Постанова Волинський апеляційний суд № 155/1101/21

Справа № 155/1101/21 Провадження №33/802/802/21 Головуючий у 1 інстанції:Санакоєв Д. Т. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2021 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Рущака В.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Рущака В.М. на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 25.07.2021 о 00 годині 30 хвилин в с. Звиняче по вул. Центральній керував мотоциклом марки VIPER-VP110 державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився із згоди водія на місці події за допомогою приладу «Драгер», чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Рущак В.М. вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про безпосереднє виявлення працівниками поліції ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вказує на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не може вважатись належним доказом, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб. Також зазначає, що у матеріалах справи відсутні свідки, які згідно інструкції мали бути присутні під час огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргута просили скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався. З приводу доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість як доказу у справі відеозаписів, долучених до матеріалів справи, у зв`язку з тим, що здійснений він на особистий мобільний телефон поліцейського, апеляційний суд зазначає, що таких критеріїв не містить чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення. При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, нормами КУпАП не заборонено використання даних любого приладу, який має функцію фотозйомки чи відеозапису. Крім того, наявний в матеріалах справи відеозапис повністю відповідає і обставинам справи та повністю узгоджується із поясненнями самого ОСОБА_1 (а.с.3). Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 386949 від 25 липня 2021 року, (а.с.1), роздруківкою приладу «Драгер», згідно якої у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння 1, 32‰ (а.с.2), відеозаписом з місця події (а.с.7), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.3), розпискою ОСОБА_3 (а.с.4), а також іншими матеріалами справи. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 386949 від 25 липня 2021 року, який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано стан сп`яніння ОСОБА_1 (а.с.1). Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. Частину 2 статті 266 КУпАП, яка зобов`язувала проведення огляду на місці зупинки у присутності двох свідків було змінено та 17 березня 2021 року вона чинна в іншій редакції, де визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. А тому доводи сторони захисту про відсутність свідків під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними. Крім того, відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксований належним чином. Також факт керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується його письмовими поясненнями, які записані працівником поліції зі слів ОСОБА_1 , останній пояснив «що в ніч на 25.07.2021 він в с. Звиняче випив 100 грамів ліків Настойки плоду на спирту, оскільки почував себе погано, після чого 25.07.2021 близько 00.35 год. Він їхав належним йому мопедом Вайпер н.з. НОМЕР_1 з с. Звиняче до с. Вільхівка, в цей час на виїзді з села Звиняче його було зупинено поліцейськими, на їх пропозицію пройти тест на встановлення ступеню стану алкогольного сп`яніння дав добровільну згоду, за допомогою газоаналізатора Драгер, тест позитивний, 1.32 ‰, вину свою визнав в повному обсязі». Вкаазні пояснення ОСОБА_1 скріпив своїм власноручним підписом (а.с.3). Як убачається з відеозапису з місця вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 пройшов огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», при цьому незгоди з результатами такого огляду він не проявляв, також не проявляв бажання на проходженні огляду у медичному закладі. Також ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним мотоциклом, при цьому працівники поліції роз`яснили йому наслідки за керування в стані алкогольного сп`яніння, а також зміст складеного протоколу (а.с.7). Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов`язку і не свідчить про недопустимість таких доказів. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті до уваги місцевим судом. Таким чином, доводи захисника в апеляційні скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Доводи в апеляційні скарзі про недотримання працівниками поліції порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а також порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи та не спростовують пояснень самого правопорушника про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому не приймаються апеляційним судом до уваги. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Рущака В.М. залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 01 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов