Ухвала КЦС ВС № 401/2649/20

УХВАЛА 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 401/2649/20 провадження № 61-17478ск21 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2021 року та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, ВСТАНОВИВ : У 2020 році ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя, загальною вартістю 10 000 дол. США, шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок, автомобіль залишити у власності відповідача зі стягненням з неї на користь ОСОБА_1 компенсації вартості майна в розмірі 12 781,60 грн. ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ вказаного майна шляхом визнання за ним права особистої приватної власності на спірний житловий будинок та автомобіль. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2021 року в складі судді Іващенко В. М., залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в складі колегії суддів Голованя А. М., Карпенка О. Л., Письменного О. А., позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено частково. Визнано житловий будинок АДРЕСА_1 та автомобіль AUDI А4, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частині вказаного житлового будинку та автомобіля. У задоволенні інших частин позовів відмовлено. 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ціна позову в цій справі складає 10 000 дол. США, що еквівалентно 281 500 грн та яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки Держава Україна, в особі судів першої та апеляційної інстанцій фактично відмовила йому у мирному володінні своїм майном; справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутній висновок у подібних правовідносинах. Указані обґрунтування фактично підтверджують незгоду з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчать, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук