Постанова Київський апеляційний суд № 761/19059/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/19059/19 Головуючий у І інстанціїВолошин В.О. Провадження №22-ц/824/7925/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 17 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей і сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною; визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною; визначення місця проживання дитини, УСТАНОВИВ: у травні 2019р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом (а.с. 51-57 т.1) до відповідачки ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей і сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просив суд: - усунути перешкоди в спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити місце її проживання разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 ; - визначити наступну участь відповідачки у спілкуванні та вихованні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: щосереди з 17:00 до 20:00 год., перші та другі вихідні місяці з 10:00 год. до 20:00 год. в м. Києві без присутності батька, а також в день народження відповідачки з 10:00 год. до 20:00 год.; - стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в розмірі 22168,4 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 12 липня 2013р. він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який було розірвано за рішенням суду. В шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, спільна дитина сторін проживає разом з відповідачкою та між сторонами виник спір щодо місця проживання спільної дитини. Зі сторони позивача було надіслано ряд заяв до компетентних органів щодо неналежного виховання доньки зі сторони відповідачки, яка здійснює по відношенню до дитини фізичне та психологічне насильство, а також постійно перешкоджає у спілкуванні та вихованні позивачу спільної дитини, порушуючи систематично графік побачень позивача з дитиною, який було встановлено за рішенням суду. На думку позивача така поведінка відповідачки викликана наявним в неї генетичним захворюванням, яке впливає на її стан. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року позов задоволено частково. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року в частині задоволення вимог ОСОБА_2 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що визначаючи місце проживання дитини з батьком, суд першої інстанції не навів мотивів ухвалення такого рішення, не дав оцінку кожному доказу, обмежившись загальними фразами щодо врахування інтересів дитини, її соціального оточення, умов, створених кожним з батьків, фактично поклавши в основу рішення висновок Органу опіки та піклування Шевченківської РДА у м. Києві від 14.09.2020 року. Судом не наведено будь-яких інших доказів, які дають можливість дійти обґрунтованого висновку, що дитина має проживати з батьком. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за насильство над дитиною. Відомості ВО КМР (КМДА) «Міського центру дитини» №42 від 24.03.2020 та висновок Шевченківського УП ГУНП в м. Києві від 21.02.2020, на які є посилання у висновку Органу опіки, та які начебто свідчать про фізичне і психологічне насильство над дитиною, до справи не додано та судом першої інстанції не перевірено. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що пояснення свідка ОСОБА_4 не можуть вважатись належним доказом по справі, оскільки вказаний свідок був присутнім в залі судового засідання до свого допиту. Зазначає також, що позивач не довів в ході розгляду справи належними та допустимими доказами факту систематичного невиконання ОСОБА_1 , рішення суду про участь батька у вихованні дитини. Натомість, такі обставини спростовуються навіть поясненнями самого позивача, який в суді підтвердив, що зустрічі з донькою протягом останніх двох місяців відбувались 25-26 разів. Вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не врахував, що дитина від народження проживає із матір`ю, між мамою і дитиною за цей час утворився міцний психологічний зв`язок, дитина такого віку, особливо дівчинка, потребує уваги та піклування саме матері, з якою вона може поділитись своїми проблемами, якими не може ділитись із батьком, що у них склався визначений розпорядок дня та правила співжиття та поведінки, до яких вона звикла. Позивачем ОСОБА_2 , подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується із доводами скарги, посилаючись на їх необґрунтованість. Вказує, що апеляційна скарга не містить будь-якого доказового спростування висновків, викладених у висновку Органу опіки та піклування Шевченківської РДА у м. Києві від 14.09.2020 року. Разом з тим, факти побиття дитини та вчинення психологічного насилля над донькою з боку матері підтверджується висновком Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 22.02.2020 («Зелена кімната»), після якого матір припинила побиття, але не припинила психологічне насильство та написала заяву до Міського центру дитини (КМДА) Служба у справах дітей та сім`ї, щоб спростувати вказаний висновок. Проте, у Висновку Міського центру дитини (КМДА) Служба у справах дітей та сім`ї № 42 від 24.03.2020 року було підтверджено факт фізичного та психологічного насильства. Вказує, що систематичне невиконання ОСОБА_1 графіку зустрічей дитини з батьком, визначеного судовим рішенням, в ході розгляду справи доведено. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шевченко Т.А. підтримали апеляційну скаргу. Посилаючись на викладені в ній доводи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кобець Т.М. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав. Викладених у відзиві, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник третьої особи - Служба у справах дітей і сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції ухвалити судове рішення по справі, яке буде відповідати інтересам малолітньої дитини - ОСОБА_3 , 2013 року народження, та з урахуванням висновку Органу опіки та піклування Шевченківської РДА у м. Києві від 14.09.2020 року. На виконання вимоги Київського апеляційного суду від 08.09.2021 року Службою у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації надано матеріали, зібрані на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2020 по справі №761/19059/19 за наслідками розгляду яких комісією з питань захисту прав дитини при Шевченківській районні в м. Києві державній адміністрації було прийнято висновок Органу опіки та піклування від 14.09.2020 р. №109/04/40-6209. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає. Так, судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 липня 2013р., який було розірвано за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017р. по цивільній справі № 757/6427/17-ц. В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 . Зазначеним рішенням суду по цивільній справі № 757/6427/17-ц, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про встановлення розміру аліментів та встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно до досягнення повноліття дитини, аліменти в розмірі 2000,00 грн., починаючи з 31 січня 2017р. Визначено наступну участь ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, щосереди та щоп`ятниці з 17:00 год. до 20:00 год., щосуботи з 10:00 год. до 15:00 год. в м. Києві без присутності матері. Судом першої інстанції встановлено, що після розірвання шлюбу спільна донька сторін проживає разом з матір`ю. Згідно з висновком Органу опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 14 вересня 2020р. № 109/04/40-6209 (а.с. 98-100 т. 2), враховуючи інтереси дитини, наявні підстави для визначення місця проживання малолітньої дитини сторін разом з батьком. В ході обстеження представниками Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації проведено обстеження житлово-побутових умов проживання дитини за місцем проживання відповідачки та встановлено, що відповідачкою створено мінімальні необхідні умови для проживання та навчання малолітньої дитини. На підставі отриманих відомостей від ВО КМР (КМДА) «Міського центру дитини» № 42 від 24 березня 2020р. та висновку Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві № 54/14796/56-20 від 21 лютого 2020р. про фізичне та психологічне насильство над дитиною, третьою особою наказом № 25-од від 22 квітня 2020р. було поставлено на облік дитину сторін ОСОБА_3 , як таку, що зазнала фізичного та психологічного насильства в сім`ї. Також, представниками Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації проведено обстеження житлово-побутових умов проживання дитини за місцем проживання позивача, та встановлено кращі умови проживання ніж наявні у дитини за місцем проживання матері. Визначаючи місце проживання дитини разом з позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що визначення місця проживання дитини з батьком, в даному випадку, відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів в повній мірі погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що Наказом Служби у справах дітей Шевченківської РДА у м. Києві від 22.04.2020 року дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взято на облік з присвоєнням облікового номеру по каталогу як таку, що опинилася в складних життєвих обставинах внаслідок фізичного насильства. (том 3 а.с. 77) 25.11.2020 року батьківським комітетом 2-В класу школи № 101 м. Києва на ім`я начальника служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської РДА у м. Києві подано колективну скаргу, зі змісту якої вбачається, що батьки занепокоєні психоемоційним та фізичним станом ОСОБА_3 та обурені діями її матері відносно своєї доньки. Неодноразово було звернуто увагу на те, що дитина ходить в одязі не по сезону, тобто впродовж осені при температурі повітря від +2 до -2 (мінус два) градуси ОСОБА_5 одягнута в тоненькі кросівки в сіточку (літні), дуже легку курточку, іноді без шапки. На вулиці дитина тремтить від холоду. Одяг брудний та рваний., не по розміру. Це пряме порушення батьківських обов`язків тому, що загрожує здоров`ю дитини. Під час спілкування з дитиною вона виглядає дуже заляканою. Батьки були свідками того, як ОСОБА_1 кричить та принижує дитину. Від дітей класу стало відомо, що ОСОБА_5 приходить до школи голодна, що мати не дає їй достатньо іжі та ОСОБА_5 вимушена чекати безкоштовного сніданку в школі. Шкільні обіди, які не є безкоштовними, ОСОБА_5 найчастіше не відвідує, бо мати забирає її зі школи ще до того. З іншими батьками ОСОБА_1 контактів уникає, поводиться агресивно. (том 3 а.с. 147) 29.12.2020 року спеціалісти Центру соціальних служб Шевченківського району в м. Києві відвідали родину ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . В квартирі проживають: мати - ОСОБА_1 та її донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час відвідування мати з донькою перебували вдома, але спілкуватися з спеціалістами ОСОБА_1 відмовилась категорично, не відповіла на жодне запитання і не поцікавилася причиною візиту. Дана родина перебуває під соціальним супроводом Центру соціальних служб, проте з жовтня 2020 року не виконує план супроводу. (том 3 а.с.146) Представниками Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації неодноразово були здійснені виїзди за адресою місця проживання матері та дитини для обстеження умов проживання дитини, однак ОСОБА_1 спеціалістів не впускала, від спілкування відмовлялась. 22.04.2020 року комісією в складі працівників Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівця соціальної роботи Шевченківського районного в місті Києві Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 . При обстеженні житла було встановлено, що умови проживання задовільні. Відчутний запах тютюнового диму в приміщенні. На момент обстеження в приміщенні прибрано. Необхідні для користування меблі та побутова техніка - в наявності. Дитина має окрему кімнату, забезпечена усім необхідним для розвитку та навчання. Дитина на момент обстеження перебувала вдома (займалась навчанням). Поводилася сором`язливо, спілкуватися відмовилася. Але повідомила, що чекає на тата, бо сьогодні зустріч з ним. (том 3 а.с. 223) Згідно з висновком психологічного обстеження №42 від 24.03.2020 року, складеним психологом Міського центру дитини на підставі заяви матері, ОСОБА_6 - активна, емоційна і комунікабельна дитина. В дитини стабільна самооцінка. Вона позитивно сприймає школу, розповідає про своїх друзів, Але каже, що деколи втомлюється. Розвиток пізнавальної сфери, уваги, уяви, пам`яті відповідають віковій нормі. Дитина розрізняє і називає почуття. Психоемоційний стан характеризується радістю, проте актуальна сімейна ситуація, розлучення батьків та конфлікт між ними, дитину напружують, вона сумує за батьком, злиться та ображається на маму. Діагностується агресія, підвищена тривожність. В дитини амбівалентна прив`язаність до матері. В більшості методик та бесіді дитина демонструє негативне ставлення до матері, розповідає, що вона на неї злиться за те, що та її колись ображала, але водночас говорить про те, що вона любить маму, що любить із нею гратися та читати, поруч із матір`ю дитина почуває себе спокійно та розслаблено, демонструє спонтанну поведінку: "я люблю маму веселой ", "я думаю, что мама чаще всего грустная", хвилювалася за маму в ході сюжетно-рольової гри, намагалась врятувати, не допустити шкоди для матері. Щодо батька дитина демонструє позитивне ставлення: "отец всегда веселый", "хочу чтобы папа жил со мной", "я хочу жить, потому что люблю папу", "я всегда мечтаю быть у папы". Батько для дитини є значимою та впливовою фігурою, вона орієнтується на нього при прийнятті рішень, в тому числі, відносно свого ставлення до матері. Але ОСОБА_6 неодноразово казала, що батько їй розповідає, про те, що мама бреше, погано себе поводить: "мама всех обманывает и плохо воспитывает, это папа так говорит", "с мамой нельзя договориться, она плохо себя ведет". Зазначені висловлювання негативно впливають на дитину, це створює напруження, тривожить, шкодить її психічному розвитку, адже дитина такого віку ще не здатна критично оцінювати ситуацію, аналізувати та робити відповідні висновки. До складу своєї сім`ї дитина включає себе, маму і батька. Неодноразово висловлювала сум, про те, що мама із татом вже не разом: "я тоже бы хотела быть всем вместе с мамой и папой". Потреба, дитини у безпеці та захисті не задоволена, дитина відчуває тривогу у зв`язку із конфліктом між її батьками. Дитина напряму залучена до конфлікту. На підставі вищезазначеної інформації, рекомендовано: Батькам знайти порозуміння в питаннях здоров`я дитини, її харчування та режиму. За необхідності - скористатися послугою сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації, вирішення питання графіку спілкування з дитиною, відвідування нею гуртків, побачень з іншими членами родини та вироблення єдиного підходу по взаємодії з дитиною та її вихованню. Батькам переглянути методи виховання дитини. Матері не застосовувати фізичні покарання, адже це негативно впливає на психоемоційний розвиток ОСОБА_6 , являється надзвичайно травматичним переживанням для дитини. Батькові не залучати дитину у конфлікт дорослих, утриматися від психологічного впливу у вигляді негативних оцінок щодо матері в присутності дитини, адже подібні висловлювання шкодять дитині. Більше уваги приділяти психоемоційному стану ОСОБА_6 . Звернутися до психолога з приводу емоційних зривів у дитини. Не налаштовувати дитину один проти одного, оскільки це викликає в дитини почуття розгубленості, дитина підлаштовується під погляди дорослих, щоб не викликати по відношенню до себе гніву чи роздратування матері чи батька. Дитина почуває себе учасником конфлікту, відчуває себе залученою до взаємовідносин між дорослими, це створює напруження, почуття надмірної відповідальності та перешкоджає її нормальному психічному розвитку. (том 3 а.с. 224-229) По справі встановлено також, що в ході проведення перевірки за заявою батька ОСОБА_2 щодо вчинення насильства відносно його малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з боку колишньої дружини ОСОБА_1 , начальником сектора ювенальної превенції Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві було доручено проведення психологічної роботи з дитиною ОСОБА_3 на базі «Зеленої кімнати» Шевченкіського УП ГУНП у м. Києві 22.02.2020 року. За результатами проведення такої психологічної роботи кандидатом психологічних наук ОСОБА_7 складено професійний висновок, відповідно до змісту якого результати психологічного дослідження показали, що дівчинка тривалий час зазнавала психологічного та фізичного насильства з боку матері. Водночас, останнім часом матір перестала застосовувати методи фізичного покарання і зменшила прояви прямої агресивної поведінки щодо дитини, що може бути як ситуативними змінами на період розгляду та проведення юридичних та правових процедур, так і усвідомленим вибором на подальшу життєву комунікацію. Проте, варто зазначити, що більш ймовірною є ситуативність нових методів комунікації, оскільки матір і надалі особисто не вступає в комунікації з батьком дитини для вирішення актуальних для доньки проблем. Малолітня ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) потребує психологічної корекції та психологічної допомоги психолога у питаннях подолання базового страху, сформованого матір`ю дитини. Родині рекомендовано пройти сімейну терапію. (том 3 а.с. 231-234) Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги наступне. По справі встановлено, що після розірвання шлюбу сторони почали проживати окремо, дитина залишилась проживати із матір'ю. Як вбачається з рішення Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2017 року по справі № 757/6427/17, судом в ході розгляду справи встановлено що, ОСОБА_2 не має змоги зустрічатися з дочкою, оскільки ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вказаним судовим рішенням визначенонаступну участь ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сааме: щосереди та щоп`ятниці з 17.00 год. до 20.00 год., щосуботи з 10.00 год. до 15.00 год. в м. Києві без присутності матері. В ході розгляду даної справи позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено, що відповідач ОСОБА_1 зазначене рішення суду належним чином не виконувала, порушуючи графік зустрічей дитини з батьком, неодноразово не надавала дитину для зустрічей з батьком у визначені для спілкування дні та години, у зв`язку з чим позивач звертався із відповідними заявами щодо невиконання ОСОБА_1 рішення суду до поліції, а також до відділу опіки та піклування Шевченківської РДА у м. Києві. Встановлено також, що позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався до Служби у справах дітей Шевченківської РДА у м. Києві, начальника сектора ювенальної превенції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві із заявами щодо вчинення ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках. Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "М. С. проти України" (рішення від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13), а також у пункті 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу статті 6 Декларації прав дитини, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з обома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема, обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновки органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. Таким чином, при вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини, судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку. Визначаючи місце проживання дитини з батьком, суд першої інстанції, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, надав належну оцінку наявним у справі доказам, на підставі яких достатньо повно установив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях Зокрема, зібрані докази свідчать про те, що дівчинка тривалий час зазнавала психологічного та фізичного насильства з боку матері, дитина демонструє негативне ставлення до матері, що підтверджується висновками психологів. Мати дитини - ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки, не піклується про те, щоб дитина була одягнута в чистий одяг по сезону, про її повноцінне харчування, що підтверджується колективним зверненням батьківського комітету класу. Таким чином, дії матері по відношенню до дитини суперечать принципу розумної турботи про дитину. При цьому, позивач характеризується позитивно, постійно піклується про дитину, бере участь у духовному та фізичному розвиткові; на час розгляду справи дитина надає більшої прихильності батькові; у позивача наявне упоряджене жиле приміщення, створено умови належного виховання та розвитку дитини. Батько не заперечує щодо спілкування дитини з матір`ю. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким судом була надана належна правова оцінка. Колегія суддів апеляційного суду вважає за потрібне також врахувати, що з доданих до справи в суді апеляційної інстанції документів вбачається, що з 19.05.2021 року ОСОБА_3 , 2013 р.н. фактично проживає разом з батьком. Згідно з Висновком експертного дослідження №041-1011-2021 від 24.05.2021 року, складеного лікарем КМКБСМЕ, судово-медичним експертом вищої кваліфікаційної категорії Трач В.П., який має кваліфікацію судового експерта, при судово-медичному обстеженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено: синець в поперековій ділянці зліва. Вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись 18.05.2021 р., внаслідок одноразової травматичної дії та відноситься до легких тілесних ушкоджень (том 3 а.с. 24-25) З наявного в матеріалах справи листа ст. інспектора Шевченківського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Лободюка Д.О. вбачається, що 24.05.2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві із заявою щодо вчинення домашнього насильства його колишньою дружиною ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , 2013 року народження. Заява ОСОБА_2 зареєстрована до ЖЕО Шевченківського УП за №32525. Згідно відомостей, вказаних у заяві: 18.05.2021 року під час перебування за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 зачинила свою доньку - ОСОБА_3 в кімнаті. Намагаючись вийти з кімнати, дитина почала вибивати двері в результаті чого на тілі дитини з`явися синець. В ході перевірки вказаного повідомлення було встановлено, що вказана родина неодноразово перевірялась працівниками ССД Шевченківської РДА. Під час проведення перевірки ОСОБА_1 на виклики до Шевченківського УП не з`явилася, за місцем проживання постійно відсутня. (том 3 а.с. 37) Відповідно до Акту № 103 обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного 30.06.2021 року комісією Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації за заявою ОСОБА_2 за його місцем проживання: АДРЕСА_1 , в квартирі створені умови для повноцінного життя та розвитку, є місце для відпочинку, занять, в наявності продукти харчування, наявний сезонний одяг, базові потреби дитини задоволені в повному обсязі. Режим роботи батька дозволяє в повному обсязі виконувати свої батьківські обов`язки. Дитині створено належні умови для проживання і виховання, на момент огляду загрози життю та здоров`ю дитини немає. (том 3 а.с. 40-41) За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що визначення місця проживання ОСОБА_3 , 2013 року народження, з батьком відповідатиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259,268 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 23 листопада 2021 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Ігнатченко Н.В.