Ухвала КЦС ВС № 2а-212/09

У х в а л а 12 листопада 2021 року м. Київ справа № 2а-212/09 провадження № 61-17257ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року за заявою про виправлення описки в ухвалі апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольськ Полтавської області про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги дітям війни, за заявою представника Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області Поривай Максима, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Полтавського апеляційного суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2011 року у справі № 22а-18157/2011. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року заяву Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. 20 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області подало до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 23 жовтня 2021 року, в якій заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження, оскаржуване судове рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким заяву Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області про виправлення описки задовольнити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням того, що копію ухвали Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року заявником отримано 22 вересня 2021 року та долучивши копії супровідних листів суду апеляційної інстанції від 15 вересня 2021 року та суду першої інстанції від 07 жовтня 2021 року, однак не надавши, належні докази на підтвердження пропуску строку, помилково вважаючи, що процесуальні строки на касаційне оскарження не пропущено. Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Оскільки, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність, тому заявнику належить надати докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку із зазначенням первинної дати отримання копії оскаржуваного судового рішення. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Аналіз причин, указаних у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження факту невиконання судом апеляційної інстанції положень статей 272, 386 ЦПК України щодо не направлення заявнику копії оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції. На підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, а саме: поштовий конверт, довідка із суду про не надіслання та/або не отримання заявником кореспонденції, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами. Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявнику належить надати до суду належні докази пропуску строку на касаційне оскарження. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Відтак, подана заява не може бути прийнята до розгляду касаційним судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в ній невірно зазначено назву документа, з яким звертається заявник до суду касаційної інстанції, що також не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до частин другої, четвертої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У поданій касаційній скарзі заявник ставить ряд питань, що не відповідають межам розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеним статтею 400 ЦПК України, та не узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, встановлених статтею 409 ЦПК України. Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270 грн. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи наведене, за подання цієї касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 270 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. У зв`язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції, а саме: належні документи на підтвердження пропуску строку; виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із чітко викладеними вимогами касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи та документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян