Постанова 4852 № 804/3118/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 804/3118/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року (головуючий суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (далі Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10 січня 2018 року №0000374606 та №0000384606. В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив про те що, Відповідачем було проведено виїзну планову перевірку Позивача за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. За результатами вказаної перевірки було складено акт №75/28-01-46-05393043 від 25.04.2016 р., на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000394001, №0000384001, №0000374001 від 07.10.2016р., які у подальшому Позивачем було оскаржені в судовому порядку та згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017р. у справі №804/7753/16 податкове повідомлення-рішення №0000374001 від 07.10.2016 р. було визнано протиправним та скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 162667843 грн. та застосування штрафу у розмірі 81333922 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000384001 від 07.10.2016 р. визнано протиправним та скасовано в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 817427 грн. та застосування штрафу у розмірі 408713 грн. У зв`язку із частковим скасуванням вказаних податкових повідомлень-рішень у адміністративній справі №804/7753/16 Відповідачем 10.01.2018 р. були винесені нові податкові повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов`язання з ПДВ №0000374606, №0000384606 відповідно до п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016р. є відкликаними, а нові податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018 р., прийняті Відповідачем на зменшену суму ПДВ згідно вищевказаного судового рішення, є незаконними через їх невідповідність нормам діючого законодавства України, а висновки, наведені в акті перевірки від 25.04.2016р. останній вважає хибними та безпідставними посилаючись на реальність господарських операцій вчинених позивачем по взаємовідносинах з його контрагентами ТОВ «Ростенерго», ТОВ «Енерголіт», ТОВ «Антрацит Кепітал», ТОВ «ГАЗ Україна 2020», ТОВ «Кліпта Україна», ТОВ «Олеум Груп», ТОВ «ПМТО МОНОЛІТ Інвест», ПП «Стандарт-Плюс», ТОВ «МирТех», ТОВ «Тандем Торг ТПК», ПП ВКФ «Дніпробудремонт», ТОВ «Спецрембуд-05», ТОВ «Елемер Україна», яка підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які були надані позивачем до перевірки, проте безпідставно не враховані перевіряючими. При цьому посилання Відповідача на аналіз податкової інформації, яка міститься в АІС «Податковий блок» без дослідження усіх первинних документів по ланцюгу постачання без проведення зустрічних звірок постачальників, Позивач вважає протиправними та такими, що призвели до необ`єктивних висновків, які були викладені в акті перевірки від 25.04.2016р. та які стали підставами для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. З огляду на викладене, Позивач вважає, що висновки акту перевірки є лише припущеннями перевіряючих, що не відповідає вимогам законодавства та є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року по справі №804/3118/18 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено (т. 22, а.с. 161-164). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку (т. 22, а.с. 174-189). В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом першої інстанції не взято до уваги тих обставин, що Відповідач категорично заперечував проти того, що частково скасовані постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року по справі №804/7756/196 податкові повідомлення-рішення №00003740010 та №0000384001 від 07.10.2016, прийняті на підставі Акту №75/28-01-46-05393043 є відкликаними, оскільки контролюючий орган рішення про відкликання цих податкових повідомлень-рішень не приймав. Тобто, станом на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, Відповідач наполягав на чинності як податкових повідомлень-рішень №00003740010 та №0000384001 від 07.10.2016, так і оспорюваних у даній справі податкових повідомлень-рішень від 10.01.2018, що дублюють грошові зобов`язання Позивача на підставі одного і того Акту перевірки №75/28-01-46-05393043. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Обґрунтовуючи відзив Відповідач вказав, зокрема, про те, що, контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2018 року №0000374606 та №0000384606 у відповідності до вимог п. 60.4 ст. 60 ПК України саме для можливості сплати Позивачем сум грошових зобов`язань, які апеляційним судом у справі №804/7753/16 були визнані як правомірні. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року провадження у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №804/7753/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 року № 0000374001 та №0000384001 (т. 23, а.с. 2-3). Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі №804/3118/18 та призначено справу до апеляційного розгляду в судове засідання на 27 жовтня 2021 року о 09:40 год. (т. 23, а.с. 23). У судовому засіданні 27 жовтня 2021 року з огляду на неявку учасників справи колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відкласти розгляд справи на 10 листопада 2021 року о 10:20 год. 10 листопада 2021 року о 08:36 год. за вх. №84154/21 до Третього апеляційного адміністративного суду від Позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із зайнятістю уповноваженої особи ПАТ «ДМК» 10.11.2021 в судовому засіданні у Верховному Суді у справі №160/12941/19. У судовому засіданні 10 листопада 2021 року з огляду на неявку учасників справи колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відкласти розгляд справи на 17 листопада 2021 року о 13:00 год. Крім того, 10 листопада 2021 року від Позивача та Відповідача, кожного окремо, до Третього апеляційного адміністративного суду надійшли письмові клопотання про заміну Відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079). Згідно зі ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила допустити заміну відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на його правонаступника Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079). 10 листопада 2021 року Відповідачем також було заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі з огляду на те, що з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами, що, на думку Відповідача, свідчить про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 328 КАС України для закриття провадження у справі. Позивач подав заперечення проти клопотання Відповідача про закриття провадження у справі №804/3118/18, в якому вказав про те, що спір у справі №905/2030/19 стосується оскарження податкових повідомлень-рішень, що були прийняті податковим органом після порушення справи про банкрутство відносно Позивача, натомість у даній справі предметом спору є законність податкових повідомлень-рішень, прийнятих задовго до порушення справи про банкрутство ПАТ «ДМК». Крім того, Позивач, вказав про те, що Відповідачем було заявлено грошові вимоги до Позивача як боржника у справі про банкрутство №904/2104/19 за податковими повідомленнями-рішеннями від 10 січня 2018 року №0000374606 та №0000384606, які ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2021 року були відхилені. Розглянувши клопотання Відповідача про закриття провадження у справі №804/3118/18, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити, у зв`язку з тим, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені (10.01.2018) та Позивач із позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень звернувся до суду першої інстанції у даній справі (27.04.2018) до порушення справи про банкрутство ПАТ «ДМК» (31.05.2019), що свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків набрання чинності 21.04.2019 Кодексом України з процедур банкрутства. 17 листопада 2021 року у судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив. Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради народних депутатів розпорядженням №101-р від 27.02.1997 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18Б, що підтверджується відомостями, наведеними в акті перевірки та наявними в матеріалах справи доказами (т. 1, а.с.44-45). У період з 31.12.2015 по 18.04.2016 на підставі направлень та відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на ІУ квартал 2015 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 за результатами якої було складено акт за №75/28-01-46/05393043 від 25.04.2016 за висновками якого встановлені порушення позивачем ст.ст.135,138, 150, 153, 187, 189, 190, 198, 200, 201 ПК України внаслідок чого позивачем було занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 183604608 грн., завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на 12738729 грн. та завищено суму, що відноситься до податкового кредиту за грудень 2014р. на 1122032 грн., що підтверджується змістом копії відповідного акту (т. 1, а.с.12-243). На підставі вказаного вище акту перевірки від 25.04.2016 контролюючим органом 16.05.2016 були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000394602, №0000384602 та від 13.05.2016 №0000374602, які були оскаржені Позивачем у порядку адміністративного оскарження шляхом подання скарги до органів ДФС та за результатами її розгляду вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані, а на їх заміну були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016, а саме: - №0000394001 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 998401 грн.; - №0000384001 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11304698 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 5652349 грн.; - №0000374001 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 178829157 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 89692884 грн. (т. 1, а.с.244-245). Вказані вище податкові повідомлення-рішення Позивачем були оскаржені у судовому порядку у межах адміністративної справи №804/7753/16, за результатами розгляду якої було прийнято постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у вказаній справі, якою позов було задоволено частково, а саме: - визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000374001 від 07.10.2016 р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 162667843 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 81333922 грн.; - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000384001 від 07.10.2016 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 817427 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 408713 грн. В іншій частині позову відмовлено (т. 1, а.с.246-250; т. 2, а.с.1-7; т. 22, а.с.137-151). Наведена вище постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 804/7753/16 набрала законної сили 14.12.2017. У зв`язку з прийняттям Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови від 14.12.2017, контролюючим органом на підставі п.п.60.1.5 п.60.1, п.60.4 ст.60 ПК України були прийняті податкові повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов`язання з урахуванням вищевказаної постанови суду, від 10.01.2018, а саме: - №0000374606 про збільшення податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 16161314 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8358962 грн.; - №0000384606 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 10487271 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 5243635,50 грн., що підтверджується копіями відповідних податкових повідомлень-рішень наявних у справі (т. 2, а.с. 8,10). Вказані вище податкові повідомлення-рішення Позивачем були оскаржені в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби за результатами якої Позивачем отримано рішення ДФС від 23.03.2018 про те, що скарга не підлягає розгляду органом ДФС, що підтверджується копіями скарги та відповідного рішення наявних у справі (т. 2, а.с.12-17). Правомірність винесення Відповідачем від 10 січня 2018 року №0000374606 та №0000384606 є предметом судового розгляду у даній справі. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приймаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018р. на зменшену апеляційним судом суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, контролюючий орган діяв у межах повноважень та спосіб, що передбачений п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст. 37 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, зокрема, є скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб. Згідно ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку у відповідності до вимог п.56.1 ст.56 ПК України. Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У відповідності до п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішення контролюючого органу. У випадках, визначених підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання п.60.4 ст. 60 ПК України. Аналізуючи вказані норми податкового законодавства можна дійти висновку, що у разі оскарження платником податків прийнятого контролюючим органом за наслідками перевірки податкового повідомлення-рішення у судовому порядку та за умови зменшення за судовим рішенням грошового зобов`язання платника податків, контролюючий орган наділений обов`язком, після набрання таким судовим рішенням законної сили, надіслати на адресу платника податків податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, при цьому, з дня надходження такого рішення до платника податків, попереднє повідомлення-рішення вважається відкликаним. Судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом у період з 31.12.2015 по 18.04.2016 була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. за результатами якої 25.04.2016 посадовими особами відповідача був складений акт №75/28-01-46-05393043 за висновками якого було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податку на додану вартість, від`ємного значення по податку на додану вартість та бюджетного відшкодування з ПДВ та збільшено позивачеві грошові зобов`язання та застосовані штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема, №0000374001, №0000384001 від 07.10.2016, які Позивачем були оскаржені у судовому порядку у справі №804/7753/16. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №804/7753/16 вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 162667843 грн., штрафних санкцій в розмірі 81333922 грн.; в частині зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 817427 грн. та штрафних санкцій в розмірі 408713 грн., а в іншій частині позову позивачеві було відмовлено, що підтверджується наявними в матеріалах копіями вищевказаних податкових повідомлень-рішень та копії наведеної вище постанови суду апеляційної інстанції. Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні по даній справі зазначив про те, що вказана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №804/7753/16 не була оскаржена Позивачем в порядку касаційного оскарження та набрала законної сили 14.12.2017. Однак, судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано факт подання чи не неподання Відповідачем касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №804/7753/16. Натомість судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 грудня 2017 року - у день прийняття Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови по справі №804/7753/16, Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року №804/7753/16. При цьому, податкові повідомлення-рішення №0000374606 та №0000384606 прийняті контролюючим органом - 10 січня 2018 року, тобто після подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року №804/7753/16. Вказані обставини свідчать про те, що приймаючи податкові повідомлення-рішення №0000374606 та №0000384606 на зменшену апеляційним судом суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, контролюючий орган оскаржував у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі якої такі податкові податкові-повідомлення були винесені. Із зазначеного слідує те, що подавши 14 грудня 2017 року касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року №804/7753/16 контролюючий орган передчасно прийняв рішення про винесення податкових повідомлень-рішень на зменшені таким рішенням апеляційного суду суми грошових зобов`язань. Про таку передчасність свідчить й те, що за наслідками розгляду касаційної скарги Відповідача Верховний Суд у справі №804/7753/16 прийняв постанову від 12 вересня 2018 року, якою: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №804/7753/16 скасовано в частині задоволених позовних вимог та у відмовленій частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 № 0000374001 і № 0000384001 в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині - справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №804/7753/16 залишено без змін (т. 23, а.с. 124-126). Після чого, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі №804/7753/16 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000374001 від 07.10.2016 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 708989 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 632800 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року апеляційні скарги - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 р. у справі №804/7753/16 скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті 07.10.2016р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС: - №0000374001 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 162670663 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 81335332 грн.; - №0000384001 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 817427 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 408713 грн., В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 23, а.с. 127-135). Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі №804/7753/16 набрала законної сили 17 серпня 2021 року. Таким чином, станом на момент розгляду справи №804/3118/18 судом апеляційної інстанції податкові повідомлення-рішення фактично не є відкликаними та є чинними у відповідній частині, а саме: - №0000374001 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 16158494 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8357552 грн., - №0000384001 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10487271 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 5243636 грн., Вказане призвело до того, що спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення №0000374606 (основне зобов`язання 16161314 грн., штрафна санкція 8358962 грн.) та №0000384606 (основне зобов`язання -10487271 грн., штрафна санкція 5243645,50 грн.), фактично дублюють податкові-повідомлення рішення №0000374001 та №0000384001 у чинній частині та створюють передумови для покладення на Позивача обов`язку зі сплати донарахованих сум податку та штрафних санкцій у подвійному розмірі, що суперечить положенням чинного податкового законодавства. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв не у спосіб, що передбачений п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України, що свідчить про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2018 року №0000374606 та №0000384606, винесених на зменшені суми грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями №0000374001 та №0000384001. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 15 червня 2018 року підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 509 420 (один мільйон п`ятсот дев`ять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, з яких: 603768 грн. судовий збір за подання позовної заяви, 905652 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги. Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року по справі №804/3118/18 скасувати. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10 січня 2018 року №0000374606 та №0000384606. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043) судовий збір у розмірі 1 509 420 (один мільйон п`ятсот дев`ять тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 23 листопада 2021 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова