Постанова 4851 № 520/3823/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 р.Справа № 520/3823/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.05.21 року по справі № 520/3823/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берда Торг" до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлень-рішення, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Берда Торг» звернулось до суду з адміністративним позовм до Головного управління ДПС у Харкіській області ( далі ГУ ДПС у Харківській обл.), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ( далі ППР) від 21.12.2020 №000/7662/0732 «Форма В4», винесене ГУ ДПС у Харківській обл.; - стягнути з ГУ ДПС у Харківській обл. на користь ТОВ "Берда Торг" судовий збір за подання цієї позовної заяви, а також витрати на правничу допомогу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано ППР від 21.12.2020 №000/7662/0732 «Форма В4», винесене ГУ ДПС у Харківській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській обл., утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на користь ТОВ "Берда Торг судовий збір у сумі 2700 грн. 66 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській обл., утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що проведеним аналізом баз даних та наданих до перевірки документів встановлено, що господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Астра Снекс» має ознаки нереальності в частині здійснення операцій щодо реалізації Інверторів Huawei SUN2000-60 KTL-M0 та послуги щодо монтажу, оскільки з аналізу договору та видаткової накладної неможливо встановити За яким принципом відбувається формування ціни на вказані послуги. Крім того, не зазначено форму здійснення монтажних послуг (живим трудовим ресурсом або із залученням техніки). ТТН не містять інформацію щодо ПІБ відповідальної особи ТОВ «Берда Торг» та відомостей щодо вантажно-розвантажувальних операцій. Відсутня інформація щодо обсягу здійснених монтажних робіт та кількість витраченого робочого часу на виконання указаних послуг. У договорах, укладених між ТОВ «Берда Торг» та ТОВ «Астра-Снекс» відсутня інформація стосовно об`єму монтажних послуг, що унеможливлює співставити відповідність реальної ціни (середньоринкової) до об`єму отриманих вантажних послуг; на ТОВ «Астра-Снекс» відповідно до податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) працює 3 особи. ТОВ «Астра-Санекс» у поясненнях від 17.11.2020 №171120-01 повідомлено, що монтажні роботи по встановленню кріплень сонячних панелей проводились ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору монтажу від 30.06.2020 № 300620-01, однак договорів поставки і монтажу від 24.06.2020 №240620-01 між ТОВ «Берда Торг» та ТОВ «Астра- Снекс» не передбачає порядку залучення субпідрядників. Крім того, згідно з базою ІТС «Податковий бло» у ФОП ОСОБА_2 у штаті працювало 0 осіб, і виплати по 157 ознаці ( виплати фізичним особам підприємцям) не проводилися. 20.08.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі №520/3823/21. 02.11.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. 10.03.2015 ТОВ «Берда Торг» зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській обл. Позивач є платником податку на додану вартість з 01.10.2016, основним видом діяльності є виробництво електроенергії. У період з 11.11.2020 по 17.11.2020 ГУ ДПС у Харківській обл. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Берда Торг» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємною значення з податку на додану вартість, яке сформовано за рахунок періоду виникнення від`ємного значення: червень, липень, серпень, вересень 2020 року, за наслідками якої складений акт від 24.11.2020 №5067/20-40-07-32-09/39685119. За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Берда Торг» п.п. «а» п.198.1, абзаців першого і другого п.п.198.3 ст.198. та п.п. «в» п.200.4 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України ( далі - ПК України), безпідставно завищено суму податкового кредиту на загальну суму 180044 грн., у т.ч. у червні на суму ПДВ 149543 грн. та вересні на суму ПДВ 30501 грн., що призвело до завищення від`ємного значення у сумі 180044 гри., у тому числі за червень 2020 року - 149543 грн. вересень 2020 року - 30501 грн. 21.12.2020 на підставі вищевказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській обл. винесено ППР №000/7662/0732, відповідно до якого визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 180044,00 грн. 24.02.2021 ДПС України за наслідками розгляду скарги ДПС України прийнято рішення №4366/6/99-00-06-02-01-06, яким ППР залишене без змін, а скарга без задоволення. Вважаючи ППР від 21.12.2020 №000/7662/0732 протиправними ТОВ «Берда Торг» звернулось до суду з позовом щодо його скасування. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає. Згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів перевіряючи оскаржуване ППР від 21.12.2020 №000/7662/0732 на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 КАС України, виходить з наступного. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За приписами п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Також цим підпунктом встановлено вимоги до податкової накладної. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV ( далі Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Відповідно до абз. 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. За приписами п. 44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. За наслідком системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що сума податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснені та підтверджена належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. Як вірно встановлено судом першої інстанції, що між ТОВ «Астра-Снекс» та ТОВ «Берда Торг» укладено Договір поставки та монтажу від 24.06.2020 №240620-01, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується надати послуги монтажу та здійснити поставку втратних матеріалів, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити монтажні роботи та витратні матеріали системи на основі фотоелектричних модулів (далі по тексту - Обладнання). Ціна монтажних робіт та витратних матеріалів, встановлюється у розмірі 998634,10 грн., в тому числі ПДВ 166437,35 грн. (пункт 2.1. Договору). Ціна та терміни виконання монтажних робіт та поставки витратних матеріалів вказуються в специфікаціях №1 та №2, які є невід`ємною частиною Договору (путнк 1.2. Договору). На виконання умов Договору поставки та монтажу від 24.06.2020 ТОВ «Астра - Снекс» поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними: №27 від 08.09.2020, №26 від 08.09.2020 та ТТН: №1 від 08.09.2020, № 2 від 08.09.2020, №3 від 08.09.2020, №4 від 08.09.2020, №5 від 08.09.2020. Пунктом 9.6. Договору поставки та монтажу від 24.06.2020 встановлено, що сторони погодили, що відповідальність із подання декларацій про початок будівельних робіт, та оформлення будь-яких інших дозволів на будівельні роботи покладається на Покупця. Відповідно до специфікації №2, яка є невід`ємною частиною Договору поставки і монтажу від 24.06.2020, монтаж обладнання виконується за адресою: Харківська області, Нововодолазького району, с. Новоселівка, вул. Світанкова,

11. На виконання вимог пункту 9.6. Договору поставки та монтажу від 24.06.2020 покупцем було подано та зареєстровано у встановленому законом порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт реєстраційний номер: ХК051200730248 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта реєстраційний номер: ХК101200821256. Відповідно до інформації наведеної у зазначених вище документах на право виконання будівельних робіт ТОВ "АСТРА-СНЕКС" (33440312) є генеральним підрядником на об`єкті «Реконструкція даху свинарнику № 8 з улаштуванням на даху сонячної електростанції за адресою: Харківська області, Нововодолазького району, с. Новоселівка, вул. Світанкова, 11». ТОВ «Астра-Снекс» зареєструвало на адресу позивача, податкові накладні до яких включено послуги за номенклатурою: «Монтажні роботи» на загальну суму ПДВ 86691,18 грн., у тому числі у червні 2020 року 56190,21 грн., у вересні 2020 року - 30500,97 грн. Суми зазначеного податку буди включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду. З метою виконання взятих на себе зобов`язань, між ТОВ «Астра-Снекс» (надалі по тексту Замовник) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір монтажу №300620-01, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах цього Договору, Виконавець зобов`язується надати послуги монтажу, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити монтажні роботи системи на основі фотоелектричних модулів (пункт 1.1. Договору). Відповідно до Актів приймання передачі виконаних робіт: №М310720-01 від 31.01.2020, №М-310820-01 від 31.08.2020, №М-080920-01 від 08.09.2020, ТОВ «Астра-Снекс» прийняли монтажні роботи від ФОП ОСОБА_2 виконаних за адресою: Харківська обл., Нововодолазський район, с. Новоселівка, вул. Світанкова 11 на загальну суму 420350,00 грн. Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Астра-Снекс» та ТОВ «Берда Торг» укладено договір поставки №080520-01 від 08.05.2020. Відповідно до пункту 1.1. Договору поставки №080520-01 від 08.05.2020 , укладеного між ГОВ «Астра-Снекс» (надалі по тексту - Постачальник) та ТОВ «Берда Торг» (палаті по тексту Покупець), в порядку та на умовах цього Договору, постачальник зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання та комплектуючі для системи енергопостачання (пункт 1.1. Договору). Відповідно до пункту 1.2. Договору поставки від 08.05.2020, кількість, асортимент, і технічні характеристики Обладнання вказуються у Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною Договору. Приписами пункту 2.1. зазначеного вище Договору встановлено, що ціни на обладнання, яке поставляється за Договором, встановлюється у розмірі 1596051 грн., в тому числі ПДВ. Сума, що підлягає сплаті Покупцем в гривнях, визначається за курсом продажу долару США в АТ «ОТП Банк» на день здійснення платежу Покупцем, з розділу «Курси обміну» валют та металів. Згідно з пунктом 3.1. Договору поставки, оплата за поставлене обладнання здійснюється поетапно: 50 відсотків вартості обладнання - після підписання нього Договору; 50 відсотків вартості обладнання - протягом 10 робочих днів від дати поставки обладнання. На виконання умов зазначеного вище Договору поставки, Покупцем було здійснено оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями: №92 від 11.06.2020 року на загальну суму - 792114,20 грн.; №82 від 14.05.2020 року на загальну суму - 798025,50 грн.; №123 від 31.08.2020 року на загальну суму - 137825,29 грн. Також, постачання ТОВ «Астра-Снекс» обладнання на адресу ТОВ «Берда Торг» підтверджується видатковими накладними: №15 від 20.07.2020 року на загальну суму - 1003611,16 грн., №11 від 20.07.2020 року на загальну суму - 586528,54 грн.; №24 від 31.08.2020 року на загальну суму 137825,29 грн. та товарно-транспортними накладними: №1 від 20.07.2020 року, №2 віл 20.07.2020 року, №1 від 31.08.2020 року. Крім того, факт постачання товару, також підтверджується листами ТОВ «Астра-Снекс» від 16.11.2020 року вих. №161120 та від 17.11.2020 року №171120-1, які були адресовані ГУ ДПС у Харківській області. Колегія суддів зазначає, що договір поставки та монтажу від 24.06.2020 №240620-01 виконаний сторонами без претензій та зауважень, ніким не оскаржений та у судовому порядку недійсним не визнаний. На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ «Астра-Снекс» зареєстрований в установленому законом порядку. Первинні документи, надані позивачем з метою підтвердження реальності господарських відносин між ними, відповідають вимогам ст. 9 Закону № 996, дефектів форми, змісту або походження не мають. З огляду на викладене та враховуючи вказані вище правові норми колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір поставки і монтажу 240620-10 від 24.06.2020 та договір поставки №080520-01 від 08.05.2020, укладені між ТОВ «Астра-Снекс» та ТОВ «Берда Торг» носять реальний характер, пов`язані з господарською діяльністю позивача,а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ, що свідчить про протиправність складеного відповідачем ППР та має наслідком його скасування. Щодо посилання податкового органу на те, що ТОВ «Астра-Санекс» для проведення монтажних робіт зі встановлення кріплень сонячних панелей проводились ФОП ОСОБА_1 , тоді як поставки і монтажу від 24.06.2020 №240620-01 між ТОВ «Берда Торг» та ТОВ «Астра- Снекс» не передбачає порядку залучення субпідрядників, а згідно з базою ІТС «Податковий бло» у ФОП ОСОБА_2 у штаті працювало 0 осіб, і виплати по 157 ознаці ( виплати фізичним особам підприємцям) не проводилися, колегія суддів зазначає. Відповідно до ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Як вірно встановлено судом першої інстанції між ТОВ «Астра-Снекс» (далі Замовник) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір монтажу №300620-01, відповідно до умов якого, Виконавець зобов`язується надати послуги монтажу, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити монтажні роботи системи на основі фотоелектричних модулів (пункт 1.1. Договору) за місцем виконання Харківська обл., Нововодолазський район, с. Новоселівка, вул. Світанкова 11 (пункт 2.4. зазначеною вище Договору). Факт виконання вказаного договору підтверджується актами приймання передачі виконаних робіт: №М310720-01 від 31.01.2020, №М-310820-01 від 31.08.2020, №М-080920-01 від 08.09.2020, ТОВ «Астра-Снекс» прийняло монтажні роботи від ФОП ОСОБА_2 за вище зазначеною адресою на загальну суму 420350,00 грн. Крім того, працівниками контролюючого органу за наслідком виїзду за зазначеної в договорі адресою на даху будівлі встановлено фактичну наявність встановлених сонячних панелей та інверторів про що зазначено в Акті перевірки. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умови Договору поставки і монтажу 240620-10 від 24.06.2020 щодо виконання монтажних робіт були виконані ТОВ «Астра-Снекс», та останнім правомірно залучено до виконання монтажних робіт ФОП ОСОБА_2 у відповідності до приписів ст. 838 ЦК України. Посилання контролюючого органу на відсутність у товаро-транспортній накладній П.І.Б відповідальної особи від ТОВ «Берда Торг» колегія суддів відхиляє та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Доводи апелянта щодо неможливості встановлення за яким принципом відбувається формування ціни на монтажні роботи та відсутності інформації щодо обсягу здійснення монтажних робіт та кількості витраченого часу на виконання цих робіт, колегія суддів також визнає необґрунтованими та зазначає,що чинне законодавство не міститься вимоги щодо обов`язкового обґрунтування за яким принципом відбувається формування ціни на монтажні роботи, а також яким чином вимірюється їх обсяг, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування. Відповідно до ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з приписами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року по справі № 520/3823/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 23.11.2021 року