Постанова 4872 № 915/361/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 915/361/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Разюк Г.П., суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф. при секретарі судового засідання Полінецькій В.С. за участю представника від прокуратури - Бондаревського О.М. за посвідченням №057613 від 22.10.2020; /інші учасники справи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги електронною поштою (див. роздруківку від 01.10.2021), але не скористалися правом на участь в судовому засіданні/, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021, проголошене о 13:07:34 суддею Адаховською В.С. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 08.02.2021 у справі № 915/361/20 за позовом керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до відповідачів: Баштанської міської ради; Фермерського господарства Данилов Ігор Алімович про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки, В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся в інтересах держави до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Баштанської міської ради та Фермерського господарства Данилов Ігор Алімович (далі ФГ Данілов І.А.), в якій просив суд: - визнати незаконним та скасувати рішення Баштанської міськради № 22 від 12.02.2019, яким надано дозвіл на поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в оренді ФГ Данілов І.А. відповідно до розробленого проекту землеустрою площею 19,36 га (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435) із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Новоіванівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міськради Баштанського району Миколаївської області; - визнати недійсним договір оренди землі (без дати укладення), укладений між Баштанською міськрадою та ФГ Данілов І.А., який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.03.2020 за № 35804219; - зобов`язати ФГ Данілов І.А. повернути у розпорядження Баштанської міськради земельну ділянку площею 19,36 га, нормативною грошовою оцінкою 498 023,77 грн. (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435), яка знаходиться в межах території Новоіванівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міськради Баштанського району Миколаївської області. Позовна заява обґрунтована тим, що вказане рішення Баштанської міської ради та укладений договір оренди землі є незаконними та такими, що підлягають скасуванню і визнанню недійсними з огляду на те, що строк дії попереднього договору оренди спірної земельної ділянки фактично закінчився 13.02.2018, тобто тоді, коли саме Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області здійснювало повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та відмовило ФГ Данілов І.А. у продовженні дії договору оренди. При цьому, будь-яких доказів своєчасного (до закінчення строку дії договору) надіслання посадовими особами ФГ Данілов І.А. листа-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та ненадання відповіді на такий лист посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області немає. У зв`язку з цим, прокурор зазначає, що оскільки орендар за місяць до спливу строку договору оренди землі не ініціював перед орендодавцем питання про поновлення договору оренди, то такий договір не може вважатись поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 у задоволені позову відмовлено. Мотивуючи відповідне рішення місцевий господарський суд посилався на правову позицію, викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19 та зазначив про те, що ФГ Данілов І.А., як орендар, належним чином виконало усі дії для збереження за собою переважного права орендаря на поновлення договору оренди, оскільки використовувало на умовах договору оренди земельну ділянку після завершення строку дії договору, а відтак не має нести негативних наслідків у вигляді розірвання договору на вимогу іншої сторони лише у зв`язку з передачею цієї земельної ділянки у комунальну власність. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт вважає неправомірним посилання місцевого господарського суду на правову позицію, викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19, оскільки обставини у зазначеній справі є відмінними від даної справи. За твердженням апелянта місцевим господарським судом в порушення вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України безпідставно не враховано, що орендар за місяць до спливу строку дії договору оренди землі не ініціював перед орендодавцем питання про поновлення договору оренди землі, додаткова угода до договору оренди не укладалась, а тому договір не може вважатись поновленим на той самий строк на тих самих умовах відповідно до приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому, скаржник вважає необґрунтованими висновки суду про те, що відповідач був позбавлений можливості своєчасно звернутись до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди землі у зв`язку з тим, що територіальним органом Держгеокадастру своєчасно не були надані відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, оскільки ні приписи законодавства, ні умови договору не містять положень щодо обов`язкового долучення до заяви про поновлення договору оренди відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Баштанською міською радою заявлено клопотання про залишення оскарженого рішення суду без змін, оскільки є цілком вірним висновок про те, що ФГ Данілов І.А. є добросовісним орендарем, дії якого виразилися у продовжені користування ним земельною ділянкою та внесенні відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, що свідчить про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди земельної ділянки, строк дії якого скінчився. ФГ Данілов І.А. у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що висновки господарського суду першої інстанції щодо правовідносин сторін є вірними, а рішення цілком справедливим та обґрунтованим, оскільки голова звертався з питанням щодо поновлення договору оренди до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ще у вересні 2017 року. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та клопотання, заслухавши у судовому засіданні прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2007 року між Баштанською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ФГ Данілов І.А., як орендарем, був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець згідно з розпорядженням голови Баштанської районної державної адміністрації від 29.12.2007 №721-р надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Новоіванівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Згідно з п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,36 гектарів ріллі богарної (відповідно до плану договору оренди кадастровий номер земельної ділянки 4820683900:01:000:0435), яка знаходиться в розпорядженні Баштанської райдержадміністрації. Договір був укладений терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації (п.3.1). Державна реєстрація договору відповідно до позначки на тлі його останнього аркушу відбулася 13.02.2008 в Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП « Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040800600120, отже договір діяв до 13.02.2018. Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. Зацікавлена в поновленні дії договору сторона повинна повідомити письмово іншу сторону про намір щодо продовження дії договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії, тобто до 13.01.2018. Пунктом 4.2 договору встановлено орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації грошової оцінки земель, і станом на 1.01.2007 складає 2 383,93 за кожний рік оренди, на яку на протязі років дії договору щомісячно нараховується індекс інфляції. Умовами п. 12.6 договору його учасники погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору. В силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України, починаючи з 01.01.2013 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи передають у власність або у користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення. Відповідно до п.п.12 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015, вказаний орган розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, в межах області. В подальшому, на підставі норм ст. ст. 2, 4, 6, 7, 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад та рішення Баштанської міської ради №2 від 09.09.2016 (а.с. 78-79) було створено Баштанську об`єднану територіальну громаду, яка об`єднала окремі територіальні громади Баштанського району, у тому числі Новоіванівську територіальну громаду у складі сіл Новоіванівка, Київське, Старосолдатське. Пунктом 4 вказаного рішення встановлено, що Баштанська об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єднались, з дня набуття повноважень Баштанською міською радою, обраною Баштанською об`єднаною територіальною громадою. Після створення Баштанської міської об`єднаної територіальної громади, на підставі норм ст. 117 Земельного кодексу України, наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 05.06.2018 №3551/0/14-18-сг, Головне управління передало із державної власності, а Баштанська міська об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність Баштанської міської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки, в тому числі спірну земельну ділянку, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 (а.с.39-40) та рішенням Баштанської міської ради від 12.07.2018 №37 Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Баштанської об`єднаної територіальної громади (а.с.38). Отже, Баштанська міська рада стала органом, який на теперішній час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Баштанської об`єднаної територіальної громади, в т.ч. спірною земельною ділянкою. Рішенням Баштанської міської ради №22 від 12.02.2019 було надано дозвіл на поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебувала в оренді ФГ Данілов І.А. відповідно до розробленого проекту землеустрою площею 19,36 га (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435) із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Новоіванівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, терміном на 7 років, за умови орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На підставі вказаного рішення Баштанською міською радою з ФГ Данілов І.А. укладено договір оренди землі щодо надання в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435) Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.03.2020 за №35804219. Предметом розгляду у цій справі є вимоги прокурора про визнання незаконним і скасування рішення Баштанської міської ради №22 від 12.02.2019, визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки та зобов`язання ФГ Данілов І.А. повернути у розпорядження Баштанської міської ради відповідної земельної ділянки.. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, та настання відповідних наслідків. Згідно зі статтею 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. За змістом ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. У ч. 1 ст. 124 ЗК України вказано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.2 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, до яких не включено землі фермерських господарств. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. «г» ч. 3 ст.152 ЗК України). Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичних, юридичних осіб, держави. За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки на момент виникнення спірних правовідносин визначався ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка мала назву "Поновлення договору оренди землі". Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 зазначеного Закону). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 цього Закону). Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 зазначеного Закону). При цьому ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 8, 9 ст. 33 вказаного Закону). Колегія суддів зазначає, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому, законодавець на той час ототожнював поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч. 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність. Дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому, таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Необхідно також наголосити, що таке звернення повинно бути вчинене у строк встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18). Як встановлено судом апеляційної інстанції, строк дії договору оренди землі від 29.12.2007 спливав 13.02.2018. Пунктом 3.3 договору передбачено, що зацікавлена в поновленні дії договору сторона повинна повідомити письмово іншу сторону про намір щодо продовження дії договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії. Отже, за умовами договору оренди землі з урахуванням приписів ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі», орендар мав переважне право на його поновлення на новий строк у разі звернення до орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору з письмовим повідомленням про намір продовжити його дію, а саме до 13.01.2018. ФГ Данілов І.А. повідомило Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, яке на той час було уповноваженим розпоряджатись цією земельною ділянкою, про свій намір поновити договір оренди землі разом з проектом додаткової угоди, лише 05.03.2018, тобто більш ніж через місяць, як договір оренди землі припинив свою дію, отже ФГ Данілов І.А. було порушено строк повідомлення орендодавця про намір поновлення договору оренди землі, встановлений договором. Водночас з матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області за результатами розгляду відповідної заяви листом від 26.03.2018 за вих.№Ф-2648/0-1954/0/20-18 СГ відмовило ФГ Данілов І.А. у продовженні строку дії договору оренди саме через невиконання орендарем вимог законодавства щодо реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі в частині строку повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі і колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи підтверджують наявність законних підстав для відмови в продовженні договору. Колегія суддів наголошує, що норми Закону України "Про оренду землі" не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди, а відтак посилання ФГ Данілов І.А. та суду першої інстанції на те, що пропуск строку відповідачем 2 був зумовлений вжиттям ним заходів щодо отримання необхідних документів для продовження дії договору оренди, а саме агрохімічного паспорта поля та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не узгоджується з нормами чинного законодавства. Отже, оскільки ФГ Данілов І.А. не дотрималось передбаченої чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством процедури, зокрема, щодо повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом про продовження строку дії вказаного договору у визначений таким договором строк, додаткова угода до договору оренди не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагала частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", переважне право орендаря, передбачене частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" припинилось, а договір оренди припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Баштанська міська рада Миколаївської області, яка в подальшому стала органом, уповноваженим розпоряджатись спірною земельною ділянкою оскаржуваним рішенням незаконно надала дозвіл на поновлення договору оренди земельної ділянки ФГ Данілов І.А., тоді як у відповідності до вимог ст.ст. 124, 134 Земельного Кодексу України ця земельна ділянка могла бути передана в оренду останньому виключно за результатами проведення земельних торгів, у зв`язку з чим оспорюване прокурором рішення ради підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога задоволенню. Крім того, оскільки позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі (без дати укладення), укладеного між Баштанською міськрадою та ФГ Данілов І.А., який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.03.2020 за № 35804219, та зобов`язання ФГ Данілов І.А. повернути у розпорядження Баштанської міськради земельну ділянку площею 19,36 га, нормативною грошовою оцінкою 498 023,77 грн. (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435), яка знаходиться в межах території Новоіванівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міськради Баштанського району Миколаївської області, є похідними від вимоги про визнання незаконним рішення Баштанської міськради № 22 від 12.02.2019, вони теж підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 у даній справі підлягає скасуванню, як прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідачів. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 288 ГПК України, апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури задовольнити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2021 у справі №915/361/20 скасувати, позов керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення Баштанської міськради №22 від 12.02.2019, яким надано дозвіл на поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в оренді Фермерського господарства Данилов Ігор Алімович відповідно до розробленого проекту землеустрою площею 19,36 га (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435) із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в межах території Новоіванівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міськради Баштанського району Миколаївської області. Визнати недійсним договір оренди землі (без дати укладення), укладений між Баштанською міськрадою та Фермерським господарством Данилов Ігор Алімович, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.03.2020 за № 35804219. Зобов`язати Фермерське господарство Данилов Ігор Алімович повернути у розпорядження Баштанської міськради земельну ділянку площею 19,36 га нормативною грошовою оцінкою 498 023,77 грн. (кадастровий номер 4820683900:01:000:0435), яка знаходиться в межах території Новоіванівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міськради Баштанського району Миколаївської області. 2.Стягнути з Фермерського господарства Данилов Ігор Алімович та Баштанської міськради Баштанського району Миколаївської області на користь Прокуратури Миколаївської області по 14 593,10 грн. сплаченого судового збору за подану та розглянуту позовну заяву та апеляційну скаргу. Видачу наказів на виконання даної постанови з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області. Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України. Повний текст постанови складено 22.11.2021 о 14:10. Головуючий суддя Г.П. Разюк Суддя С.І. Колоколов Суддя Я.Ф. Савицький