Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11561/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11561/21 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії та зобовязання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 86 % до 70% сум грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В обґрунтування позову зазначалось, що позивач вважає вказані дії відповідача щодо зменшення розміру перерахованої пенсії протиправними та такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одесі позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 86 % до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення. Зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум. Не погоджуючись з таким рішенням, Пенсійний фонд України надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням безпідставно поклав на ПФУ зобов`язання з виплати позивачу пенсії, оскільки пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014р. №28-2, чітко визначено, що головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, судом першої інстанції не враховано розмежування компетенції Пенсійного фонду України та Головного управління. Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення компетенції головних управлінь Пенсійного фонду України з 01.04.2021р. шляхом переходу повноважень щодо виплати нарахованої пенсії від головних управлінь Фонду до Пенсійного фонду України. Судом не правильно застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596, оскільки централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не може бути реалізоване без нарахування, складання документів для виплати пенсій територіальним органом Пенсійного фонду та, згідно з Порядком №1279, лише спрощує процедуру проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. При цьому, призначення (перерахунок) та виплата пенсій пенсіонерам є дискреційними повноваженнями територіальних управлінь Фонду. Посилається апелянт і на те, що ані з ухвали суду першої інстанції про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Пенсійного фонду України, ані з оскаржуваного рішення не вбачається отримання судом першої інстанції думки позивача щодо залучення співвідповідача, що суперечить положенням статті 48 КАС України. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що позивач пропустив строк звернення до суду, не зазначив наявності поважних причин такого пропуску, у зв`язку з чим поданий ним позов підлягає залишенню без розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що належним відповідачем у цій справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а тому позивач не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги в цій частині. Щодо строку звернення до суду з позовом позивач звертає увагу на те, що судом таке питання вирішено та обґрунтовано поновлено строк звернення до суду. Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначено пенсію, виходячи з 86% розміру грошового забезпечення. Проте, як вбачається з перерахунку пенсії позивача від 04.04.2018 року, здійсненому позивачу з 01.01.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року та постанови Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі вже 70%. Тобто, основний розмір пенсії позивача при проведеному перерахунку зменшено з 86% до 70%. Отже, судом встановлено, що під час первинного призначення, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 86%. В подальшому, до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 86%, а після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%. Факт отримання позивачем пенсії в розмірі 86% від грошового забезпечення та подальше його зменшення до 70% після перерахунку пенсії відповідачем також констатується позивачем та не заперечується відповідачем. Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач не мав права зменшувати позивачу відсоткове значення розміру посадового окладу позивача при здійсненні перерахунку пенсії.Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» з 01 квітня 2021 року повноваження щодо виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України. А відтак, за висновками суду першої інстанції, вчинити певні дії в інтересах позивача, зокрема щодо виплати пенсії, наразі може Пенсійний фонд України. Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржено в частині вимог щодо суті позову, тому, на підставі ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Пенсійного фонду України, тобто в частині покладення судом обов`язку на Пенсійний фонд України здійснити фінансування виплати перерахованої пенсії та доводів щодо строку звернення до суду з позовом. В адміністративному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, на підставі якої суддя відкриває провадження у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Згідно ст.52 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. №280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пунктом 4 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п.п.4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (п.п.6). Згідно п.7 Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління. Згідно п.п.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (зі змінами) (далі - Положення №28-2), Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Суд першої інстанції свої висновки про зобов`язання Пенсійний фонд України здійснювати фінансування перерахованої пенсії позивачу обґрунтовував посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020р. №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279) та Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 (далі - Порядок № 1596). Колегія суддів, передусім, звертає увагу, що пунктом 1 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою КМУ від 16.12.2020р. №1279, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги. Тобто, Постанова №1279 ніяким чином не змінила повноваження Пенсійного фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій. Постановою КМУ №1279 внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення №280. Зокрема, внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення №280, згідно з якими Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов`язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом. Таким чином, Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має. Централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо, призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями. Так, пунктом 12 Порядку №1596 визначено, що органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України. При цьому інформаційний обмін здійснюється між Пенсійним фондом і банками на центральному рівні засобами телекомунікаційного зв`язку з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що мають чинні експертні висновки або сертифікати відповідності за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду. Згідно із пунктом 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів. З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в Одеській області до якого позивач звертав свої позовні вимоги. Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, що визначений Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020р. №1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії. Фінансування виплати пенсій здійснювалось до 01.04.2021р. також ПФУ, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення. Оскільки виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання, Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функції по виплаті та фінансуванню пенсій збережені, а Пенсійний фонд України здійснює відповідне спрямування та фінансування пенсій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо втрати ГУ ПФУ в Одеській області функції по виплаті пенсії. Отже, у відповідності до вищенаведених норм, уповноважені органи (головні управління Фонду) вчиняють всі необхідні дії щодо підготовки документів для виплати пенсій одержувачам. Також, Одеський окружний адміністративний суд, залучаючи до справи Пенсійний фо України та покладаючи на нього зобов`язання з виплати пенсії помилково вирішив, що відбулося фактичне (компетенційне) правонаступництво. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративне компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкт; владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи частковогс припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи. Положення законодавства, якими функції з виплати пенсії покладено на головні управління Фонду, є чинними. Головні управління Фонду не ліквідовані і в стані припинення не перебувають. Будь-яких нормативно-правових актів щодо покладення на Пенсійний фонд України функцій з виплати пенсій не приймалось. Отже, фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції. Верховний Суд в постанові від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г зазначив, що інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права. У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом. Посилання Одеського окружного адміністративного суду на позицію Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17 та від 20.02.2019 у справі №826/16659/15 є не обгрунтованим оскільки предметом розгляду у цих справах було визначення наявності компетенційного правонаступництва від ліквідованих органів. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов помилкового висновку щодо компетенційного правонаступництва Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в Одеській області до якого позивач звертав свої позовні вимоги. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не приймаються доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та, у зв`язку з цим, щодо необхідності застосування наслідків такого пропуску у вигляді залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного. Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин першої, другої якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів. Поняття «повинна була дізнатись», використане у ст.122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року по справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав на здійснення перерахунку та виплату пенсії у розмірі 86 % позивач дізнався з листа Головного управління ПФУ в Одеській області від 16.06.2021 року №9763-9435/С-02/8-1500/21, яким позивачу повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії у розмірі 86%. З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 06.07.2021р., тобто з дотриманням строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України. Оскільки при постановленні рішення в частині зобов`язання Пенсійний фонд України забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум, суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права, тому колегія суддів доходить висновку, що оскаржене рішення суду першої у відповідній частині підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення - про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату позивачу належних сум перерахованої пенсії. Разом з тим, в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року підлягає залишенню без змін як таке, що не переглядалося в апеляційному порядку. Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 версеня 2021 року в частині зобов`язання Пенсійний фонду України забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум - скасувати. Ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким абзац четвертий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року викласти у наступній редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійний фонду України в Одеській області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року - залишити без змін. Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва Суддя: М.П. Коваль Суддя: О.О. Кравець