Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/19790/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19790/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 18 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : в серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив: - визнати неправомірними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги як особі учаснику бойових дій за 2020 в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; - стягнути з відповідача та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Для усунення недоліків позивачу необхідно було надати до суду: клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду; належних доказів про отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та відмову відповідача щодо виплати разової грошової допомоги за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. На виконання вимог ухвали Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 03 вересня 2021 року надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Позивачем у вказаній вище заяві зазначено, що про своє право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком дізнався з рішення Великої палати Верховного Суду, яким 13.01.2021 залишено в силі рішення в зразковій справі №440/2722/20. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі положень ст. 123, 169 КАС України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача з зазначеним позовом. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач 03 вересня 2021 року подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та зазначив про своє право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. 23 вересня 2021 року ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду повернуто позовну заяву позивача з огляду на те, що позивачем, як у встановлений ухвалою граничний строк, так і станом на 23 вересня 2021 року не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 02 вересня 2021 року. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та в силу надати належних доказів про отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та відмову відповідача щодо виплати разової грошової допомоги за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на її картковий рахунок, посилаючись на те, що про порушення своїх прав він дізнався 13.01.2021 року з моменту винесення рішення у зразковій справі. При цьому, апелянт вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з виплатою недоплаченої суми. Апеляційний суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги. Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Так, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву. В той же час, суд зауважує, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (ст. 17-1 Закону № 3551-XII). Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом. Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога. Відтак, враховуючи позицію Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17, суд першої інстанції правомірно зазначив, що шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 30.03.2021 року. В той же час, до суду позивач звернувся 12.08.2021 року, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Колегія суддів зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18. Доводи позивача про те, що до даної категорії справ не можуть застосовуватися положення статті 122 КАС України колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються вищезазначеними положеннями законодавства та правовою позицією Верховного Суду. До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись до відповідача із запитом від 31.07.2021 року, позивач вже знав, що одноразова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік виплачена йому у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком, передбачених ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Колегія суддів звертає увагу апелянта, що позивач в апеляційній скарзі не вказав інших причин поважності пропуску строку звернення до суду. Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять. При цьому суд застосовує правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (далі Судова палата) від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19. Зокрема, у вказаній постанові Судова палата дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. З огляду на зазначене слідує, що отримання позивачем листа відповідача від 12.08.2021 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти зі спливом встановленого КАС строком звернення до суду. Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, тому відтак, позовна заява підлягала поверненню особі, яка її подала. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, у апеляційній скарзі не зазначено. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.