Постанова Київський апеляційний суд № 369/9865/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/9865/21 № апеляційного провадження: 33/824/4551/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 184 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 02.07.2021 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 разом з представником Служби у справах дітей Курганович Н.В. з`явилася за адресою: АДРЕСА_1 , для побачення матері ОСОБА_1 зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з розпорядженням № 577 від 02.09.2020 року Києво-Святошинської РДА. ОСОБА_2 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків батька щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини також не виконує рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини. Відповідно до вказаного протоколу ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, тому постановою від 28.09.2021 року закрив провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.08.2021 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП України. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з постановою суду, вважає, що суд прийшов до неправильного висновку щодо того, що Розпорядження № 577 не набрало законної сили та не було обов`язковим для виконання, оскільки станом на момент розгляду справи будь-яка ухвала суду щодо зупинення виконання Розпорядження № 577 відсутня. Тобто на момент складання Протоколу дії ОСОБА_2 утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 4 ст. 184 КУпАП. Тому Розпорядження є чинним і таким, яке підлягає виконанню. Крім того, за замістом зазначено, що ОСОБА_2 з порушенням строків звернувся до суду про оскарження розпорядження № 577, про поновлення строків на його оскарження у своєму позові не ставить, а тому висновки суду, що Розпорядження №577 не набрало законної сили та не було обов`язковим для виконання, не відповідає нормам діючого законодавства. Також, звертає увагу на те, що у розпорядженні чітко визначені години спілкування матері та дитини, воно не встановлює будь-яких обмежень у спілкуванні батька з дитиною, а навпаки розподіляє в рівних частинах час, що має бути проведений із дитиною кожним із батьків. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника адвоката Гостєву К.М., які підтримали доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги та додаткові письмові пояснення сторін по справі, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зазначені вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_2 суддя місцевого суду дотримав, оскільки дослідив наявні в ній докази, вислухав позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і надавши усім доказам об`єктивну оцінку, дійшов до правильного висновку про достатність підстав для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, обґрунтувавши своє рішення тим, що в справі відсутні докази, які б доводили, протиправні дії ОСОБА_2 щодо ухилення виконання передбачених законодавством обов`язків батька щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини. Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно зі ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. За диспозицією ч. 5 ст. 184 КУпАП невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах тих обставин, які викладені в протоколі. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, як це передбачено вимогами ст. 256 КУпАП, зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Як убачається з матеріалів справи, 16.07.2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 02.07.2021 року щодо ОСОБА_2 з додатками, за результатами розгляду якого 28.09.2021 року суддею винесено постанову про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, убачається, що 02.07.2021 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 разом з представником Служби у справах дітей Курганович Н.В. з`явилася за адресою: АДРЕСА_1 , для побачення матері ОСОБА_1 зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з розпорядженням № 577 від 02.09.2020 року Києво-Святошинської РДА. ОСОБА_2 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків батька щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини також не виконує рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини. Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі "Малофєєва проти Росії", рішення від 20 вересня 2016 року у справі "Карелін проти Росії") у випадку, "коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). З розпорядження від 02.09.2020 року № 577, визначено способи участі матері - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 встановивши наступний графік спілкування з дитиною: щомісяця з 15 години першої, третьої п`ятниці до 18 години першої, третьої неділі, 50% канікулярного періоду, в інші дні за попередньою домовленістю між батьками. Батька - гр. ОСОБА_2 повідомлено про відповідальність передбачену частиною п`ятою ст. 184 КУпАП про адміністративне правопорушення за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду. Встановлено, що розпорядження Києво-Святошинської РДА № 577 від 02.09.2020 року ОСОБА_2 було оскаржене до Святошинського районного суду м. Києва, що підтверджується копією ухвали цього ж суду від 18.11.2020 року про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним та скасування розпорядження (а с. 39-41). Враховуючи викладене, розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 577 «Про визначення способу участі матері - гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 та спілкуванні з нею", не набрало законної сили та не було обов`язковим для виконання, що правильно було враховано судом першої інстанції, та що свідчить про безпідставність складання адміністративного протоколу щодо ОСОБА_2 , більш того, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП. Окрім цього, підлягає до врахування та обставина, що протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, щодо якої складений, не роз`ясненні йому права та обов`язки. Відсутні у матеріалах справи й докази повідомлення ОСОБА_2 про складання такого протоколу. Наведені в сукупності обставини підтверджують доводи суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом першої інстанції матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_2 , які були перевірені судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_2 протягом десяти днів від часу винесення розпорядження не звернувся за захистом своїх прав або інтересів до суду, то слід зазначити, що такі доводи спростовуються ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року у справі № 759/19904/20 про відкриття провадження та призначення справи до розгляду. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, та підстави до її задоволення відсутні. Судом першої інстанції прийнято обґрунтоване та законне рішення, яке належним чином мотивоване, а тому підлягає залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар