Постанова 4873 № 910/18504/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" листопада 2021 р. Справа№ 910/18504/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Шапрана В.В. Андрієнка В.В. секретар Рибчич А.В. за участю представників: позивача - Черненко І.В. відповідача - Роїк О.О. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" про ухвалення додаткової постанови за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. (повне рішення складено 26.04.2021 р.) та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. (повне рішення складено 30.04.2021 р.) у справі № 910/18504/20 (суддя - Лиськов М.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним одностороннього правочину В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", щодо розірвання договору № БО065-19 на брокерське обслуговування від 05.04.2019 р. До суду першої інстанції 20.04.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вас-Транс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому останній просив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" витрати на професійну правничу допомогу. Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. у справі № 910/18504/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вас-Транс" задоволено. Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. у справі № 910/18504/20 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням та додатковим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу до суду першої інстанції, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та додаткове рішення суду. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18504/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2018 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. у справі № 910/18504/20 та призначено її до розгляду на 06.07.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 910/18504/20 до перегляду Верховним Судом судових рішень у справі № 910/13595/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення штрафу та збитків. До суду 26.07.2021 р. від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/18504/20. До клопотання відповідачем додано постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2021 р. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3248/21 від 02.08.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18504/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18504/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2021 р. справу № 910/18504/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду, поновлено провадження у справі № 910/18504/20 та призначено її до розгляду на 05.10.2021 р. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4892/21 від 04.10.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18504/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18504/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. справу № 910/18504/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. у справі № 910/18504/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. У призначеному судовому засіданні 05.10.2021 р. оголошено перерву до 26.10.2021 р. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2021 р. залишено без змін. До суду 28.10.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, у якій заявник просить стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 р. було прийнято до розгляду заяву про ухвалення додаткової постанови та призначено її до розгляду на 11.11.2021 р. У судовому засіданні 11.11.2021 р. представники сторін надали усні пояснення стосовно поданої заяви. Розглянувши заяву позивача, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Звертаючись із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, позивач посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу, які, на його думку, підлягають відшкодуванню. Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 14.04.2021 р. у справі № 910/18504/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» задоволено повністю. Враховуючи те, що апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції необхідно покласти на відповідача. Вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача у межах розгляду справи № 910/18504/20 здійснював адвокат Черненко Ігор Валерійович на підставі договору про надання правової допомоги № 4 від 04.10.2021 р.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 10223/10 від 30.08.2021 р.; ордеру серії АІ № 1158269 від 04.10.2021 р. Відповідно до п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну (правничу) правову допомогу при розгляді апеляційної скарги Північним апеляційним господарським судом у справі № 910/18504/20 за позовом клієнта до АТ КБ «Приватбанк» про визнання одностороннього правочину недійсним. Згідно з п. 3.1 договору за професійну правничу (правову) допомогу, яка передбачена п. 1.1 договору, клієнт сплачує у безготівковій формі фіксований гонорар у розмірі 5000,00 грн на банківській рахунок адвоката протягом 2 робочих днів після ухвалення рішення суду. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 4.1 договору). 26.10.2021 р. між адвокатом та позивачем було підписано акт виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого сторони погодили, що адвокатом надано клієнту професійну правничу (правову) допомогу при розгляді апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» Північним апеляційним господарським судом у справі № 910/18504/20 шляхом представництва клієнта під час розгляду апеляційної скарги в Північному апеляційному господарському суді. Також позивач подав до суду детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.10.2021 р., за яким адвокат Черненко І.В. надав позивачу професійну правничу допомогу, а саме: подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення від 06.10.2021 р. та здійснив представництво позивача в Північному апеляційному господарському суді в судових засіданнях 05.10.2021 р. та 26.10.2021 р. Колегією суддів враховано, що, розглядаючи питання покладення на сторону судових витрат в частині "гонорару успіху", Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 р. по справі № 904/4507/18 зазначила таке. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 р. у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72). За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Вбачається, що відповідач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі, та відповідного клопотання суду не подав. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р. Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також відсутність заперечень відповідача стосовно розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн. Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (08113, Київська обл., Бучанський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1, код 30367782) 5000 (п`ять тисяч),00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.

3. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена. Повний текст постанови складено 23.11.2021 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Шапран В.В.Андрієнко