі роботи: згортання і розгортання промивного комплексу; очищення колодязів діаметром до 1 м від бруду і мулу вручну (глибина колодязя до 2м); очищення внутрішніх поверхонь напірних трубопроводів каналізації, гарячого та холодного водопостачання, теплотрас і технологічних трубопроводів гідродинамічними установками високого тиску ГУВД (діаметр труб 150 мм). ТОВ "Промжитлосервіс" та Копилівська сільська рада погодили договірну ціну у розмірі 44 145,00 грн, вид договірної ціни: тверда. Згідно з актом КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року від 17.06.2020 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат КБ-3 ТОВ «Промжитлосервіс» виконало, а Копилівська сільська рада прийняла роботи за договором на загальну суму 44 145,00 грн. За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» територія Копилівської сільської ради увійшла до Макарівської територіальної громади з центром в смт. Макарів. Підпунктом 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (зі змінами та доповненнями), повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році. 27.11.2020 рішенням Макарівської селищної ради №001-01-VIII затверджено підсумки виборів Макарівського селищного голови та депутатів Маркарівської селищної ради восьмого скликання. 17.12.2020 Макарівська селищна рада №018-02-VIII прийняла рішення, п. 17 якого вирішено почати процедуру реорганізації Копилівської сільської ради шляхом приєднання до Макарівської селищної ради. Згідно з п. 18 вказаного рішення Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Копилівської сільської ради. 21.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про те, що Копилівська сільська рада знаходиться в стані припинення. Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням визначених відповідним пунктом положень. Так, в силу п. п. 1, 4 цього пункту: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади); сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту. Отже, Макарівська селищна рада є правонаступником Копилівської сільскої ради (замовника за договором). Звертаючись з позовом у цій справі, ТОВ «Промжитлосервіс» вказує, що виконані ним та прийняті замовником роботи не оплачені, а тому просить стягнути з Макарівської селищної ради 44 145,00 грн. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Макарівська селищна рада у відзиві на позовну заяву вказує, що за Копилівською сільською радою не обліковуються ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах, що підтверджується звітами про бюджетну заборгованість по відповідним фондам, сформованими Управлінням Державної казначейської служби у Макарівському району. Заборгованість перед ТОВ «Промжитлосервіс» не існувала на 01.10.2020, що підтверджується листом Копилівської сільської ради від 08.10.2020 №97, який підписала та ж особа, що підписала договір про надання послуг №66 від 15.06.2020. Копилівська сільська рада є бюджетною установою, а тому укладання будь-яких договорів, на підставі яких беруться бюджетні зобов`язання, мала здійснювати з урахуванням положень Бюджетного кодексу України (далі - БК України), зобов`язання за спірним договором не реєструвались і не можуть вважатись бюджетними, а тому взяття їх на себе є порушенням бюджетного законодавства. Макарівська селищна рада вважає, що не є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки вимоги юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних асигнувань або з перевищенням повноважень, стягуються з осіб, винних у взяті таких зобов`язань. Також Макарівська селищна рада вказує про відсутність доказів того, що спірний договір укладено між його сторонами відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідач також відзначає, що акт приймання - виконаних робіт за червень 2020 року, довідка про вартість виконаних робіт за червень 2020 року та дефектний акт не містять інформації щодо ПІБ та посади особи, яка підписала вказані документи від Копилівської сільської ради, а у дефектому акті вказано про роботи, які не є предметом укладеного договору, крім того відсутні докази складання кошторису та локальних кошторисів згідно зі встановленими вимогами. У поданих запереченнях Макарівська селищна рада зазначає, що комісією з припинення Копилівської сільської ради не знайдено документів, які підтверджували б перебування на балансі Копилівської сільської ради об`єктів зовнішньої каналізації за адресою: с. Копилів, вул. Жовтнева, 57,

59. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України). Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України у свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України). Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України). Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Як встановлено вище, ТОВ "Промжитлосервіс" та Копилівська сільська рада уклали договір про надання послуг, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати послуги з чищення та спорожнення стічних канав за адресою: вул. Жовтнева 57 та 59, с. Копилів Макарівського району Київської області. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Сторони у договорі погодили, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 3.2 договору). Відповідач доказів оплати виконаних ТОВ «Промжитлосервіс» робіт не надав, у зв`язку з чим вимоги позову є обґрунтованими, висновку про що правомірно дійшов господарський суд першої інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Макарівська селищна рада не набула обов`язку сплати грошових коштів на користь ТОВ «Промжитлосервіс» у порядку правонаступництва, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з п. 18 рішення Макарівської селищної ради №018-02-VIII від 17.12.2020 Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Копилівської сільської ради. Доводи Макарівської селищної ради про те, що Копилівською сільською радою договори, укладені з ТОВ «Промжитлосервіс» на реєстрацію бюджетних, фінансових зобов`язань до управління казначейства протягом 2020 року не подавались, а тому не можуть вважатись бюджетними зобов`язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, були предметом перевірки місцевим господарським судом і їм надана належна оцінка, з якою погоджується апеляційний господарський суд під час розгляду таких доводів апеляційної скарги. Зокрема, не відображення інформації про зобов`язання, не здійснення реєстрації у відповідності з ст. 48 БК України, не подання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов`язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для висновку про відсутність зобов`язань, що взяла на себе сторона, від імені якої діяла особа, повноваження якої підтверджені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Крижевський В.В., за договором. Порушення відповідних норм можуть бути підставою для відповідальності, визначеної чинним законодавством, як і порушення вимог ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо неоприлюднення звіту про укладений договір. Щодо доводів скаржника про те, що ТОВ «Промжитлосервіс» не надало доказів надання послуг за договором, а надані позивачем акти та довідка не можуть бути допустимими та належними доказами (заперечуючи щодо позову, відповідач вказує на відсутність у дефектному акті, документах, які складені на підтвердження виконання робіт за договором та вартості робіт, прізвища, імені по-батькові осіб, які їх підписали від імені відповідача), що підтверджують надання ТОВ «Промжитлосервіс» послуг за договором, колегія суддів зазначає, що таким доводам також надана належна оцінка господарським судом першої інстанції. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. За визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення): первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (п. 2.1 глави 2). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (п. 2.2 глави 2). Відповідно до п. 2.4 глави 2 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (п. 2.5 глави 2 Положення). Колегія суддів зазначає, що не дотримання вимог Положення, як і вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою вважати, що відповідні операції не здійснювались. Так, у преамбулі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Пунктом 1.1 Положення визначено, що воно встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. Порушення в організації та веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності є підставою для відповідальності осіб, які відповідні дії здійснюють, однак, не визначені як підстава звільнення від виконання господарських зобов`язань, за умови встановлення факту їх виникнення. Відповідно до ст. 58-1 ГК України (в редакції, чинній на час оформлення акта приймання виконаних робіт за червень 2020 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020) суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Разом з тим, відповідно до вимог абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спірні документи містять такі реквізити як дату їх складання; назви підприємств замовника та підрядника; зміст та обсяг виконаних робіт і їх вартість; особисті підписи в графі «замовник» та «підрядник», і ці дані засвідчені відтиском печаток сторін. Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що печатка була загублена Копилівською сільською радою, викрадена в неї або в інший спосіб вибула з її володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Водночас відповідач не посилається на той факт, що відповідні документи та договір підписані від імені Копилівської сільської ради не Крижевським В.В., який здійснював у відповідний період повноваження від імені Копилівської сільської ради на підставі рішення сесії Копилівської сельської ради №830-45-7 від 25.06.2019. Встановлюючи це питання для вирішення спору у справі, що розглядається, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі обставини дозволяють з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто, чи співпадає така особа з замовником за договором, чи ні). Щодо доводів апеляційної скарги про те, що спірний договір був формальним та не спрямовувався на настання реальних наслідків, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено як факт належного укладення договору (який не визнано недійсним у встановленому чинним законодавством порядку) його сторонами, так і факт виконання зобов`язання за цим договором з боку підрядника, а також факт прийняття замовником виконаного підрядником зобов`язання, що спростовує відповідні твердженя апелянта. Посилання скаржника на те, що ним не виявлено документів, які підтверджують наявність на балансі Копилівської сільської ради об`єктів, які стосуються каналізаційної системи чи колекторної системи за адресою, вказаною у договорі (вул. Жовтнева, 57 та 59 м. Копилів Макарівського району Київської області) також не впливає на висновок суду щодо обґрунтованості заявлених вимог. Так, як доцільно відзначено місцевим господарським судом, відповідач вказує лише на те, що не має документів, які підтверджують відповідний факт, однак, не оспорює самого цього факта. Окрім того, сама по собі наявність чи відсутність на балансі майна не перешкоджає виникненню зобов`язання з виконання робіт, що стосуються такого майна. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі №911/830/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/830/21 залишити без змін. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/830/21. Справу №911/830/21 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді С.А. Пашкіна В.А. Корсак