LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС520/7848/15-ц

від 17.11.2021 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешенл Груп» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року тапостанову Оде…

Ухвала 17 листопада 2021 року м. Київ справа № 520/7848/15 провадження № 61-17823 ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешенл Груп» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року тапостанову Одеського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешенл Груп», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Флай», про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила стягнути зтовариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешенл Груп» (далі - ТОВ «Тревел Профешенл Груп») на свою користь в рахунок відшкодування вартості оплачених, але не наданих туристичних послуг, грошові кошти у розмірі 1 940,00 дол. США, що еквівалентно 40 904,68 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 480,77 грн, індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 15 187,91 грн, моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Тревел Профешенл Груп» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості оплачених, але не наданих туристичних послуг, грошові кошти у розмірі 1 940,00 дол. США, що еквівалентно 40 904,68 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 480,77 грн, індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 15 187,91 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду від 15 липня 2021 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Тревел Профешенл Груп» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості оплачених туристичних послуг грошові кошти у розмірі 1 940,00 дол. США, що еквівалентно 52 079,00 грн, 3 % річних від простроченої суми, індекс інфляції за весь час прострочення, моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн. У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Тревел Профешенл Груп», в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі. Ціна позову у цій справі становить 66 573,36 грн, яка станом на 1 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270*100=227 000), тому в силу вимог закону ця справа є малозначною за ціною позову. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. У касаційній скарзі заявник посилається на випадки, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, аналіз судових рішень у справі та наведені заявником доводи не дають підстав для висновку про те, що ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, афактично підтверджують незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції. Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Тревел Профешенл Груп» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які визнані судом касаційної інстанції необґрунтованими, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешенл Груп» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року тапостанову Одеського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешенл Груп», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Флай», про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»