Ухвала КЦС ВС № 368/622/20

Ухвала 18 листопада 2021 року м. Київ справа № 368/622/20 провадження № 61-17166ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Руденко Андрій Володимирович, приватний нотаріус Кулініченко Микола Григорович, про визнання недійсним договору міни житлового будинку та земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування квартири та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним договір міни від 02 липня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Руденком A. B. за № 1313, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , згідно з яким здійснено обмін житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 ; визнати недійсними договір дарування від 18 липня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу Кулініченком М. Г. за № 1096, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно з яким подаровано квартиру АДРЕСА_2 ; визнати за нею право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Кагарлицький районний суд Київської області рішенням від 05 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , який було укладено в м. Кагарлик Київської області, 18 липня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Кагарлицького районного нотаріального округу за № 1096, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнав за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . В решті позову відмовив. 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року (повний текст якої складено 11 жовтня 2021 року) у вищевказаній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що вона працює на посаді бухгалтера Кагарлицької міської ради «Кагарлицький територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» і відповідно до довідки про доходи від 08 жовтня 2021 року вона за останні шість місяців отримала заробітну плату в розмірі 31 071,60 грн. Розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 5 696,02 грн, що перевищує 5 % розміру її річного доходу. На підтвердження наведеного заявником надано: довідку про доходи від 08 жовтня 2021 року № 82, з якої видно, що ОСОБА_1 за період з квітня 2021 року до вересня 2021 року отримала заробітну плату в розмірі 36 000 грн; довідку про доходи від 02 листопада 2021 року № 88 з якої видно, що ОСОБА_1 за період з січня 2021 року до жовтня 2021 року отримала заробітну плату в розмірі 56 552,61 грн. У задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Наведені у клопотанні доводи не дають підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки нею не надано належних доказів того, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, перевищує 5 % розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Виходячи з вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що з наданих довідок про доходи не видно, що розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу ОСОБА_1 , за попередній календарний рік, як і наявність інших умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене клопотання задоволенню не підлягає. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовну заяву подано у червні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі). В касаційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги (визнання недійсним договору міни житлового будинку та земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування квартири) становить 3 363,20 грн (840,80 грн х 2 х 200 %). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. З касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити вартість житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , тому заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості житлового будинку та земельної ділянки та, виходячи із розрахованої до неї суми, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру з урахування її вартості має становити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, х 200 %. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги в розмірі 3 363,20 грн та за майнову вимогу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, х 200 %. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев