Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/2875/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2875/21 пров. № А/857/18276/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., повне судове рішення складено 18.08.2021) у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська торгівельно - інвестиційна компанія" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИЛА: У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000018680701 від 19.03.2021 та №000018690701 від 19.03.2021. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що останнім під час податкової перевірки документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТОВ ВК Поліпласт-Плюс та ТОВ Техносборка. Вказав про реальне здійснення ним господарських операцій з придбання товару, оскільки відбулися об`єктивні зміни складу активів, товар придбано з метою використання у господарській діяльності, при цьому він підтвердив факт отримання товару від ТОВ ВК Поліпласт-Плюс та ТОВ Техносборка первинними документами, що описані в акті перевірки. Вважає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Зауважив, що відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб. На підставі наведеного. Просив позов задоволити. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.03.2021 №000018680701 та №000018690701. Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДПС у Рівненській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська торгівельно-інвестиційна компанія" пройшло процедуру державної реєстрації, про що до ЄДР внесено запис від 16.03.2011; зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: 34609, Рівненська область, с. Зірне, вул. Білківська,1В/3; здійснює види діяльності: лісопильне та стругальне виробництво (основний); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; після урожайна діяльність; неспеціалізована оптова торгівля; складське господарство; виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння. Товариство перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 17.03.2011; з 01.01.2013 зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.19 т.1). З 15.02.2021 по 19.02.2021 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Київська ТІК щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Актом перевірки №1174/17-00-07-01/37569334 від 26.02.2021 встановлено наступні порушення, а саме:, п. 185.1. ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 розділу III Податкового кодексу України, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у розмірі 481725 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у розмірі 256779 грн та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету (показник рядка 18 Декларації) у розмірі 224946 грн. Перевіркою не встановлено джерело походження тирси, придбання якої задокументовано податковими та видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ Київська ТІК та не підтверджено легальність руху товарів в ланцюгу постачання до постачальника ТОВ Техносборка і ТОВ ВК Поліпласт-Плюс та, в подальшому, до ТОВ Київська Торгівельно-Інвестиційна Компанія; перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з поставки ТМЦ від ТОВ ВК Поліпласт-Плюс та ТОВ Техносборка для ТОВ Київська ТІК у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відповідно встановлено нереальність їх одержання ТОВ Київська ТІК від вищевказаних постачальників; перевіркою встановлено лише документальне оформлення нереальних господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме №000018680701 від 19.03.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 281182,50 грн, з яких 224946 грн за податковим зобов`язанням та 56236,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №000018690701 від 19.03.2021, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 256779 грн. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. В силу вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відтак, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку. Таким чином, перевіряючи реальність здійснення спірних господарських операцій, суд встановив, що позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Поліпласт-Плюс" (Продавець) укладено договір поставки №01/11-20 від 02.11.2020, на умовах якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти тирсу та інші відходи від деревини (товар) та оплатити, відповідно до кількості та ваги, що вказується на кожну партію (п.1.1). Товар поставляється на умовах транспортні послуги за рахунок Продавця. Умови поставки DAP - поставка товару на склад Покупця на адресу: Рівненська область, Березнівський район, с. Зірне. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ВК Поліпласт-Плюс" були виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за податковими зобов`язаннями на загальну суму 2440350 грн, у т.ч. ПДВ 406725 грн, а саме: №161 від 16.12.2020, №52 від 05.11.2020, №171 від 17.11.2020, №221 від 22.12.2020, №219 від 21.12.2020, №184 від 18.12.2020, №182 від 18.12.2020, №41 від 04.12.2020, №162 від 16.12.2020, №42 від 04.11.2020, на реалізацію позивачу товару номенклатура: тирса, в загальній кількості 5423 куб. м. Факт отримання ТОВ «Київська ТІК» товарів від ТОВ «ВК Поліпласт-Плюс» а вказаними господарськими операціями підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: видатковими накладними №01-11 від 06.11.2020, №02-11 від 05.11.2020, №03-11 від 17.11.2020, №04-11 від 04.12.2020, №05-11 від 16.12.2020, №06-11 від 16.12.2020, №07-11 від 16.12.2020, №08-11 від 18.12.2020, №09-11 від 21.12.2020, №10-11 від 22.12.2020, товарно-транспортними накладними №01-11 від 04.11.2020, №02-11 від 04.11.2020, №03-11 від 04.11.2020, №04-11 від 05.11.2020, №07-11 від 05.11.2020, №10-11 від 05.11.2020, №05-11 від 05.11.2020, №08-11 від 05.11.2020, №12-11 від 05.11.2020, №14-11 від 05.11.2020, №06-11 від 05.11.2020, №09-11 від 05.11.2020, №13-11 від 05.11.2020, №15-11 від 05.11.2020, №16-11 від 17.11.2020, №18-11 від 17.11.2020, №20-11 від 17.11.2020, №22-11 від 17.11.2020, №21-11 від 17.11.2020, №23-11 від 17.11.2020, №24-11 від 17.11.2020, №25-11 від 17.11.2020, №26-11 від 17.11.2020, №29-11 від 04.12.2020, №31-11 від 04.12.2020, №27-11 від 04.12.2020, №28-11 від 04.12.2020, №33-11 від 04.12.2020, №32-11 від 04.12.2020, №30-11 від 04.12.2020, №35-11 від 16.12.2020, №36-11 від 16.12.2020, №37-11 від 16.12.2020, №38-11 від 16.12.2020, №43-11 від 16.12.2020, №46-11 від 16.12.2020, №51-11 від 16.12.2020, №44-11 від 16.12.2020, №42-11 від 16.12.2020, №45-11 від 16.12.2020, №53-11 від 16.12.2020, №52-11 від 16.12.2020, №55-11 від 16.12.2020, №49-11 від 16.12.2020, №39-11 від 16.12.2020, №41-11 від 16.12.2020, №47-11 від 16.12.2020, №54-11 від 16.12.2020, №50-11 від 16.12.2020, №57-11 від 18.12.2020, №58-11 від 18.12.2020, №62-11 від 18.12.2020, №59-11 від 18.12.2020, №63-11 від 18.12.2020, №60-11 від 18.12.2020, №61-11 від 18.12.2020, №64-11 від 18.12.2020, №65-11 від 18.12.2020, №73-11 від 18.12.2020, №66-11 від 18.12.2020, №71-11 від 18.12.2020, №67-11 від 18.12.2020, №72-11 від 18.12.2020, №69-11 від 18.12.2020, №70-11 від 18.12.2020, №74-11 від 21.12.2020, №81-11 від 21.12.2020, №75-11 від 21.12.2020, №79-11 від 21.12.2020, №76-11 від 21.12.2020, №80-11 від 21.12.2020, №77-11 від 21.12.2020, №78-11 від 21.12.2020, №82-11 від 21.12.2020, №83-11 від 22.12.2020, №88-11 від 22.12.2020, №84-11 від 22.12.2020, №89-11 від 22.12.2020, №85-11 від 22.12.2020, №90-11 від 22.12.2020, №86-11 від 22.12.2020, №91-11 від 22.12.2020, №93-11 від 22.12.2020, №87-11 від 22.12.2020, №92-11 від 22.12.2020, №94-11 від 22.12.2020. Оприбуткування придбаного товару (тирса) на склад позивача, а також списання товару у виробництво підтверджується карткою рахунку 201 за 4 квартал 2020 року. Часткова оплата за товар проведена позивачем на суму 1684000,00 грн на розрахунковий рахунок постачальника 06.11.2020, 17.11.2020, 18.11.2020, 20.11.2020 24.11.2020, 02.12.2020, 04.12.2020, 16.12.2020, 22.12.2020, 24.12.2020, 29.12.2020, що підтверджується описаними в акті перевірки платіжними дорученнями, а також карткою рахунку 631 за 4 квартал 2020 року. Станом на 31.12.2020 обліковувалась кредиторська заборгованість по ТОВ "ВК Поліпласт-Плюс" в сумі 756350 грн. Операцію з придбання тирси у регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «Київська ТІК» відображено наступними записами: Д-т 201 «Сировина» К-т 631 «Розрахунки з постачальниками» на суму 2 033 625 грн. - оприбуткування тирси; Д-т 644 «Податковий кредит» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 406 725 грн, - відображено податковий кредит за даною операцією; Д-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» К-т 311 «Розрахунковий рахунок» на суму 1 684 000 грн. - проведено розрахунки. Апеляційним судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносборка" (Продавець) укладено договір поставки №01/08-20 від 03.08.2020, на умовах якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти тирсу та інші відходи від деревини (товар) та оплатити, відповідно до кількості та ваги, що вказується на кожну партію (п.1.1). Товар поставляється на умовах транспортні послуги за рахунок Продавця. Умови поставки DAP - поставка товару на склад Покупця на адресу: Рівненська область, Березнівський район, с. Зірне. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Техносборка" були виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за податковими зобов`язаннями на загальну суму 450000 грн, у т.ч. ПДВ 75000 грн, а саме: №132 від 13.10.2020 та №151 від 15.10.2020, на операції з відвантаження позивачу товару номенклатура "тирса" в кількості 1000 куб. м. Отримання товару від ТОВ «Техносборка» за такими господарськими операціями підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: видатковими накладними №48-08 від 13.10.2020, №49-08 від 15.10.2020, №50-08 від 16.10.2020, №51-08 від 19.10.2020, №52-08 від 20.10.2020, №53-08 від 21.10.2020, №54-08 від 22.10.2020, №55-08 від 23.10.2020, №56-08 від 26.10.2020, №57-08 від 27.10.2020, №58-08 від 28.10.2020, №59-08 від 29.10.2020, товарно-транспортними накладними №48-08 від 13.10.2020, №49-08 від 15.10.2020, №50-08 від 16.10.2020, №51-08 від 19.10.2020, №52-08 від 20.10.2020, №53-08 від 21.10.2020, №54-08 від 22.10.2020, №55-08 від 23.10.2020, №56-08 від 26.10.2020, №57-08 від 27.10.2020, №58-08 від 28.10.2020, №59-08 від 29.10.2020. Оприбуткування придбаного товару (тирса) на склад позивача, а також списання сировини зі складу у виробництво підтверджується актами списання товарів за період з 01.10.2020 по 21.12.2020, карткою рахунку 201 за 4 квартал 2020 року. Оплата за товар проведена позивачем в повній сумі 450000 грн шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника 13.10.2020 на суму 320000 грн та 15.10.2020 на суму 130000 грн, що підтверджується описаними в акті перевірки платіжними дорученнями, а також карткою рахунку 631 за 4 квартал 2020 року. Усі вказані первинні документи, якими оформлені спірні господарські операції, були надані позивачем до перевірки та описані в акті перевірки. В межах господарської діяльності позивачем з придбаної тирси виготовлено пелети (паливні гранули), які реалізовано покупцям в межах України та нерезидентам, що підтверджується дослідженими судом рахунками-фактурами, міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), митними деклараціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 204, податковими накладними на реалізацію. Фактична наявність у позивача виробничих потужностей та технічних можливостей для виготовлення із придбаної тирси пелет (паливних гранул) підтверджується Технічними умовами: "Біопаливо тверде (гранули паливні (пелети)", "Наповнювач гігієнічний", які зареєстровані Державним підприємством "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за період 2013-2020 роки . Оцінюючи доводи контролюючого органу про неможливість ТОВ «Техносборка» і ТОВ «ВК Поліпласт-Плюс» здійснити поставку товару у зв`язку із наявністю інформації в базах даних податкового органу, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.11.2019 в справі за №802/31/17-а, про те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. В матеріалах судової справи відсутні будь-які відомості щодо проведення контролюючими органами зустрічних звірок ТОВ «Техносборка» і ТОВ «ВК Поліпласт-Плюс» по взаємовідносинах з позивачем, і відповідач на такі обставини не вказує. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків. За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на формування витрат та податкового кредиту від дотримання податкової дисципліни його контрагентом постачальником товару (послуг). Порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення іншого платника покупця товару (послуг) права на формування витрат та податкового кредиту, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах, зокрема, від 19.02.2019 у справі №811/217/17, від 09.03.2019 у справі №810/302/15, 03.10.2019 у справі № П/811/3228/14, від 02.04.2019 у справі №826/6245/18, від 13.10.2020 у справі №0340/1408/18. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року у справі №460/2875/21 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 17.11.2021