Постанова 4803 № 213/3229/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9833/21 Справа № 213/3229/21 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 відповідач за первісним позовом: Акціонерне товариство «Південний гірничо збагачувальний комбінат» розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо збагачувальний комбінат» на ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2021 року, яка постановлена суддею Алексєєвим О.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту ухвали суду матеріали справи не містять, - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2021 року зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Південний гірничо збагачувальний комбінат» (надалі АТ «ПівдГЗК») до ОСОБА_1 про стягнення збитків залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме, для зазначення конкретного змісту позовних вимог та доказів на підтвердження обставин, якими відповідач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги. 10 вересня 2021 року ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зазначена зустрічна позовна заява визнана неподаною та повернута відповідачу за зустрічним позовом у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 26 серпня 2021 року. В апеляційній скарзі АТ «ПівдГЗК» просить ухвалу суду скасувати та прийняти зустрічний позов до провадження з первісним позовом, посилаючись на те, що суд, в порушення вимог ЦПК України, не взяв до уваги, що відповідачем за зустрічним позовом було усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 26 серпня 2021 року, безпідставно визнав уточнену зустрічну позовну заяву неподаною та повернув її. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, розгляд якої згідно п. 6 ст. 353 ЦПК України, здійснюється без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Право на пред`явлення позову це право особи звернутися до суду з позовом про захист порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до положень ст.ст. 55,124 Конституції України, ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усі судові процедури повинні бути справедливими. Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України,відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Згідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом та подання зустрічного позову у строк, визначений для подання відзиву. Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову, суд першої інстанції вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов. Аналогічний зміст містить й п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року. Відповідно до ст. 194 ЦПК України,зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Відповідно до положень статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. При цьому, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що АТ «ПівдГЗК» звернувся до ОСОБА_1 про стягнення збитків (а.с. 1-2). Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2021 року зустрічну позовну заяву АТ «ПівдГЗК» до ОСОБА_1 про стягнення збитків залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для зазначення конкретного змісту позовних вимог та доказів на підтвердження обставин, якими відповідач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги. На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем за первісним позовом АТ «ПівдГЗК» по справі 09 вересня 2021 року було надано уточнену зустрічну позовну заяву (а.с. 7-13). Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позивачу уточненої позовної заяви суд виходив з того, що відповідачем за первісним позовом АТ «ПівдГЗК» не в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 26 серпня 2021 року у встановлений законом строк. Проте, колегія судів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 серпня 2021 року відповідачем за первісним позовом АТ «ПівдГЗК» 09 вересня 2021 року була надана на його думку, належним чином оформлена уточнена зустрічна позовна заява (а.с. 7-13). Однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеному уточненому позову. В свою чергу ч. 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Зазначене свідчить про те, що суд не врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих ним доказів. У даному випадку судом першої інстанції така справедливість судових процедур щодо позивача була порушена Посилання в ухвалі суду від 10 вересня 2021 року, як на недоліки уточненої позовної заяви, на те, що відповідачем за первісним позовом АТ «ПівдГЗК», в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в уточненому позові не зазначено доказів, які підтверджують обставини завдання саме збитків, а надано лише попередній розрахунок вартості витрат з правової допомоги, колегія суддів вважає помилковим оскільки, відповідно до норм ЦПК України, відповідачем за первісним позовом АТ «ПівдГЗК» викладено обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, відповідно до ст.175 ЦПК України. Як роз`яснив Верховний Суд України в п.7 Постанови Пленуму № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Відповідно до ст. 294 ЦПК України, суд, для об`єктивного з`ясування обставин справи, у необхідних випадках, може роз`яснювати право заявника та заінтересованих осіб подавати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК Україна, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Аналіз наданих сторонами доказів здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Позивач виправив для суду недоліки позовної заяви згідно вимог ст. 175 ЦПК України, подав до суду уточнений позов. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості. Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув заяву. Однак, всупереч вище наведеним положенням, повертаючи уточнену позовну заяву суд першої інстанції не врахував вищевказані норми закону. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом АТ «ПівдГЗК» на власний розсуд визначився із змістом позовних вимог та надав суду зустрічну позовну заяву, зазначивши у ній посилання на обставини, які, на його думку, підтверджують позовні вимоги, а суд першої інстанції, без урахування вищевикладених норм цивільного процесуального законодавства України, передчасно вдався до оцінки заявлених зустрічних позовних вимог до відкриття провадження у справі, не перевіривши, відповідно до ст. 175 ЦПК України, уточнений зустрічний позов. У зв`язку з цим, викладені в апеляційній скарзі доводи АТ «ПівдГЗК», колегія суддів визнає такими, що заслуговують на увагу та враховує їх. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання у справі, відповідно до вимог ЦПК України. Керуючись ст.ст.367,374, п. 4 ч. 1 ст.379, ст.ст.381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо збагачувальний комбінат» - задовольнити. Ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2021 року скасувати та направити матеріали справи за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Південний гірничо збагачувальний комбінат» до ОСОБА_1 про стягнення збитків до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 23 листопада 2021 року. Головуючий: Судді: