Ухвала КГС ВС № 925/1574/20

УХВАЛА 12 листопада 2021 року м. Київ Справа № 925/1574/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М., перевіривши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Бондаренка Сергія Миколайовича та додані до неї матеріали на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРКС" до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Сергія Миколайовича про стягнення 117 716,55 грн страхового відшкодування,- ВСТАНОВИВ: Безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП Бондаренка С.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20, разом із клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження; зупинення дії рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 925/1574/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20 позовні вимоги ПрАТ Страхова компанія "АРКС" до ФОП Бондаренка С.М. про стягнення 117 716,55 грн. страхового відшкодування - задоволено повністю, зокрема, присуджено до стягнення з ФОП Бондаренка С.М., на користь позивача ПрАТ Страхова компанія "АРКС" 117 716,55 грн страхового відшкодування, 2102,00 грн судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 апеляційну скаргу ФОП Бондаренка С.М залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20 залишено без змін.Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишено за ФОП Бондаренка С.М; поновлено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20; матеріали справи № 925/1574/20 повернуто до Господарського суду Черкаської області. Здійснивши перевірку касаційної скарги ФОП Бондаренка С.М. та доданих до неї матеріалів на відповідність вимогам ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом спору у цій справі є стягнення 117 716,55 грн страхового відшкодування, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021, а тому у розумінні ГПК України справа № 925/1574/20 є малозначною. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Разом з тим, визначені підпунктами "а"-"г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України випадки для відкриття касаційного провадження є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип «правової визначеності». Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Звертаючись із касаційною скаргою, ФОП Бондаренко С.М. зазначає, що в даному випадку судові рішення у малозначній справі оскаржуються з підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Крім того, в обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на п. 1, п. З ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушенно норми процесуального права. В обгрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287ГПК України, ФОП Бондаренко С.М. зазначає, що сума позову, яка є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не може бути автоматичною підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки кожна сума має різне значення для різних учасників процесу, а відтак, дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також становить значний суспільний інтерес, а відсутність правового висновку з даного питання призведе до різного тлумачення господарськими судами даних положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що у свою чергу не буде сприяти принципу сталості та передбачуваності судової практики. Відповідно до вимог підпунктів "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Проте наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для скаржника, оскільки доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи та в цілому до заперечення результату розгляду справи апеляційним господарським судом, а також ґрунтуються на припущеннях. Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію. Таким чином, касаційна скарга ФОП Бондаренка С.М. не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України та давали би підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, а суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" п.2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню. Перевіривши вищезазначені доводи, здійснивши аналіз судових рішень у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скарго ФОП Бондаренка С.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Бондаренка С.М., то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зупинення дії рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 ї постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 925/1574/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, колегією суддів не розглядається. На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, 235, п. 2 ч. 3 ст. 287, п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Бондаренка С.М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 та рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 у справі № 925/1574/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г. Судді- Жуков С.В. Огороднік К.М.