Ухвала КАС ВС № 814/1169/17

УХВАЛА 17 листопада 2021 року м. Київ справа № 814/1169/17 провадження № К/9901/6380/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року (суддя Біоносенко В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (головуючий суддя Потапчук В.О., судді Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі № 814/1169/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 01 червня 2017 року № 74, припису від 22 травня 2017 року № 109. у с т а н о в и в: У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому просила суд: - визнати протиправною та скасувати постанову від 01 червня 2017 року № 74 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.8 ст. 96 КУпАП; - визнати протиправним та скасувати припис від 22 травня 2017 року №

109. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, позов задоволено повністю. Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження в цій справі є постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.96 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ст.13 КАС України. Водночас згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених ст.ст. 273 - 277, 282 - 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Своєю чергою, ст. 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відтак, судові рішення, ухвалені за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності касаційному оскарженню не підлягають. Враховуючи, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено оскарження в касаційному порядку судових рішень у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради в частині постанови про накладення на позивача штрафу за нормами ст. 96 КУпАП було відкрито помилково. При цьому слід зазначити, що будь-яке відхилення від встановленого законом порядку касаційного перегляду призведе до порушення принципу правової визначеності. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Розгляд справи судом, який не має передбачених законом повноважень, не сумісний з обов`язками держави, визначеними у ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року і постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в частині оскарження постанови відповідача від 01 червня 2017 року № 74 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст. 96 КУпАП не можуть бути оскаржені у касаційному порядку, тому касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю як помилково відкрите. Керуючись статтями 286, 272, 328, 333, 359 КАС України, суд, У Х В А Л И В: Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року в частині оскарження постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 01 червня 2017 року № 74 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст. 96 КУпАП. Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб