Постанова 4857 № 380/9613/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9613/21 пров. № А/857/17627/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Хобор Р.Б., при секретарі судового засідання: Ільченко А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №380/9613/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі (головуючий суддя першої інстанції Ланкевич А.З., час ухвалення - у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 29.07.2021),- В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся з позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач всупереч вимогам ст.ст.16, 36, 38 Податкового кодексу України свої зобов`язання щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів належним чином не виконував, у зв`язку з чим за останнім обліковується податковий борг в загальному розмірі 684123,86 грн. Оскільки вжиті контролюючим заходи не призвели до погашення податкового боргу за рахунок коштів такого платника, він звернувся з даним позовом до суду. Майно, яке перебуває у податковій заставі, описано в акті №6/33 від 31.01.2019 року, за рахунок якого позивач і просить надати дозвіл на погашення податкового боргу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року позов задоволено. Надано дозвіл Головному управлінні ДПС у Львівській області на погашення суми податкового боргу в сумі 3541625 (три мільйони п`ятсот сорок одна тисяча шістсот двадцять п`ять) гривень 11 копійок за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів», що перебуває у податковій заставі. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №157857040 від 27.02.2019р. зазначено що строк дії договору оренди земельної ділянки до 16.10.2019 р. Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позов відмовити. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу. Позивач та відповідач в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання на офіційну електронну адресу. Частинами другою та третьою статті 129 КАС України визначено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки. Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» (місцезнаходження: вул.Промислова, 2, смт.Шкло, Яворівський район, Львівська область, 81127; код ЄДРПОУ: 00291204) зареєстроване як юридична особа 27.01.1995 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області. У зв`язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 19.02.2014 року №39-13, яка отримана ним 25.02.2014 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року у справі №1.380.2019.001979, що набрало законної сили 23.07.2019 року, позов Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 00291204) у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь бюджету кошти у сумі 1066911,93 грн для погашення податкового боргу. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року у справі №380/6948/20, що набрало законної сили 04.12.2020 року, позов Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 00291204) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 1353632,23 грн. На виконання вищевказаних судових рішень контролюючим органом скеровано ряд інкасових доручень від 14.07.2020 року №№27/33-41/33 та від 25.01.2021 року №№1/33-9/33. Проте зазначені інкасові доручення були повернуті без виконання у зв`язку із тим, що кошти, які є на рахунку, забезпечують виконання постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше. В подальшому інкасові доручення поверталися у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку платника. Відповідно до акта опису №6/33 від 31.01.2019 року, податковим керуючим боржника було описане майно. Відомості про перебування цього майна платника у податковій заставі було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу №157857040 від 27.02.2019 року. Згідно довідки про наявність заборгованості від 12.03.2021 року №3077/6/13-01-13-07-13, у відповідача станом на 11.03.2021 року наявний податковий борг у сумі 3541625,11 грн, в т.ч.: по податку на прибуток 167,86 грн, плата за надра 38626,49 грн, по податку на додану вартість 315771,51 грн, по податку на нерухоме майно 1266909,02 грн, орендній платі за землю 1919130,23 грн, адміністративні штрафи 1020,00 грн, і такий залишається непогашеним. Уважаючи, що наявність зазначеного податкового боргу є належною підставою для можливості його погашення за рахунок майна платника податків, позивач звернувся із даним позовом до суду. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у відповідача наявний непогашений податковий борг в розмірі 3541625,11 грн. та вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України). Згідно підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до підп.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Згідно підп.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Відповідно до п.89.1 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підп.89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підп.89.1.2). Згідно п.п.89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу. Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Згідно підп.підп.95.1, 95.2, 95.3 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. При цьому, суд враховує, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 року (справа №П/811/203/16). Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що податковим керуючим складено акт опису майна №6/33 від 31.01.2019 року, відповідно до якого у податкову заставу описано таке майно: майновий комплекс Яворівського заводоуправління будівельних матеріалів, загальною площею 10114,2 кв.м.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283809546258; розмір частки 86/100; адреса: АДРЕСА_1 . Відомості про перебування цього майна платника у податковій заставі було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу №157857040 від 27.02.2019 року. Податковий борг відповідача складає 3541625,11 грн (в т.ч.: по податку на прибуток 167,86 грн, плата за надра 38626,49 грн, по податку на додану вартість 315771,51 грн, по податку на нерухоме майно 1266909,02 грн, орендній платі за землю 1919130,23 грн, адміністративні штрафи 1020,00 грн) та у добровільному порядку не сплачений. Заходи щодо стягнення коштів з рахунків відповідача згідно з судовими рішеннями в адміністративних справах №1.380.2019.001979 від 13.06.2019 року та №380/6948/20 від 30.10.2020 року не призвели до погашення суми податкового боргу. Крім цього, податкова вимога форми «Ю» №39-13 від 19.02.2014 року отримана відповідачем, що підтверджується відміткою про її отримання. З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки у відповідача наявний непогашений податковий борг в розмірі 3541625,11 грн, а вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, тому податковий орган правомірно та у визначені законодавством строки звернувся до суду для здійснення заходів щодо погашення податкового боргу. Що стосується доволів апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №157857040 від 27.02.2019р. зазначено що строк дії договору оренди земельної ділянки до 16.10.2019р., то колегія суддів апеляційного суду вважає такі помилковими, оскільки, як зазначалось вище та встановлено судом, наявність боргу відповідача встановлена судовими рішеннями та на виконання вказаних рішень судів контролюючим органом скеровувались інкасові доручення щодо списання сум заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості погашена не була. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворівське заводоуправління будівельних матеріалів» - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №380/9613/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 22.11.2021