Постанова 4857 № 460/8094/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8094/20 пров. № А/857/17250/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., за участі секретаря судового засідання Петрунів В.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року (головуючого судді Дорошенко Н.О., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 10 год. 36 хв. в м. Рівне повний текст рішення складено 06.05.2021) у справі № 460/8094/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «СЛУЧ» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису та попередження, - ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Будівельна Компанія «СЛУЧ» 03.11.2020 звернулося в суд з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області в якому просить визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушень від 28.10.2020 № РВ8384/949/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 28.10.2020 № РВ8384/949. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року задоволено позов повністю. Не погодившись з прийнятим рішенням Управління Держпраці у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представник відповідача Трофимчук Ю.А. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Представник позивача Шевчук В.С. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Случ» код ЄДРПОУ 39053746, зареєстроване 15.01.2014 за №12821020000000563, юридична адреса: 12700, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, другий провулок Мічуріна, буд.

8. Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство здійснює види економічної діяльності: будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); будівництво інших споруд; інші будівельно-монтажні роботи (аркуші справи 20-22). 15.10.2020 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано наказ № 954 «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Случ» в період з 16.10.2020 по 29.10.2020, місце провадження господарської діяльності: 33028 Рівненська область, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд 7 (аркуш справи 41). Управлінням Держпраці у Рівненській області 15.10.2020 видано направлення на інспекційне відвідування № 780-Н/09-27, яке вручено під підпис директору Товариства 21.10.2020 (аркуш справи 42). 28.10.2020 уповноваженими посадовими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування № РВ8384/949/АВ, яким встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України Товариством допущено до роботи 16.10.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та 19.10.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (аркуші справи 43-45), який отримано директором Товариства 28.10.2020. Управлінням Держпраці у Рівненській області 28.10.2020 внесено припис про усунення виявлених порушень № РВ8384/949/АВ/П, яким зобов`язано директора Товариства у строк до 13.11.2020 усунути та в подальшому не допускати порушення: ч.3 ст.24 КЗпП України, в порушення якої допущено до роботи 16.10.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та 19.10.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (аркуш справи 46) та винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № РВ8384/949, яким у зв`язку з вищевказаним порушенням, виявленим в ході інспекційного відвідування, повідомлено директора Товариства про відповідальність за порушення законодавства про працю відповідно до частини третьої статті 265 КЗпП України (аркуші справи 47-48). Вважаючи припис про усунення виявлених порушень № РВ8384/949/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № РВ8384/949 від 28.10.2020 протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що припис про усунення виявлених порушень від 28.10.2020 № РВ8384/949/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 28.10.2020 № РВ8384/949 прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, за наслідками інспекційного відвідування, проведеного з порушенням встановленої законом процедури. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаютьсяЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу. Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1, 7 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (з подальшими змінами, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823). Пунктом 2 Порядку № 823 встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Згідно підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Отже, підставою для проведення інспекційного відвідування є підпункт 3 пункту 5 Порядку № 823, а саме окреме доручення Т.в.о. Голови Держпраці від 25.08.2020 № Д-330/1/3.1-20 на підставі якого 15.10.2020 Управлінням Держпраці у Рівненській області видано наказ № 954 «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Случ» в період з 16.10.2020 по 29.10.2020, місце провадження господарської діяльності: 33028 Рівненська область, м. Рівне, вул. Лермонтова, буд 7 та 15.10.2020 видано направлення на інспекційне відвідування № 780-Н/09-27, яке вручено під підпис директору Товариства 21.10.2020 (аркуші справи 41-42). Пунктом 16 Порядку №823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Як встановлено пунктами 17-22 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку. Інспекційне відвідування проводилось в межах компетенції Управлінням Держпраці у Рівненській області, відповідно до Порядку №823 та виключно на підставі документів наданих ТзОВ «БК «СЛУЧ», яке зареєстроване 15.01.2014 за №12821020000000563, юридична адреса: 12700, Житомирська обл., Баранівський р-н, м. Баранівка, другий провулок Мічуріна, буд. 8 та здійснює господарську діяльність згідно паспорту об`єкта будівництва «Будівництво спортивного майданчика на вул. Лєрмонтова, буд. 7 в м. Рівне», повідомлення про початок будівельних робіт РВ№061201190012 від 28 квітня 2020 року зареєстровано Управлінням ДАБІ України, основний вид діяльності товариства - код КВЕД /41.20/ будівництво житлових і нежитлових будівель. Керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює директор ОСОБА_5 згідно статуту відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру з 15 квітня 2016 року. В ТзОВ «БК «СЛУЧ» на 2020 рік наказом №5-Ш від 26.12.2019 року затверджено 18 штатних одиниць з місячним окладом 86760,00 грн. На момент проведення інспекційного відвідування о 16 год. 00 хв. 16 жовтня 2020 року на будівельному майданчику за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Лєрмонтова, буд. 7 «Будівництво спортивного майданчику», знаходились 2 особи, які виконували будівельні роботи (заливання бетоном металевих опор), а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дані особи назвали свої прізвища ім`я та по батькові і повідомили, що працюють перший робочий день. Від письмових пояснень дані особи відмовились та проведення робіт вище зазначеними особами зафіксовано відеофіксацією. Направлення на проведення інспекційного відвідування №780-Н/09-27 від 15 жовтня 2019 року вручено директору ТзОВ «БК «СЛУЧ» Григоренку В.В. 19 жовтня 2020 року о 11 год. 30 хв. Термін дії направлення з 16 жовтня по 29 жовтня 2020 року, про що зроблено запис в журналі реєстрації перевірок. Відповідно до матеріалів справи, в ході інспекційного відвідування 19 жовтня 2020 року o 11 год. 30 хв. на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 (будівництво спортивного майданчику), знаходились 4 особи. З них 2 особи, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виконували роботи по монтажу електрокабелю по території, назвали свої прізвища ім`я та по батькові, від письмових пояснень відмовились. Ще дві особи, які проводили заміри будмайданчика не представились та відмовились від будь яких пояснень. Вище зазначені особи, які проводили роботи зафіксовано відеофіксацією. На вимогу про надання документів №РВ8384/949/НД від 16.10.2020 та від 21.10.2020 року ТзОВ «БК «СЛУЧ» надано документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування 23 жовтня 2020 року. Інспекційним відвідуванням встановлено, що Товариством «БК «СЛУЧ» 16 жовтня 2020 року допущено до роботи 2 особи без оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Також, Товариством «БК «СЛУЧ» 19 жовтня 2020 року допущено до роботи 2 працівники без належного оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 . З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (іменованими Виконавцем) Товариством «БК «СЛУЧ» (іменоване Замовником) укладено цивільно-правові угоди: №6 від 15.10.2020 та №7 від 15.10.2020. Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених вище норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. 28.10.2020 уповноваженими посадовими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування № РВ8384/949/АВ, яким встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України Товариством допущено до роботи 16.10.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та 19.10.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (аркуші справи 43-45), який отримано директором Товариства 28.10.2020 та зауважень відповідно до пункту 18 Порядку №823 не подано до акту. В ході інспекційного відвідування 19 жовтня 2020 року o 11 год. 30 хв. на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 (будівництво спортивного майданчику), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виконували роботи по монтажу електрокабелю по території, а в цивільно-правових угодах: №6 від 15.10.2020 та №7 від 15.10.2020 вказані особи виконували роботи із встановленням огорожі 85 метрів на об`єкті: Будівництво спортивного майданчика на вул. Лемонтова, 7, в м. Рівне». У цивільно-правових угодах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що вказує на наявність трудових відносини між позивачем та вищевказаними особами, а основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату. Відповідно колегія суддів вважає, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій. Зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та вказаними вище особами як трудових. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Пунктом 25 Порядку № 823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування. Частиною 1 статті 265 КЗпП України вказано, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Отже, колегія суддів вважає, що оскільки Товариством «БК «СЛУЧ» допущено до роботи: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено частину 3 статті 24 КЗпП України, а тому на ТОВ «Будівельна компанія «Случ», яка перебуває на спрощеній системі оподаткування а саме платником єдиного податку ставка 5%, ІІІ-група ставкою правомірно застосовано попередження. Згідно із частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні у справі докази, свідчать про доведеність виконання трудових обов`язків без укладення трудового договору, що вказує на порушення вимог законодавства про працю, зокрема статті 24 КЗпП України, за що встановлена відповідальність згідно з абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, оскільки 4 працівників було допущено до роботи без укладання трудового договору. Зважаючи на встановлене порушення позивачем, суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки та накладенню вищевказаного штрафу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17 та 26 вересня 2018 року у справі №822/723/17, від 13 червня 2019 року по справі №1840/2507/18, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. З огляду на вищевикладене та перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову, з вищевикладених мотивів, апеляційна скарга підлягає задоволенню Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з пунктами 3 та 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги виходячи з вимог статті 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 460/8094/20 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «СЛУЧ» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису та попередження - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді Р.Й. Коваль В.В. Гуляк Повний текст постанови складено 17.11.2021