Постанова Київський апеляційний суд № 362/4382/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/10267/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 362/4382/17 16 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Рубан С.М. - Заришняк Г.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року, ухваленого під головуванням судді Колдіної О.О., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в: У серпні 2017 року ПАТ «Енергобанк» правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової карти від 30.09.2013 року у розмірі 82 101,85 грн., з яких: 14 562,01 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 30 371,23 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості по тілу кредиту, 12 666,09 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5 348,58 грн. - заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт), 5 100 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа), 14 053,94 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем зазначалося, що 30.09.2013 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 укладено договір про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки, тієї ж дати укладено додаткову угоду до вказаного договору. Відповідно до умов вказаних договорів, банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку типу Visa, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій. За умовами договору Банк надає держателю кредит, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, кредит надається в межах кредитного ліміту, а держатель бере на себе зобов`язання повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені умовами договору. Розмір кредитного ліміту складає 11900 грн., відсоткова ставка складає 38 % річних. В порушення умов договору, відповідач не сплачує кредит, відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, внаслідок чого у нього наявна заборгованість за договором, яка станом на 17.08.2017 року складає 82 101,85 грн., з яких: 14 562,01 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 30 371,23 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості по тілу кредиту, 12 666,09 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5 348,58 грн. - заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт), 5 100 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа), 14 053,94 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити. Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за договором № 08-002255-01 про видачу та обслуговував кредитної міжнародної пластикової картки від 05.09.2013 року в розмірні 82 101 гривня 85 копійок, з яких: прострочена заборгованість - 14 562 гривні 01 копійка, заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 30 371 гривня 23 копійки, заборгованість за штрафами за виникнення прострочених відсотків по кредиту в розмірі 12666 гривень 09 копійок, заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт в розмірі 5348 гривень 58 копійок, заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) в розмірі 5 100 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 14 053 гривні 94 копійки; судовий збір в сумі 1600 гривень. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 травня 2021 року поновлено відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року залишено без задоволення. Не погоджуючись з заочним рішення, відповідач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що він не був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду. Вказував на те, що позивач звернувся до суду з позовом поза межами строку позовної давності, оскільки останній платіж, що був сплачений у якості погашення заборгованості було здійснено 27.01.2014 року, що є підставою для відмови у позові. При цьому, звертав увагу на той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції. Посилався на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості та її розмір. Крім того, зазначав, що банком заявлено одночасне стягнення різновидів штрафу за одне і те саме порушення умов договору. У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» просило залишити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20.11.2019 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судом встановлено, що 30 вересня 2013 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 02-000630-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA (далі - Договір). Крім того, 30 вересня 2013 року між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02-000630-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA (далі - Додаткова угода). За змістом п.п. 2.1.1 - 2.1.3 Договору, банк відкриває держателю картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях та випускає кредитну картку типу VISA GOLD, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. Банк надає держателю кредит, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії. Кредит надається в межах кредитного ліміту за винятком випадків, передбачених Договором, а держатель зобов`язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені Договором. Розмір кредитного ліміту визначається сторонами у Додатковій угоді до Договору, що є його невід`ємною частиною. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, розмір кредитного ліміту складає 11 900 грн. Банк виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу грошові кошти у відповідності до умов Договору, вказана обставина стверджується випискою по рахунку відповідача. Згідно п. 2.6 Договору, строк дії кредитної лінії становить один рік з моменту підписання сторонами Договору. Якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії кредитної лінії, за умови, що з боку держателя відсутня прострочена заборгованість за кредитом та/або обслуговуванню карткового рахунку та жодна із сторін в установленому договором порядку не заявить про припинення строку дії кредитної лінії, термін дії кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах. За змістом п.п. 3.3.1Договору, держатель зобов`язаний вчасно та в повному обсязі погашати банку суму боргових зобов`язань, але не менше суми мінімального платежу з урахуванням вимог п.п. 5.4.1 Договору. Відповідно до умов п. 4.3 Договору, за рахунок кредитних коштів банк має право здійснювати погашення, зокрема, винагороди банку (проценти за користування кредитом, щомісячна плата за обслуговування кредитної карти, інші комісії, штрафні санкції), незалежно від наявності на картковому рахунку власних коштів держателя або наявності чи відсутності невичерпаного кредитного ліміту (понад ліміт - овердрафт). Держатель зобов`язаний стежити за витратами коштів в межах кредитного ліміту з метою уникнення овердрафту, а у випадку виникнення негайно погасити заборгованість. Внаслідок несплати ОСОБА_1 кредитних коштів, винагороди банку, у встановлені Договором строки, у останнього виник овердрафт, який залишається несплаченим. Відповідно до змісту п. 5.1 Договору, за користування кредитом, у тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому тарифами. Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений у п. 2.6 Договору. Банк списує нараховані проценти та комісії з карткового рахунку. Банк має право нараховувати різні процентні ставки на різні форми використання кредиту, такі ставки визначаються тарифами. У випадку, якщо протягом строку дії платіжного періоду держатель сплатить лише частину боргових зобов`язань або взагалі не сплатить жодної їх частини, банк нараховує проценти за користування кредитом на підставі стандартної відсоткової ставки за фактичний період користування кредитом. Пільговий період у такому випадку не надається. Розмір стандартної відсоткової ставки визначається тарифами, та становить 38 % річних. Згідно умов п. 5.8 Договору, держатель доручає та надає банку право самостійно списувати з будь-якого рахунку держателя, відкритого у банку, суми коштів з метою повернення суми несплаченого мінімального платежу, несплачених поточних боргових зобов`язань, овердрафту або будь-яких інших невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань за Договором. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив порядок та строки виконання зобов`язань за Договором, не сплачує кредит, відсотки за користування кредитом, штрафні санкції у встановлені договором та тарифами строки. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Пунктами 3 і 4 частини першої статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до наданого ПАТ «Енергобанк» розрахунку кредитної заборгованості, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, заборгованість на 17.08.2017 року становила 82 101,85 грн., з яких 14 562,01 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 30 371,23 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення заборгованості; 12 666,09 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення прострочених % по кредиту; 5 348,58грн. - заборгованість за штрафом за несанкціонований овердрафт (переліміт); 5 100,00 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа); 14 053,94 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Задовольняючи позов, суд на підставі поданих доказів, що належним чином оцінені, дійшовли правильного висновку про те, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості з відповідача є обґрунтованими. Разом з тим, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що висновки суду про стягнення заборгованості з урахуванням характеру її складових, зокрема щодо одночасного стягнення двох різновидів штрафу за одне і те саме порушення умов договору, не відповідають вимогам закону з огляду на таке. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Згідно з пунктом 6.2 договору у випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення овердрафту держатель зобов`язаний додатково сплатити на користь банку штраф у розмірі, передбаченому тарифами. Пунктами 1.12 та 1.13 тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна картка Visa» передбачено два види штрафів: за виникнення простроченої заборгованості (50 грн + 0,2 % в день від суми простроченої заборгованості); штраф за користування перелімітом (несанкціонованим овердрафтом) - 0, 2 % в день від суми переліміту. Проте, суд на зазначені норми матеріального права та обставини справи уваги не звернув і помилково стягнувз відповідача одночасно 30 371,23грн. - заборгованість за штрафами за виникнення заборгованості та 5 100,00 грн.- заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа), що є фактично подвійним стягненням за одне і те саме порушення умов договору. Враховуючи викладене, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» заборгованості за штрафами за виникнення простроченої заборгованості у розмірі 5 100,00 грн. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слід відмітити, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що у нього відсутня заборгованість за кредитним договором та свого контррозрахунку для спростування визначеного позивачем розміру заборгованості. Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2017 року ПАТ «Енергобанк» звернувся до Васильківського міськрайонного Київської області суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08-002255-01 про видачу обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки від 05.09.2013 року. Ухвалою Васильківського міськрайонного Київської області суду від 29.11.2017 року справу за підсудністю передано Голосіївському районному суду м. Києва (а.с.45). Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 26.01.2018 року прийнято позов до розгляду і відкрито провадження суддею Ладиченко С.В. (а.с.54). Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 21.06.2018 р. залучено до участі у справі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» як правонаступника ПАТ «Енергобанк» (а.с.91,92). У зв`язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва, розпорядженням від 11.09.2018 року № 2357 призначено повторний автоматизований розподіл справи, ухвалою від 13.09.2018 року суддею Колдіною О.О. прийнято справу до свого провадження і призначено до розгляду на 19.02.2019 року (а.с.94,96). При цьому, про призначене засідання на 06.08.2019 року відповідач був повідомлений належно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 106), проте в судове засідання не з'явився. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.08.2019 року після проведення судового засідання закінчено підготовче провадження, розгляд справи призначено на 20.11.2019 року (а.с.108-110). В судове засідання призначене на 20.11.2019 року відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.114). 20.11.2019 року у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позову банку (120-124). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був повідомлений про час та місце розгляду справи, і такі доводи спростовуються наявними у справі доказами. З огляду на наведене, оскільки відповідач був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, заяву до суду першої інстанції про застосування строків позовної давності не подавав, суд апеляційної інстанції не має правових підстав для розгляду такої заяви та перевірки доводів щодо пропуску позивачем строку позовної давності. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інтсанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів, яким суд надав належну оцінку. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд ,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» 5 100,00 грн. заборгованості за штрафами за виникнення простроченої заборгованості скасувати. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Енергобанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення з нього 5 100,00 грн.заборгованості за штрафами за виникнення простроченої заборгованості відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді: