Постанова 4870 № 914/785/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" листопада 2021 р. Справа №914/785/20 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В. суддів Галушко Н.А. Желіка М.Б. секретар судового засідання Олійник Н.Б. у справі №914/785/20 за позовом Громадської організації Спорт без кордонів, м. Львів до відповідача-1 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача-2 Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання дій по відмові у погодженні здійснення поліпшень орендованого майна незаконними та зобов`язання вчинити дії прийняти рішення про надання згоди позивачу на здійснення поліпшень майна і видати наказ про надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна представники сторін: від позивача Науменко І.В., від відповідача-1 Пучак І.А., від відповідача-2 не з`явились. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі №914/785/20 було задоволено позов Громадської організації (надалі ГО) Спорт без кордонів до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі УКВ ДЕР ЛМР) та до Виконавчого комітету Львівської міської ради (надалі ВК ЛМР) про: 1) визнання незаконною відмови відповідачів (яка полягає у незаконних діях відповідача-1 та бездіяльності відповідача-2) у погодженні клопотання позивача на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого ним нерухомого майна комунальної власності; 2) зобов`язання відповідача-2 прийняти рішення про надання згоди ГО Спорт без кордонів на здійснення невід`ємних орендованого ним нерухомого майна; 3) зобов`язання відповідача-1 видати наказ про надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень орендованого ГО Спорт без кордонів нерухомого майна. Не погодившись із вказаним рішенням, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 вказане рішення місцевого господарського суду було скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 06.07.2021 постанову суду апеляційної інстанції було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду. Крім того, у вказаній постанові Верховного Суду не було вирішено питання про розподіл судових витрат за подання ТзОВ «Спорт без кордонів» касаційної скарги із покликанням на те, що такі підлягають розподілу за результатами розгляду спору. У судовому засіданні 25.10.2021 Західний апеляційний господарський суд проголосив вступну і резолютивну частини постанови у даній справі, відповідно до якої вищезазначене рішення місцевого господарського суду залишив без змін, а апеляційну скаргу УКВ ДЕР ЛМР без задоволення, а також ухвали судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Вступна та резолютивна частини постанови були оформлені відповідно до вимог ч.7 ст. 240 ГПК України, а повний текст постанови складено 05.11.2021. Разом з тим, суд встановив, що при проголошенні вступної і резолютивної частин постанови він не здійснив розподілу судових витрат за подання ТзОВ «Спорт без кордонів» касаційної скарги у даній справі, а також не вирішив заяв ТзОВ «Спорт без кордонів» про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, які були подані раніше (під час першого апеляційного розгляду) та містяться в матеріалах даної справи. З огляду на це Західний апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 03.11.2021 призначив судове засідання з даного приводу на 11.11.2021. Відповідач-2 не забезпечив явку свого представника у судове засідання, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю свого представника в іншому судовому засіданні. До вказаного клопотання відповідач-2 не долучив жодних доказів, які би підтверджували обставини, на які він покликається. Зважаючи на наведене, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що судове засідання з приводу прийняття додаткової постанови у даній справі можливо провести без представника відповідача-2. Розглянувши клопотання ТзОВ «Спорт без кордонів» щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, виходячи з наступного: Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, а також якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Під час розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги УКВ ДЕР ЛМР (перший апеляційний розгляд), ТзОВ «Спорт без кордонів» звернулось до суду із двома клопотаннями про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: 1) від 02.01.2021, підписаним адвокатом Науменко І.В. (а.с. 165-179, т.2), у якому просило стягнути з відповідачів на користь позивача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження у даній справі; 2) від 22.02.2021, підписаним адвокатом Тодеренчук С.І. (а.с. 199-212, т.2), у якому просило стягнути з відповідачів на користь позивача 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження у даній справі. До вказаних клопотань було долучено наступні документи з метою підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу: 1) до клопотання від 02.01.2021: копію договору про надання правничої допомоги від 02.12.2020; копію додаткової угоди від 02.12.2020; детальний опис робіт (наданих послуг); докази направлення клопотання на адресу відповідачів; 2) до клопотання від 22.02.2021: копію договору про юридичне обслуговування від06.07.2020; копію додаткового договору від 29.01.2021, яким встановлено вартість години роботи адвоката за надання послуг в рамках даної судової справи; детальний опис робіт (наданих послуг); докази направлення клопотання на адресу відповідачів. В матеріалах даної справи також наявні ордери про надання правової допомоги, які підтверджують повноваження адвокатів Науменко І.В. та Тодеренчук С.І., а також копії свідоцтв про право на зайняття ними адвокатської діяльності. Зазначені клопотання були подані позивачем до моменту прийняття Західним апеляційним господарським судом постанови від 24.02.2021 (головуючий суддя Плотніцький Б.Д., судді Мирутенко О.Л. та Скрипчук О.С.), яка була в подальшому скасована на підставі постанови Верховного Суду від 06.07.2021. Під час нового розгляду даної справи Західним апеляційним господарським судом позивачі не подавали інших клопотань, які би стосувались питання розподілу судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Водночас, після прийняття постанови суду від 25.10.2021, позивач у своєму клопотанні від 01.11.2021, просив долучити до матеріалів справи акти приймання-передачі наданих адвокатами послуг, а також стягнути з відповідачів на користь позивача 25000 грн. витрат на правничу допомогу. Ні під час попереднього розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, ні під час нового розгляду відповідачі не подали пояснень (заперечень) з приводу клопотань ТзОВ «Спорт без кордонів» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. З матеріалів даної справи також вбачається, що за подання касаційної скарги до Верховного Суду у даній справі ТзОВ «Спорт без кордонів» сплатило 12612 грн. згідно квитанції №0.0.2113632175.1 від 06.05.2021. Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Як зазначалось вище, клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач подав у письмовій формі під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, а також направив їх на адресу відповідачів. Колегія суддів констатує, що відповідні клопотання та додані до них докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу були подані позивачем у межах строку, встановленого ч. 8 ст.129 ГПК України. У матеріалах справи наявні наступні докази, подані позивачем в обґрунтування своїх клопотань: 1) договір про надання правничої допомоги від 02.12.2020, укладений між АО «Пролекс» в особі керуючого партнера Науменко І.В. та ГО «Спорт без кордонів», предметом якого є здійснення представництва інтересів клієнта в межах господарської справи №914/785/20; 2) додаткова угода від 02.12.2020 до вищезазначеного договору, якою визначено фіксовану суму гонорару у розмірі 5000 грн, а також порядок виплати клієнтом вказаної суми гонорару. При цьому, ні договір від 02.12.2020, ні додаткова угода від 02.12.2020 не передбачають необхідності підписання між сторонами актів приймання-передачі наданих послуг; 3) детальний опис робіт (послуг), наданих адвокатом Науменко І.В., до якого включено такі позиції: аналіз доводів та вимог апеляційної скарги, аналіз судової практики; підготовка тактики ведення справи в суді; підготовка тексту відзиву на апеляційну скаргу та його направлення суду та сторонам; участь у судових засіданнях; підготовка клопотання про відшкодування судових витрат; 4) рамковий договір про юридичне обслуговування від 06.07.2020, укладений між АО «Мейн Бізнес Партнер» в особі голови Марчук С.В. та ГО «Спорт без кордонів», предметом якого є надання юридичних послуг; 5) додатковий договір від 29.01.2021, яким передбачено необхідність здійснення представництва інтересів клієнта у господарській справі №914/785/20 на стадії апеляційного провадження, визначено вартість години роботи адвоката за надання послуг в рамках даної судової справи у розмірі 1600 грн., а також передбачено, що оплата за цим договором здійснюється на умовах відстрочення платежу, але не пізніше дати набрання постановою суду апеляційної інстанції законної сили; 6) детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом Тодеренчук С.І, до якого включено такі позиції: ознайомлення з матеріалами справи (1 год.); вивчення практики Верховного Суду (1,5 год.); вивчення практики ЄСПЛ (1,5 год.); підготовка пояснень у справі щодо процедури отримання невід`ємних поліпшень (2,5 год.); підготовка пояснень у справі з питань дискреційних повноважень (2,5 год.); участь у судових засіданнях (2 год.); підготовка клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу (1,5 год.). Як зазначалось вище, від відповідачів клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи не надходило. Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Суд зазначає, що приписи частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України є аналогічними з приписами частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19). В розрізі вищезазначених норм процесуального закону колегія суддів дійшла висновку про: 1) обґрунтованість клопотання від 02.01.2021, підписаного адвокатом Науменко І.В. про стягнення 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідні послуги надавались в межах фіксованої ставки гонорару і відповідний розмір колегія суддів вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін; 2) часткову необґрунтованість клопотання від 22.02.2021, підписаного адвокатом Тодеренчук С.І. про стягнення 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного провадження у даній справі. При цьому, необґрунтованість вказаного клопотання пов`язана із наступним: - послуги, зазначені у пункті 2 та 3 детального опису робіт (наданих послуг) (вивчення судової практики Верховного Суду та ЄСПЛ) охоплюються двома наступними пунктами цього детального опису (підготовка письмових пояснень), оскільки аналіз судової практики здійснюється під час підготовки цих пояснень і час на його здійснення повинен входити у час, потрачений на їх підготовку; іншого документа, у якому була би викладені результати роботи адвоката Тодоренчук С.І., окрім пояснень, в матеріалах справи немає. Крім того, з огляду на зміст та обсяг вищезазначених письмових пояснень, колегія суддів висловлює обґрунтований сумнів у заявленому адвокатом часі на їх підготовку; - у детальному описі робіт (наданих послуг) зазначено некоректну кількість годин, витрачених адвокатом Тодеренчук С.І. для участі у судових засіданнях у даній справі; - до детального опису робіт (наданих послуг) безпідставно включено підготовку клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки підготовка вказаного клопотання не стосується суті спору і безпосереднього захисту порушених прав та інтересів клієнта в межах судової справи. Дослідивши зміст виконаних робіт представником позивача по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, суд дійшов висновку про доцільність зменшення заявленого позивачем розміру судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги згідно з клопотанням від 22.02.2021 до 9600 грн. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, судові витрати, пов`язані із сплатою ТзОВ «Спорт без кордонів» судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід стягнути на користь позивача. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.9 ст. 126 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на встановлені обставини даної справи, які свідчать про те, що саме внаслідок безпосередньої поведінки відповідача-1 було порушено права та охоронювані законні інтереси позивача, захист яких є предметом спору у даній справі, відповідний судовий збір слід покласти на відповідача-1. Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Галицька, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) на користь Громадської організації Спорт без кордонів (79005, Львівська обл., місто Львів, вул. Поповича, будинок 6А, ідентифікаційний код юридичної особи 38142494) 12612,00 грн судового збору за подання касаційної скарги у справі №914/785/20, а також 14600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану під час апеляційного розгляду даної справи у Західному апеляційному господарському суді. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20-ти днів відповідно до ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складено 23.11.2021. Головуюча суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік