Постанова 4805 № 279/4103/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/4103/20 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П. Категорія 84 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/4103/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Індепендент» до в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Житомирській області Чернеги В`ячеслава Олександровича, Управління Служби безпеки України у Житомирській області про визнання незаконним і скасування рішення та акту за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Індепендент» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року, ухвалене суддею Коваленко В.П. в м. Коростені, в с т а н о в и в: У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Індепендент» звернулося до суду із позовом до в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Житомирській області Чернеги В`ячеслава Олександровича та Управління Служби безпеки України у Житомирській області. Позивач просив: - визнати незаконним та скасувати рішення комісії про безоплатну передачу конфіскованого майна від 13 грудня 2018 року, затверджене в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління у Житомирській області Чернегою В`ячеславом Олександровичем, винесене при примусовому виконанні виконавчого листа №1-81/11, виданого 25 грудня 2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_1 , згідно з яким Управлінню Служби Безпеки України у Житомирській області була безоплатно передана однокімнатна житлова квартира загальною площею 27,5 кв. м, житловою площею 16 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнати незаконним та скасувати акт про безоплатну передачу конфіскованого майна від 18 грудня 2018 року, складений та затверджений в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління у Житомирській області Чернегою В`ячеславом Олександровичем при примусовому виконанні виконавчого листа №1-81/11, виданого 25 грудня 2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_1 , згідно з яким Управлінню Служби Безпеки України у Житомирській області була безоплатно передана однокімнатна житлова квартира загальною площею 27,5 кв. м, житловою площею 16 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2012 року в справі №1-81/11, який набрав законної сили 24 листопада 2012 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та призначено їй покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а також у межах цивільного позову у кримінальному провадженні солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Ріел Естейт Індепендент» матеріальну шкоду, заподіяну злочином, у сумі 1 453 220 грн. На підставі зазначеного вироку 25 грудня 2012 року видано виконавчий лист, за яким державним виконавцем відділу ДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції Ренкасом Романом Вікторовичем було відкрито виконавче провадження №36744950. Також на виконання вироку в порядку конфіскації майна боржника 16 січня 2013 року відділом ДВС відкрито виконавче провадження №35971684. Із 2013 року товариство не отримувало жодної інформації щодо виконавчого провадження про стягнення матеріальної шкоди, але нещодавно довідалося про те, що постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.2 частини першої ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку із тим, що майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. При цьому, у власності ОСОБА_1 перебуває житлова нерухомість - однокімнатна квартира загальною площею 27,5 кв.м, житловою площею 16 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На квартиру накладено арешт постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області від 21 квітня 2010 року. За даними інтернет-порталу ДП «СЕТАМ» зазначена вище квартира у межах виконавчого провадження №35971684 із конфіскації майна тричі виставлялася для продажу з електронних торгів 12 червня, 03 липня і 24 липня 2018 року. Згідно з частиною шостою ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Всі троє електронних торгів не відбулися, але жодної інформації від державного виконавця товариство не отримувало. Із ЄДРСР товариство дізналося про те, що у справі №279/1518/20 задоволено позов Управління СБУ в Житомирській області до ГУНП в Житомирській області про скасування арешту, накладеного на спірну квартиру. У рішенні суду йдеться про те, що 13 грудня 2018 року в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління у Житомирській області Чернега В`ячеслав Олександрович при примусовому виконанні виконавчого листа про конфіскацію майна в межах виконавчого провадження №35971684 вирішив провести безоплатну передачу спірної квартири на користь Управління СБУ в Житомирській області, що також зафіксовано в акті від 18 грудня 2018 року. Наразі рішення суду в справі №279/1518/20 переглядається в апеляційній інстанції. Вважає такі дії відповідачів незаконними і такими, що не відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки порушені права товариства на відшкодування матеріальної шкоди згідно з вироком суду. Звернення до суду в порядку ЦПК України обґрунтовує необхідністю захисту майнових прав товариства, а тому вважає, що дані правовідносини мають цивільних характер. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «Ріел Істейт Індепендент» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що задоволення вимог кредиторів одного боржника має здійснюватися відповідно черговості задоволення вимог стягувачів, встановленої статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим законодавець зобов`язує державного виконавця об`єднувати вимоги кількох кредиторів одного боржника у межах зведеного виконавчого провадження. Вказує, що при виконанні вироків, якими постановлено стягнути із засудженого суми на відшкодування заподіяної злочином шкоди, у першу чергу виконується вирок у частині стягнення присуджених сум, а конфіскація звертається на решту майна, якщо воно за законом може бути конфісковано. Оскільки спір виник у зв`язку з виконанням вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2012 року у справі №1-81/11, згідно якого ОСОБА_1 призначено покарання у виді 7 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а також у рамках цивільного позову у кримінальному провадженні, солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь TOB «Ріел Істейт Індепендент» матеріальну шкоду, заподіяну злочином, в сумі 1 453 220,00 грн. Таким чином, у першу чергу мав виконуватися вирок у частині стягнення присуджених позивачеві сум, а конфіскація мала б звертатися на решту майна. У відзиві на апеляційну скаргу Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішено про стягнення коштів з одного боржника здійснюється виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. Конфіскація майна боржника не є рішенням про стягнення коштів, а тому таке виконавче провадження не може входити до складу зведеного виконавчого провадження. Посилання в апеляційній скарзі на застосування ст. 46 Закону «Про виконавче провадження» є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює черговість задоволення вимог стягувачів виключно під час розподілу грошових сум. У відзиві на апеляційну скаргу Управління СБУ в Житомирській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Зокрема, зазначає, що 22.12.2018 Коростенським ВДВС ГТУЮ у Житомирській області відповідно до ст.ст.39,40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка на даний час ніким не оскаржена. Відповідно до резолютивної частини вказаної постанови виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-81/11, виданого 25.12.2012 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області про конфіскацію майна ОСОБА_1 в дохід держави закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Оскільки виконавчий документ про списання коштів повернутий стягувачу і виконавче провадження №36744950 закрите постановою державного виконавця, яка направлена стягувачу TOB «Ріел Істейт Індепендент», то підстав для повідомлення стягувача по виконавчому провадженню про конфіскацію майна у державного виконавця не було. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2012 року у справі № 1-81/11 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та призначено їй покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Крім цього, в рамках поданого цивільного позову, з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто солідарно на користь ТОВ «Ріел Істейт Індепендент» матеріальну шкоду, заподіяну злочином в сумі 1 453 220 грн. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року (а.с.148) вказаний вирок змінено, призначено покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.4 ст.190 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їм на праві особистої власності, - кожному. На виконання вироку суду 25 грудня 2012 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було видано два виконавчі листи: щодо стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріел Істейт Індепендент» матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 1423220 гривень, а також щодо конфіскації майна ОСОБА_3 . Судом встановлено, що за виконавчим листом щодо конфіскації майна ОСОБА_3 виконавче провадження відкрито 16 січня 2013 року. Постановою державного виконавця від 13 лютого 2013 року у цьому виконавчому провадженні накладено арешт, зокрема, на все майно, що належить ОСОБА_1 . Натомість виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріел Істейт Індепендент» матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 1423220 грн. було відкрито 26 лютого 2013 року. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, яка діяла на момент відкриття виконавчих проваджень, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об`єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Аналогічна норма міститься у ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», яка є чинною у теперішній час. Враховуючи, що вирок суду в частині конфіскації майна не є тим судовим рішенням, за яким стягнуто кошти із боржника, а також те, що провадження про стягнення коштів було відкрито щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку, а конфіскація майна застосована тільки щодо майна ОСОБА_1 , то колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для зведення вказаних проваджень, а тому відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги. При здійсненні виконавчих дій виконавцем було встановлено, що за ОСОБА_1 рахується майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_2 . На підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 комісією у складі в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Чернеги В.О., заступника начальника Волківської О.П., представника Коростенського Головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області Виногроцького П.В.13 грудня 2018 року прийнято рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_2 - Управлінню Служби безпеки України в Житомирській області. Передача конфіскованого майна зафіксована у Акті від 18.12.2018 року. Постановою державного виконавця від 22.12.2018 року виконавче провадження закінчено. Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано розподіл стягнутих з боржника грошових сум. Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. Статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» визначено черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів. У разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. У пункті 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) визначено, що передбачені статтями 45, 46 Закону № 1404-VIII правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника. А тому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення державним виконавцем черговості задоволення вимог стягувачів як з підстав існування окремих виконавчих провадження, так і з тієї підстави, що правило черговості може бути застосоване лише у випадку розподілу грошових сум. Також судом встановлено, що 03 липня 2018 року однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була втретє нереалізована з прилюдних торгів (а.с. 51 т.1). Відповідно до ч. 6 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Наведена норма Закону не передбачає процедуру передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу, і з огляду на це, судом не можуть бути враховані доводи апеляційної скарги про те, що при виконанні вироків, якими постановлено стягнути із засудженого суми на відшкодування заподіяної злочином шкоди, у першу чергу виконується вирок у частині стягнення присуджених сум, а конфіскація звертається на решту майна. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41«Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Натомість, вважаючи неправомірними дії відповідачів щодо безоплатної передачі конфіскованого майна, ТОВ «Ріел Істейт Індепендент» починаючи із 2013 року ходом виконання вироку суду не цікавилося та не вчинило жодних дій спрямованих на захист своїх майнових інтересів у згаданому виконавчому провадженні, передбачених, зокрема, розділом VІІ ЦПК України. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для змінити чи скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріел Істейт Індепендент» залишити без задоволення. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19.11.2021. Головуючий Судді