Постанова 4855 № 640/9388/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9388/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Михайлової Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ (по особовому складу цивільного захисту) №106 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 », виданий ДСНС від 25.03.2020; - поновити на службі цивільного захисту у ДСНС позивача з 26.03.2020. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДСНС помилково визначено статус позивача як такого, що перебуває у розпорядженні. Відповідачем проігноровано наявність згоди позивача на подальше проходження служби. При цьому, звільнення позивача відбулось без урахування його поновлення на посаді заступника голови ДСНС, тобто без виконання рішення суду від 16.05.2018 у справі №826/7297/15. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 року у справі №826/7297/15 (т. 1 а.с. 8-29), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду (т. 1 а.с. 30-43) визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №242-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій», поновлено останнього на посаді заступника голови ДСНС з 26.03.2015, а також стягнуто на його користь з ДСНС середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2015 по 16.05.2018 у розмірі 463 583,48 грн. 25.03.2020 Державною службою України з надзвичайних ситуацій прийнято наказ (по особовому складу цивільного захисту) №106 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 », яким генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , колишнього заступника голови ДСНС, який перебуває у розпорядженні голови ДСНС, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, на підставі доповідної записки директора Департаменту персоналу ДСНС, звільнено зі служби цивільного захисту у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком) з правом носіння форменого одягу. Вважаючи вищезазначений наказ протиправним, а своє звільнення незаконним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ прийнято з дотримання встановленого підпунктом 2 пункту 176 Положення №593 строку, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) від 25.03.2020 №106 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 », а вимога про поновлення позивача на службі цивільного захисту у ДСНС з 26.03.2020 є похідною, тому теж не підлягає задоволенню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов`язки визначаються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про затвердження Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту» від 05.03.2009 №1068-VI, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення №593). Відповідно до вимог частини першої статті 99 Кодексу цивільного захисту України до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір. Згідно частин першої та другої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Статтею 102 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок. Відповідно до вимог пункту 3 та 4 Положення №593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання. Особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС). Статус особи рядового і начальницького складу підтверджується службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС. Пунктом 10 Положення №593 передбачено, що першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання та призначення на посаду в апарат ДСНС, її територіальні органи, підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення), заклади освіти цивільного захисту, наукові установи та інші підрозділи, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи і підрозділи цивільного захисту). Відповідно до вимог пункту 15 Положення №593, склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Особам рядового і начальницького складу присвоюються спеціальні звання, зокрема, старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту, підполковник служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту. Пунктом 12 Положення №593 визначено, що останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС. Таким чином, аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що різновидом публічної служби в органах цивільного захисту є служба цивільного захисту за контрактом осіб рядового або начальницького складу. Особливістю цього виду служби цивільного захисту є те, що він реалізується громадянами України в добровільному порядку на умовах, визначених контрактом, у разі, якщо вони відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати службові обов`язки. Водночас, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за своєю правосуб`єктністю відносяться до спеціальної категорій суб`єктів права, правовідносини з якими регулюються нормами спеціального законодавства. Пунктом 79 Положення №593 передбачено, що особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, зокрема, в разі ліквідації (розформування, реорганізації) органу чи підрозділу цивільного захисту, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, якщо до кінця встановленого строку проведення таких заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених осіб рядового і начальницького складу, - до двох місяців. Згідно пункту 80 Положення №593 особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади. Згідно підпунктом 3 пункту 16 Положення №593 граничний вік перебування на службі цивільного захисту для осіб вищого начальницького складу встановлюється до 60 років. Пунктом 17 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров`я для проходження служби, на їх прохання можуть бути залишені за рішенням Голови ДСНС, керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту на службі понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту до п`яти років. Пунктом 18 Положення №593 передбачено, що особам рядового і начальницького складу за рішенням Голови ДСНС (керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту) строк служби може бути продовжено повторно до п`яти років, а особам начальницького складу, які проходять службу в навчальних закладах та наукових установах цивільного захисту і мають науковий ступінь або вчене звання, - до десяти років у випадках, що визначаються МВС. Таким чином, Положенням №593 передбачено можливість для осіб начальницького складу продовжити службу на займаній посаді понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту до п`яти років та до десяти років. Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку про те, що досягнення особою граничного віку перебування на службі цивільного захисту не є підставою для її автоматичного звільнення з посади та зі служби, та не є перешкодою для поновлення особи на посаді до досягнення ним 65-річного віку. Відповідно до вимог пункту 185 Положення №593 звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється їх начальниками (керівниками), яким таке право надано відповідно до номенклатури посад, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, - виключно Головою ДСНС. Згідно пункту 175 Положення №593, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них. Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі. Відповідно до підпункту 2 пункту 176 Положення №593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького склад) звільняються із служби цивільного захисту за віком у разі досягнення граничного перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття спірного наказу стала доповідна записка директора Департаменту персоналу полковника служби цивільного захисту О. Доценка, у якій зазначено, що «Наказом ДСНС від 25.03.2015 №165 оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №242-р про звільнення генерал- майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади заступника голови ДСНС та відповідно до пунктів 79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу ОСОБА_1 зараховано у розпорядження голови ДСНС. Починаючи з 2016 року до ДСНС надходили рішення судових органів щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення та наказу про звільнення ОСОБА_1 , проте ДСНС не може їх виконати з незалежних від неї причин, оскільки до повноважень ДСНС не входить призначення чи звільнення з посади заступника голови ДСНС. У разі коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту (пункт 84 Положення). Крім цього, на сьогодні ОСОБА_1 досяг граничного віку перебування на службі цивільного захисту, встановленого пунктом 16 Положення, який складає для осіб вищого начальницького складу 60 років. Особи рядового і начальницького складу, які досягли граничного віку перебування на службі звільняються зі служби цивільного захисту відповідно до підпункту 2 пункту 176 Положення (за віком). Департаментом персоналу вживались заходи щодо вирішення питання подальшого проходження ним служби, а саме з цією метою його неодноразово було запрошено до ДСНС (листи ДСНС від 12.04.2018 №28-1/61, від 13.01.2020 №28-1/5), проте ОСОБА_1 у зазначені терміни не прибував. 24.02.2020 враховуючи вимоги зазначених пунктів Положення ДСНС та відсутність будь-яких інших рішень Кабінету Міністрів України щодо ОСОБА_1 , ДСНС направила йому лист від 24.02.2020 №28-1/22 про звільнення зі служби цивільного захисту через два тижні за підпунктом 2 пункту 176 Положення (за віком). Згідно з інформацією офіційного веб-сайту Укрпошти повідомлення вручене адресату (одержувачу) 27.02.2020 особисто. Враховуючи викладене та взявши до уваги те, що на даний час відсутня вакантна посада заступника голови ДСНС директор Департаменту персоналу ДСНС пропонує звільнити позивача, колишнього заступника голови ДСНС, який перебуває у розпорядженні голови ДСНС за підпунктом 2 пункту 176 Положення (за віком).». В свою чергу, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач виявляв бажання проходити службу понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами від 06.03.2020 (т. 1 а.с. 67-71), від 20.03.2019 (т. 1 а.с. 62) та від 21.01.2020 (т. 1 а.с. 63-65). Крім того, у вказаних листах позивач висловив бажання продовжити подальшу службу на посаді Заступника Голови ДСНС, на підставі рішення суду у справі №826/7297/15. Колегія суддів звертає увагу, що 16.05.2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/7297/15 вирішено поновити на посаді Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 , а Розпорядження Кабінету Міністрів України №242-р від 25.03.2015 року щодо звільнення з посади, було визнано протиправним та скасовано. 12.03.2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства внутрішніх справ - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 року - без змін. Верховний Суд України у складі Касаційного адміністративного суду погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції (постанова від 28.10.2020 року). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Наказу №106 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 » здійснюється звільнення особи, яка перебуває у розпорядженні Голови ДСНС, однак, ОСОБА_1 , відповідно до рішення від 16.05.2018 року у справі № 826/7297/15 підлягає поновленню на посаді, тобто, звільнення від 25.03.2020 року відбулося передчасно, оскільки всупереч рішенню від 16.05.2018 року у справі № 826/7297/15 позивача не було поновлено на посаді. Також слід зазначити, що згідно наказу ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 25.03.2015 року № 165 оголошено Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №242-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій» та генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, зараховано у розпорядження Голови ДСНС України. Відповідно до вимог пункту 83 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту осіб рядового і начальницького складу (Положення №593), загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці. Таким чином, станом на 25 березня 2020 року - день прийняття наказу ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) «Про звільнення ОСОБА_1 із служби» № 106, ОСОБА_1 в розпорядженні Голови ДСНС перебувати не міг, зважаючи на вимоги пункту

83. Положення №593, отже підстави для звільнення позивача - відсутні. Щодо звільнення позивача на підставі досягнення граничного віку перебування на службі, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг граничного віку перебування на службі цивільного захисту, встановленого пунктом 16 Положення №593, який складає для осіб вищого начальницького складу 60 років - ІНФОРМАЦІЯ_2. Наказ ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) «Про звільнення ОСОБА_1 із служби» № 106 від 25 березня 2020 року. Таким чином, оскаржуваний Наказ №106 видано приблизно через 2,5 роки після досягнення ОСОБА_1 граничного віку, що спростовує перебування позивача станом на 25.03.2020 року в розпорядженні Голови ДСНС, у зв`язку з чим відсутні об`єктивні підстави для звільнення ОСОБА_1 . В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що досягнення особою граничного віку перебування на службі цивільного захисту не є ні підставою автоматичного звільнення зі служби, ні перешкодою для поновлення особи на посаді до досягнення ним 65-річного віку. Крім того, слід зазначити, що рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді, яке набрало законної сили у повному обсязі та є обов`язковим для виконання, повинно бути виконано перш, ніж здійснювати звільнення, оскільки досягнення граничного віку перебування на службі особою, не надає права відповідачу звільняти ОСОБА_1 без виконання рішення суду від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем та відповідачем було надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 року у справі № 826/7297/15 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження від 20 жовтня 2021 р. № 1255-р, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 26 березня 2015 року, наказ ДСНС по особовому складу цивільного захисту від 21.10.2021 №

428. Крім того, Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження від 20 жовтня 2021 р. № 1259-р, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку із досягненням ним граничного віку перебування на службі, наказ ДСНС по особовому складу цивільного захисту від 21.10.2021 № 429. 22.10.2021 року ОСОБА_1 направлено листом ДСНС № 28-17912/281 витяги із Наказів № 428 та №

429. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наказ (по особовому складу цивільного захисту) №106 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 », виданий ДСНС від 25.03.2020 є протиправним та підлягає скасуванню. В свою чергу позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на службі цивільного захисту у ДСНС з 26.03.2020 є похідною вимогою, тому підлягає задоволенню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2021 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправним та скасувати Наказ (по особовому складу цивільного захисту) «Про звільнення ОСОБА_1 із служби» №106 Державної служби України з надзвичайних ситуації від 25 березня 2020 року. Поновити на службі цивільного захисту у Державній службі України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 з 26.03.2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено « 19» листопада 2021 року.