Ухвала КЦС ВС № 316/2020/19

Ухвала 18 листопада 2021 року м. Київ справа № 316/2020/19 провадження № 61-18006ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2020 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 20 червня 2011 року у розмірі 146 279 грн 95 коп. Заочним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 20 червня 2011 у розмірі 27 326 грн 21 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідачки пені. Постановою Запорізького районного суду від 01 вересня 2020 року заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені скасовано та прийнято в цій частині постанову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 27 326 грн 21 коп. пені. В іншій частині заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» не оскаржувалось, тому апеляційним судом не переглядалось. 18 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане заочне рішення суду першої інстанції. Постановою Запорізького районного суду від 23 вересня 2021 року заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2020 року залишено без змін. У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізбкої області від 15 травня 2020 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк». Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). У вказаній справі ціна позову становить 146 279 грн 95 коп., яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн). Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. У касаційній скарзі представник заявника зазначив що, дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Наведені представником заявника обставини не дають підстав для висновку про те, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та зводяться до його незгоди з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 , на заочне рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 15 травня 2020 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 01 вересня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. С. Ткачук А. А. Калараш Є. В. Петров