Ухвала КГС ВС № 922/4246/20

УХВАЛА 16 листопада 2021 року м. Київ Справа № 922/4246/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Жилкомсервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у складі колегії суддів Шевель О.В., Крестьянінов О.О., Тарасова І.В., та на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 у складі судді Сальнікової Г.І. у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарібальді 6-В" до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Харківська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: 02.11.2021, Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 у справі №922/4246/20 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Одночасно, скаржником подано заяву про зупинення виконання судового рішення. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/4246/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються. Як вбачається з матеріалів справи №922/4246/20 Господарського суду Харківської області, Східним апеляційним господарським судом за результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 була прийнята постанова від 23.09.2021. В касаційній скарзі, скаржник просить: "рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №922/4246/20 скасувати, яка у справі №922/4246/20 не приймалась. Отже, подана Комунальним підприємством "Жилкомсервіс" касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її змісту, а саме щодо правильного зазначення скаржником судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, у резолютивній частині касаційної скарги. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо обов`язкового та конкретного зазначення скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 ГПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України). При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. З урахуванням зазначеного, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) частини другої статті 287 ГПК України. В свою чергу положення ГПК України покладають обов`язок з визначення та доведення того, якого висновку Верховного Суду з приводу конкретної норми права не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, саме на скаржника, що, з урахуванням положень ст. 290 ГПК України, зобов`язує останнього, а не Суд, у скарзі повно викласти та детально описати невідповідність оскаржуваного судового рішення практиці Верховного Суду із застосування конкретної норми. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які не були враховані судами попередніх інстанцій, і які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги. Отже, подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми. Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Комунального підприємства "Жилкомсервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 та на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 у справі № 922/4246/20 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання: _ уточнити судові рішення, які є предметом касаційного оскарження, - письмових пояснень в яких чітко зазначити підстави касаційного оскарження, а саме чітко вказати (1) пункт частини другої статті 287 ГПК України, (2) формулювання застосованого судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, (3) норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній або вичерпне обґрунтування іншої, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Враховуючи, що постанова Cхідного апеляційного господарського суду від 23.09.2021, якою переглянуто рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 у справі №922/4246/20, повний текст якої виготовлено 04.10.2021, підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її складання, а саме до 24.10.2021 включно, відтак звернення із касаційною скаргою 02.11.2021 відбулось із пропуском такого строку. Згідно частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази. Направляючи касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 02.11.2021, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, Комунального підприємства "Жилкомсервіс", не клопотало про поновлення пропущеного процесуального строку в касаційній скарзі. Частиною 3 статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, заява скаржника про зупинення виконання судового рішення буде розглянута судом при вирішенні питання відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Жилкомсервіс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 у справі №922/4246/20 залишити без руху.

2. Надати Комунальному підприємству "Жилкомсервіс" строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: уточнити судові рішення, які є предметом касаційного оскарження та виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), а також подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292, 293 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Васьковський