Постанова 4807 № 311/904/21

Дата документу 22.11.2021 Справа № 311/904/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 311/904/21 Головуючий у 1 інстанції: Сидоренко Ю.В. № 22-ц/807/2679/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ В березні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 04.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 04.03.2019 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач же своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору, Банку не надавав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 22.12.2020 року становить 25550,10 грн. Посилаючись на вищезазначене просило суд, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг monobank від 04.03.2019 року у розмірі 25550,10 грн. станом на 22.12.2020 року, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 18329,29 грн.; заборгованість за пенею та комісією в сумі 7220,81 грн., стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2270,00 грн. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.03.2019 року в розмірі - 25550 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 10 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі - 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю. Позивач скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Зазначає, що надані позивачем матеріали позовної заяви та докази судом були вивчені належним чином та прийняті до уваги, суд вжив всі необхідні заходи з метою встановлення істини. З цих підстав просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк»зазначав, що відповідно до укладеного Договору про надання банківських послуг «monobank» від 04.03.2019 рокуОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач же своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, відповідно до умов договору, Банку не надавав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 22.12.2020 року становить 25550,10 грн.: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту ) 18329,29 грн.; заборгованість за пенею та комісією в сумі 7220,81 грн., стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2270,00 грн. На підтвердження позовних вимог банк надав копію розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04.03.2019 року укладеного між позивачем та відповідачем ( а.с. 8); копію анкети-заяви позичальника (а.с. 9); витяги Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 10-24); копію паспорту позичальника (а.с. 24); копію довіреності № 325-ЮДІ (а.с. 26); копію банківської ліцензії (а.с. 27); копію статуту (а.с. 29-31). Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та 04.03.2019 підписав договір про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .Відповідно до умов Договору, Банк надав відповідачу кредит у розмірі 15000 грн. Відповідно до п.п.3.1, 3.4, 3.5 пункту 3 розділу ІІ Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «monobank». Пунктом 5.2 клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 22 грудня 2020 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору від 04.03.2019 року становить 25550,10 грн., яка складається з залишку заборгованості за пенею та комісією 7220,84 грн. Наданий позивачем розрахунок відповідачем не оспорений та ним не спростований. Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до пунктів 41-42 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, на основі якої укладається Договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна карта активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільному додатку з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операції з використанням картки при активації карти встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки. Отже, з наявних у справі доказів можливо встановити на яких умовах здійснювалося кредитування (пільговий період), порядок нарахування відсотків та пені і їх розмір. Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що не був обізнаний з умовами кредитування та за правовими позиціями Верховного Суду такі умови не можуть становити разом з анкетою заявою договір, позаяк мали бути підписані ним. Такі посилання не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, позаяк укладений між сторонами даної справи договір має певну специфіку порівняно з іншими, про які йшлося у зазначених правових позиціях. Так, у анкеті заяві, на яку посилався позивач, застережене, що дана анкета є додатком до Договору про надання банківських послуг в електронному вигляді. У анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис. Так, відповідач зазначив у анкеті, що отриманий ним електронний підпис є аналогом власноручного підпису та и?ого накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Також він підтвердив ознаи?омлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому підписання зазначеноі? довідки було здіи?снене ним шляхом накладання електронного підпису в мобільному додатку під час активаціі? Платіжноі? картки. Посилання відповідача на неузгодженість умов договору спростовується тим, що він надав доступ до своєі? кредитноі історіі як для укладання договору про надання банківських послуг, так і на період и?ого діі? та погодився з тим, що усе листування щодо цього рахунку та Договору здійснюватиметься через Мобільнии? додаток або через інші дистанціи?ні канали зв`язку відповідно до умов Договору. Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України затвердженого постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі та електронної печатки в банківській системі України» використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Відповідачеві було згенеровано ключова пара з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться у анкеті-заяві. З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18. У зазначеній постанові Верховний суд виклав наступні правозастосовні позиції. В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У даній справі відповідач уклав договір з використанням мобільного додатку та уклавши цей договір, він як позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін. Судова колегія враховує що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Натомість з наданої позивачем виписки з карткового рахунку відповідача вбачається, що він активно користувався рахунком, здійснював з нього платежі у кафе та супермаркетах,отримував готівку тощо. Тож вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, анкету-заяву підписану відповідачем, Договір б\н від 04.03.2019 року, витяг з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи підписані електронним підписом ОСОБА_1 .. Надані банком документи є первинними документами, які беззаперечно свідчать про існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те що наявні у матеріалах справи допустимі докази підтверджують наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором б\н від 04.03.2019 року у заявленому банком розмірі. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та вважає що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування або зміни немає. Керуючись ст. ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2021 року по цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 22 листопада 2021 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков