Ухвала КЦС ВС № 757/14947/18-ц

Ухвала 19 листопада 2021 року м. Київ справа № 757/14947/18-ц провадження № 61-18389cк21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Заришняк Г. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Одеської місцевої прокуратури № 4, Суворовського районного суду м. Одеси, Київського районного суду м. Одеси, Державної казначейської служби про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національної поліції України, Одеської місцевої прокуратури № 4, Суворовського районного суду м. Одеси, Київського районного суду м. Одеси, Державної казначейської служби про відшкодування майнової та моральної шкоди, у якому просила стягнути на її користь за рахунок Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 54 400,00 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 54 400,00 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено. 10 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову про відшкодування шкоди у розмірі 102 000,00 грн, оскільки судом було затягнуто розгляд справи судом першої інстанції. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позову у справі № 757/14947/18-ц становить 54 900,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 757/14947/18-ц є малозначною у силу вимог закону. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але має для неї виняткове значення, як для потерпілої від злочинів чиновників судово-правоохоронної системи України. ОСОБА_1 зазначає, що законом передбачена шляхом подання позову по даній справі єдина можливість відшкодування завданої їй шкоди злочинними діями чиновників в процесі здійснення сфальсифікованого кримінального провадження, оскільки чиновники державних органів чи суд першої інстанції могли задовольнити законні вимоги позивача ще в 2017-2018 роках. Однак цього не сталося, оскільки чиновниками зроблено все аби позивач не змогла отримати відшкодування за позовами або отримала його нижче ніж передбачено законом через незаконне затягування справи роками та відсутності процесуального права на збільшення позовних вимог для приведення їх у відповідність гарантованого законом відшкодування. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для неї цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для позивача. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Одеської місцевої прокуратури № 4, Суворовського районного суду м. Одеси, Київського районного суду м. Одеси, Державної казначейської служби про відшкодування майнової та моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат Н. О. Антоненко І. О. Дундар