Постанова КЦС ВС № 188/996/19

Постанова Іменем України 18 листопада 2021 року м. Київ справа № 188/996/19 провадження № 61-10781св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, скасування акта за формою Н-5 та зобов`язання скласти акт за формою Н-1, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., Петешенкової М. Ю., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), треті особи: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, скасування акта за формою Н-5 та зобов`язання скласти акт за формою Н-1. Позов обґрунтований тим, що з 05 лютого 2013 року він працює начальником зміни виробничої служби виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». 07 червня 2019 року під час виконання посадових обов`язків з ним стався нещасний випадок - травмування голови внаслідок випадіння шматка породи з покрівлі вирубки. Після цього випадку відповідачем була створена комісія, яка 11 червня 2019 року, розглянувши матеріали дійшла висновку, що даний нещасний випадок, який стався з ним не відноситься до виробничого, визначається як нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, а тому він обліку не підлягає і акт за формою Н-1 не складається, тому було складено акт за формою Н-5. Не погодившись з висновками комісії, він 19 червня 2019 року він звернувся до Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області з заявою про проведення додаткового розслідування нещасного випадку, що стався з ним та незгоди з актом за формою Н-5. Заступник начальника відділу гірничотехнічного нагляду у вугільній промисловості листом від 21 червня 2019 року, повідомив йому, що нещасний випадок, який стався з ним 07 червня 2019 року визначається як нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, обліку не підлягає, акт за формою Н-1 не складається і підстав для додаткового розслідування немає. Позивач вважав, що висновки комісії, викладені в акті за формою Н-5 від 11 червня 2019 року, затвердженого 12 червня 2019 року, не відповідають фактичним обставинам отриманої ним травми під час виконання трудових обов`язків, та вимогам Закону України «Про охорону праці». У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив суд визнати нещасний випадок, що стався з ним під час виконання посадових обов`язків начальника зміни виробничої служби 07 червня 2019 року о 06 год. 40 хв. на 536 північному збірному штреку в районі центрального пункту керування 536 північної лави дільниці з видобутку вугілля № 2 виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» пов`язаним з виробництвом; зобов`язати відповідача ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» скласти та видати акт розслідування вказаного нещасного випадку за формою Н-1; скасувати акт за формою Н-5 від 11 червня 2019 року затверджений 12 червня 2019 року, за яким вказаний вище нещасний випадок визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нещасний випадок, який стався з позивачем при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, не пов`язаний з виробництвом, оскільки стан здоров`я, який зазначено у медичних документах та який на даний час не покращився, як встановлений факт стався не в результаті впливу небезпечного виробничого фактору чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків, а внаслідок його загального захворювання, як зазначено у висновку медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК). Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 під час виконання посадових обов`язків начальника зміни виробничої служби 07 червня 2019 року о 06 год. 40 хв. на 536 північному збірному штреку в районі центрального пункту керування 536 північної лави дільниці з видобутку вугілля № 2 виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» таким, що пов`язаний з виробництвом. Скасовано акт за формою Н-5 від 11 червня 2019 року, затверджений 12 червня 2019 року, за яким вказаний нещасний випадок визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом. Зобов`язано ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» скласти та видати акт розслідування вказаного нещасного випадку за формою Н-1. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач надав належні та допустимі докази того, що травму він отримав у робочий час під час перебування на робочому місці при виконанні трудових обов`язків, а тому нещасний випадок слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом. Також судом було встановлено, що розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 07 червня 2019 року, проведено поверхнево, з порушенням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок), не з`ясовано обставини і причини нещасного випадку, не досліджено первинну медичну документацію, не надано належну оцінку показам свідків, а тому наявні правові підстави для визнання акта за формою Н-5 недійсним та його скасування. Короткий зміст вимог касаційної скарги У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», у якій останнє просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року та залишити в силі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2020 року. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Крім того, посилається на порушення судом норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Доводи інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені судом апеляційної інстанції Суд встановив, що 07 червня 2019 року о 06 год. 40 хв. на 536 північному штреку шахти ім. Сташкова з начальником зміни виробничої служби виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 стався нещасний випадок - травмування голови внаслідок випадіння шматка породи з покрівлі вирубки. Після цього випадку відповідачем була створена комісія, яка 11 червня 2019 року, розглянувши матеріали дійшла висновку, що даний нещасний випадок, який стався з ним не відноситься до виробничого, визначається як нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, а тому він обліку не підлягає і акт за формою Н-1 не складається, тому було складено акт за формою Н-5. Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є оскарження таких дій відповідача, оскільки, як він стверджує, травму він отримав у робочий час під час перебування на робочому місці під час виконання трудових обов`язків, а тому нещасний випадок слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом. Для встановлення механізму та обставин спричинення ОСОБА_1 ушкодження здоров`я, впливу отриманої 07 червня 2019 року травми голови на погіршення стану його здоров`я, встановлення причинно-наслідкового зв`язку між отриманою ним травмою голови, значним погіршенням стану здоров`я та визначенням 2 групи інвалідності, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 24 грудня 2020 року призначив у цій справі судово-медичну експертизу, проведення якої було доручено Комунальному закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи». На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

1. Які тілесні ушкодження було завдано ОСОБА_1 07 червня 2019 року, їх характер, локалізація, властивості та ступінь тяжкості?

2. Який механізм та обставини утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 .?

3. Чи могли тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_1 , виникнути при вказаних ним обставинах в позовній заяві та апеляційній скарзі при виконанні посадових обов`язків начальника зміни виробничої служби виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»?

4. Чи знаходяться в прямому причинному зв`язку забій головного мозку, гематома м`яких тканин голови, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, стан після черепно-мозкової травми, виявлені у ОСОБА_1 та травма голови, що сталася з ним 07 червня 2019 року о 06 год. 40 хв. на виробництві, в результаті отриманого удару виробничою породою в область голови? Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи від 08 лютого 2021 року (а. с.174 - 196, т. 2) по першому питанню: за даними медичної документації та цивільної справи, даних обстеження членами експертної комісії, у ОСОБА_1 встановлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку правої тім`яної долі, гематоми м`яких тканин голови, які під час травматичного процесу призвели до розвитку судомного синдрому із частими поліморфними генералізованими нападами, частими сутінковими розладами свідомості, вираженим тривожно-фобічним синдромом, вираженими експлозивними включеннями та наростаючими когнітивними порушеннями, які призвели до стійкої втрати професійної працездатності понад одну третину (встановлена II група інвалідності) та за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, згідно з п. 2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року №

6. По другом питанню: враховуючи характер та локалізацію встановлених тілесних ушкоджень, можна вказати, що вони могли утворитися від травматичної дії тупого твердого предмету (предметів), який (які) діяв (діяли) в область голови. По третьому питанню: механізм виникнення тілесних ушкоджень під час виконання посадових обов`язків 07 червня 2019 року ОСОБА_1 може відповідати механізму спричинення тілесних ушкоджень, який вказано ним у позовній заяві та апеляційній скарзі. По четвертому питанню: встановлені тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку правої тім`яної долі, гематома м`яких тканин голови, що під час травматичного процесу призвели до розвитку судомного синдрому із частими поліморфними генералізованими нападами, частими сутінковими розладами свідомості, вираженим тривожно-фобічним синдромом, вираженими експлозивними включеннями та наростаючими когнітивними порушеннями, є наслідком травми, отриманої ОСОБА_1 07 червня 2019 року. Крім того, в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника відповідача було допитано судового експерта Бандуру С. П., яка підтвердила складений комісією судових експертів висновок та зазначила, що під час проведення судово-медичної експертизи комісією було повно досліджено медичну документацію, вивчено матеріали справи, оглянуто особисто ОСОБА_1 та здійснено однозначний та беззаперечний висновок, який не є припущенням, що отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження призвели до стійкої втрати професійної працездатності понад одну третину (встановлена II група інвалідності) та за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; вони могли утворитися від травматичної дії тупого твердого предмету (предметів), який (які) діяв (діяли) в область голови; механізм виникнення тілесних ушкоджень під час виконання посадових обов`язків 07 червня 2019 року ОСОБА_1 може відповідати механізму спричинення тілесних ушкоджень, який вказано ним у позовній заяві та апеляційній скарзі, а встановлені тілесні ушкодження, а саме: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку правої тім`яної долі, гематома м`яких тканин голови, що під час травматичного процесу призвели до розвитку судомного синдрому із частими поліморфними генералізованими нападами, частими сутінковими розладами свідомості, вираженим тривожно-фобічним синдромом, вираженими експлозивними включеннями та наростаючими когнітивними порушеннями, є наслідком травми, отриманої ОСОБА_1 07 червня 2019 року. Встановивши такі обставини у справі на підставі належних та допустимих доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з пунктами 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. У касаційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Перевіривши такі доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 04 листопада 2019 року у справі № 186/1034/18-ц (провадження № 61-13402св19), від 08 серпня 2019 року у справі № 242/5460/16-ц і апеляційний суд переглянув справу відповідно до таких висновків. Інші доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції під час розгляду справи норм процесуального права щодо встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції в силу положень частини третьої статті 89, 367 ЦПК України всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку всім зібраним у справі доказам як в цілому, так і кожному доказу окремо, підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими. Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: О. С. Ткачук А. А. Калараш Є. В. Петров