Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/7310/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7310/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" про застосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок", в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі ПрАТ «Завод сантехнічних заготовок», розташованого за адресою: вул. Екскаваторна, 24 в Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладання печаток на вхідні двері адміністративної будівлі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права. Апелянтом також надано до суду клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи, у якому зазначено, що ПрАТ «Завод сантехнічних заготовок» 21.10.2021 встановлено пожежну сигналізацію. Судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було повторно проведено дослідження об`єктів відповідач, за результатами якого видано Висновок експертного дослідження №ЕД-19/111-21/50644-ґпт від 23.10.2021. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві на підставі Наказу №1038 від 06.12.2019, повідомлення №25/2656 від 10.12.2019 та посвідчення №175 від 08.01.2020 у період з 13.01.2020 по 24.01.2020 було проведено планову перевірку щодо дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» за адресою: 03062, м. Київ, вул.Екскаваторна

24. Результати перевірки оформлені актом №38 від 24.01.2020, в якому зафіксовано ряд порушень (31). 31 січня 2020 року позивачем складено Припис №65 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з вимогою вжити вказаних у приписі заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень. Позивач, встановивши, що товариство функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування. З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами. Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України). Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Як було зазначено вище по тексту, під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - ПрАТ «Завод сантехнічних заготовок» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 31 порушення вимог законодавства, а саме: -адміністративну будівлю, майстерню та котельню не обладнано системами протипожежного захисту; -вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; - пожежний щит не доукомплектований засобами первинного пожежогасіння; - пожежні кран-комплекти не розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвор» для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання; - пожежні плоскоскладальні рукави в кран-комплектах адміністративної будівлі не приєднані до крана; -на показчику ПГ відсутні цифрові значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); - не проведено заміри опору ізоляції електричних мереж та електроустановок; -з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в коридорах адміністративної будівлі та в котельні не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; -не проведено перевірку блискавкозахисту будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; -в коридорі адміністративної будівлі встановлено електророзетку на горючій основі без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.; -не надано акт проведення прихованих робіт на прокладання електропроводів за підвісними стелями в адміністративній будівлі та в котельні; -друга сходова клітка в адміністративній будівлі захаращена меблями; -на шляхах евакуації влаштовано поріг, який перешкоджає вільній евакуації людей; -не призначено посадову особу, відповідальну за утримання вогнезахисного покриву дерев`яних конструкцій; -не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву; -дерев`яні конструкції адміністративної будівлі не оброблені вогнетривкою сумішшю; -допускається знижувати рівень пожежної безпеки адміністративної будівлі; -сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням; -коридори не обладнані спеціальною системою димовидалення; - не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками вихід; - опорядження стін на 1 поверсі адм.будівлі виконано з матеріалів з невизначеною пожежною безпекою; - в адм.будівлі, біля виходу на покрівлю не вказано місце зберігання ключів; - під сходовою кліткою в адм. будівлі та в котельні улаштовано приміщення; - не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі; - господарська діяльність в приміщеннях, що експлуатуються на правах оренди, здійснюється без наявності декларацій відповідальності матеріально-технічної бази; - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; - не розроблено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій; - не проводяться об`єктові тренування та навчання з питань цивільного захисту; - керівництвом об`єкту не забезпечено доступ до приміщень, які перебувають в оренді; - персонал об`єкту не забезпечено укриттям в захисній споруді відповідно до вимог; - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту. Перевіряючи доводи відповідача, суд першої інстанції зазначив, що порушення, які є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинять загрозу життю та здоров`ю людей відповідачем не усунуто. Колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Таким чином, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з характеру порушень наведених вище, вони не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано наявність порушень, що встановлені в акті перевірки, не надано доказів їх усунення у повному обсязі. Доводи апелянта про те, що позивач не обґрунтував необхідності застосування таких заходів реагування і що вони не є співмірними з виявленими порушеннями і що позивачем застосовано оціночні судження щодо можливої пожежі, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров`ю людей більшості з виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування вказаних заходів реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем, та апелянтом не спростовані. Щодо наданих апелянтом додаткових доказів (висновок Експерта), які свідчать про те, що ПрАТ «Завод сантехнічних заготовок» 21.10.2021 встановлено пожежну сигналізацію, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч.4 ст.308 КАС України докази, які на були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього Колегія суддів зазначає, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, вказані докази були відсутні у матеріалах справи. При цьому розгляд справи здійснювався протягом більш ніж 1 року ( з березня 2020 року по травень 2021 року). Колегія суддів вважає, що у відповідача було достатньо часу для замовлення відповідної експертизи та надання експертного висновку до суду першої інстанції. Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності. Слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Отже, оскільки відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становить реальну небезпеку і загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів також зауважує, що застосовані заходи співмірні тим порушенням, які встановлено позивачем. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до незгоди з висновками перевірки та переоцінки доказів, а тому не спростовують висновків суду першої інстанції. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення судового рішення, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не наведено. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок"- залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко