Постанова 4856 № 240/4222/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4222/20 Головуючий у І інстанції: Семенюк М.М. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 22 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивачка звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила: - визнати дії відповідача щодо нарахування і виплати додаткової пенсії та пенсії по інвалідності щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою в розмірах менших ніж ті, що передбачені ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 протиправними; - зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" з урахуванням виплачених коштів; - зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату пенсії по інвалідності щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, передбаченої ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 8 мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" з урахуванням виплачених коштів. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом, щодо донарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсії у відповідності до статей 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 донарахування та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, передбаченої ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону №796-XII, а не «Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим Постановою №1210 (далі Порядок №1210). Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, то цей суд зазначив, що оскільки, виплата позивачу пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 не в повному обсязі є наслідком протиправних дій суб`єкта владних повноважень, то відповідно виплата пенсії за минулий час проводиться без обмеження будь-яким строком. Такі висновки суду першої інстанції по суті спору відповідають встановленим обставинам справи, однак зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Відповідно до статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивачка є інвалідом 3-ї групи (в спірний період ІІ групи), постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії (а.с. 8), отримує пенсію по інвалідності та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, за результатами розгляду якої відповідач листом від 28.02.2020 № 866-1199/Л-02/8-0600/20 (а.с. 3) повідомив позивача про те, що пенсія обчислюється та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Вважаючи, що відповідачем у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 протиправно виплачувалась доплати у меншому розмірі, ніж визначено ст.ст.39, 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачка звернулась до суду з позовом. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. За змістом частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на період з 01.01.2014 по 02.08.2014) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Відповідно до правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Водночас, Верховний Суд зазначає про те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. У зв`язку з цим Верховний Суд дійшов висновку про те, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почала вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року. Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись в лютому 2020 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивачка знала, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір її пенсії обчислювався та виплачувався відповідачем відповідно до Порядку №1210. Проте з адміністративним позовом про здійснення перерахунку та виплати пенсії за вищевказаний період позивач звернулася лише у березні 2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 99 КАС-1 і статтею 122 КАС. Таким чином, факт отримання позивач листа відповідача від 28.02.2020 не спростовує необхідності врахування правових висновків Верховного Суду про те, що про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів позивачка повинна була дізнатися після отримання пенсії за серпень 2014 року. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо позовні вимоги позивача в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 слід залишити без розгляду, оскільки такі подані з пропуском строку, встановленого статтею 99 КАС-1 і статтею 122 КАС. Статтею 319 КАС встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з частинами третьої, четвертої статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Таким чином, у справі встановлено, що позивачкою пропущено передбачений законом строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 123 КАС. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, цих обставин не врахував та не дав їм належної оцінки, що є підставою для скасування рішення суду та прийняття постанови про залишення позовних вимог без розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.