Постанова Київський апеляційний суд № 368/1350/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 368/1350/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9643/2021Головуючий у суді першої інстанції - Кириченко В.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 листопада 2021 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф., секретар Рудик О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Руденко Олександром Валерійовичем, який діє на підставі договору, на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Кагарлицька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, в якому просив встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в термін три місяці з дня набрання рішенням законної сили. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_5 . Згідно заповіту посвідченого Кононенко Л.А., секретарем виконкому Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області 17.09.1997 за реєстровим № 17 його мати разом з відповідачами являлася спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулося відкриття спадщини після її смерті за адресою її останнього місця проживання в Кагарлицькому районі Київської області. В межах шестимісячного строку він зі своїм батьком ОСОБА_6 звернувся до Кагарлицької районної держаної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 за правом представлення (так як його мати являється рідною донькою ОСОБА_4 ). Проте нотаріус помилково повідомив, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 можуть бути виключно особи зазначені в заповіті (відповідачі у даній справі), в зв`язку з цим заяву про прийняття спадщини прийнято не було, тому вони не змогли скористатися даним правом у встановлений законом строк. У жовтні 2020 року його тітка ОСОБА_2 звернулася до юриста з пакетом правовстановлюючих документів на спадкове майно і після їх вивчення їй було повідомлено, що позивач як син спадкоємця, який помер до відкриття спадщини, може прийняти спадщину за правом представлення. Про даний факт тітка невідкладно повідомила ОСОБА_1 . Таким чином, позивач не зміг вчасно прийняти спадщину внаслідок об`єктивних перешкод, а саме надання йому помилкового роз`яснення особою уповноваженою на ведення спадкової справи стосовно відсутності у нього права на прийняття спадщини (а.с. 3-7). Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26.03.2021 у задоволені позову відмовлено повністю (а.с. 164-167). В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Вказує, що нотаріусом не було повідомлено спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом або відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с. 174-178). В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 заперечила проти поданої апеляційної скарги та просила її відхилити. ОСОБА_2 підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 , яка є рідною дочкою ОСОБА_4 . Згідно заповіту, посвідченого Кононенко Л. А., секретарем виконкому Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області 17.09.1997 за реєстровим № 17 спадкодавець ОСОБА_4 заповіла все своє майно своїм дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у рівних долях. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , внаслідок чого відбулося відкриття спадщини після її смерті за адресою її останнього місця проживання в Кагарлицькому районі Київської області. На час смерті вона проживала одна по адресі реєстрації місця проживання в в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою голови Черняхівської сільської ради від 31.10.2018. 8.11.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви в Кагарлицьку районну державну нотаріальну контору Київської області про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_4 . 31.07.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви в Кагарлицьку районну державну нотаріальну контору Київської області спільну заяву про наявність спадкових чотирьох земельних ділянок і домоволодіння і просили видати їм свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, так як прийняли спадщину а ОСОБА_1 в установлений законом строк не прийняв спадщини. 31.07.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали кожен свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку спадкових чотирьох земельних ділянок і домоволодіння. Відповідно до ст. 34 ч. 1 п. 4 Закону України « Про нотаріат» нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину. Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії. Відповідно до частин 1-3 Глави 13 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок) від 22.02.2012, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону України «Про нотаріат», або містять відомості, передбачені частиною 3 статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У частинах 1, 2 Глави 14 Порядку визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Згідно п. 3.11 Глави 10 Розділу 2 Порядку заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців, кредиторів) також реєструються у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку. На всіх заявах зазначаються дата і час їх надходження та номер спадкової справи. Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину. На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17. Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Отже, у грудні 2010 року померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , у вересні 2018 року померла ОСОБА_4 , яка приходилась матір`ю ОСОБА_5 та бабою ОСОБА_1 , та після смерті якої відкрилася спадщина. ОСОБА_1 є спадкоємцем за правом представлення після своєї матері, яка померла раніше спадкодавця. Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у визначений законом строк, подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, як на підставу позовних вимог посилався на те, що в межах шестимісячного строку, разом зі своїм батьком, звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріусом було помилково повідомлено, що спадкоємцями можуть бути виключно особи, зазначені у заповіті, і тому заяву про прийняття спадщини прийнято не було. Таким чином, обставини, на які посилається позивач, як на підтвердження своїх позовних вимог, а саме те, що нотаріус помилково, в усній формі, відмовив йому у прийнятті заяви про прийняття спадщини не є обставинами у розумінні ст. 1272 ЦК України, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання, у встановлений законом строк, заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Посилання апелянта на те, що нотаріусом не було повідомлено спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки таке обґрунтування своєї апеляційної скарги є фактично зміною підстав позову, що передбачено під час розгляду позовної заяви у підготовчому засідання (ст. 189 ЦПК України) і є предметом розгляду справи по суті. В даному випадку, таких підстав позову суд першої інстанції не розглядав, оцінку, зазначеним в апеляційній скарзі підставам, не надавав, тому на підставі ч. 6 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд позбавлений права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, надавати їм оцінку чи робити їх переоцінку. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позову. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України). Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Руденко Олександром Валерійовичем, який діє на підставі договору залишити без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Кагарлицька державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2021 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська