Постанова 4851 № 440/4805/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 р. Справа № 440/4805/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 (суддя Петрова Л.М.; м. Полтава) по справі № 440/4805/21 за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмили Анатоліївни, Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області третя особа: Комсомольський міський суд Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмили Анатоліївни, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області , в якій просить: 1) встановити відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень у голови комісії з реорганізації (злиття) Комсомольського міського суду Мандригелі О.О. для встановлення надбавки за інтенсивність праці секретарю судового засідання ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати; наказ №66.3-а, виданий 24.12.2020 головою комісії з реорганізації (злиття) Комсомольського міського суду ОСОБА_2 в частині встановлення надбавки за інтенсивність праці секретарю судового засідання ОСОБА_1 у розмірі, визначеному у листі ТУ ДСА України в Полтавській області №ЕП-02/983/2020 вих.; 3) визнати бездіяльність керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Л.А. щодо не встановлення надбавки за інтенсивність протиправною та зобов`язати встановити надбавку за інтенсивність праці секретарю судового засідання ОСОБА_1 з урахуванням пункту 5 "Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям", затвердженого постановою КМУ № 15 від 18.01.2017 в межах економії фонду оплати праці; 4) зобов`язати ТУ ДСА України в Полтавській області здійснити нарахування надбавки за інтенсивність праці у відповідності до пункту 4 "Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям", затвердженого постановою КМУ № 15 від 18.01.2017 з урахуванням посадового окладу секретаря судового засідання станом на грудень місяць 2020 року, який становив 4590,00 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено десятиденний строк шляхом надання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, документу про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн. 06.06.2021 на усунення недоліків позивачем направлено до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, уточнення до позовної заяви, квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто позивачеві. Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19 травня 2021 року. Позивач не погодилась з вказаним судовим рішенням та подала апеляційну скаргу в якій, з урахуванням уточнень, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на її прийняття з порушенням норм процесуального права та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання, Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що вона скористалася досудовим порядком вирішення спору, у зв`язку з чим вважає, що позовну заяву подано з дотриманням строку встановленого ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо розміру сплаченого судового збору позивач вважає, що нею сплачено судовий збір в повному обсязі за подання позовної заяви, що містить три вимоги немайнового характеру. Решта вимог, що носять зобов`язальний характер, є похідними від вимог з приводу оскарження дій та рішень відповідача, відтак судовий збір за вказані вимоги не підлягає сплаті. В уточненнях до апеляційної скарги позивач вказує, що даний спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем - керівником апарату Комсомольського міського суду Бородай Л.А. законодавства про оплату праці, відтак, враховуючи положення ч. 4, 5 ст. 122 КАС України та ч. 2 ст. 233 КЗпП України, позивач вважає, що строк звернення до суду з цим позовом нею не порушений. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції неправильно визначено розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду з цим позовом, оскільки вимога щодо зобов`язання ТУ ДСА України в Полтавській області здійснити перерахунок надбавки за інтенсивність праці з урахуванням посадового окладу секретаря судового засідання станом на грудень місяць 2020 року, є наслідком бездіяльності керівника апарату суду та похідною вимогою щодо вимоги про визнання бездіяльності керівника протиправною. В свою чергу, вимога про зобов`язання ТУ ДСА України здійснити перерахунок є такою що стосується, по суті, стягнення заробітної плати, та не сплачується судовим збором згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». На підставі положень ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 2 цієї статті, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. При цьому, реалізація особою права на звернення до суду із позовом чи заявою (клопотанням) повинна здійснюватись з дотримання встановленого законодавством процесуального порядку, зокрема, у розглядуваній справі, з дотриманням вимог КАС України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Згідно із ч.2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Матеріали справи свідчать, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, документу про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн. За висновком суду, позивач подала позов з пропуском встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду з відповідним позовом, не надавши при цьому доказів на підтвердження поважності причин його пропуску. Крім того, позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Так, відповідно до ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України). Із змісту адміністративного позову та матеріалів справи видно, що позивач розглядуваному адміністративному позові оспорює бездіяльність та рішення відповідача, що стосуються встановлення та виплати позивачу надбавки за інтенсивність праці відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 18.01.2017. Відповідно до ч. 2-4 ст. 50 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від від 18 січня 2017 р. N 15 "Питання оплати праці працівників державних органів" затверджено Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям. Вказаним Положенням керівникам державної служби в державному органі надано право встановлювати державним службовцям у межах економії фонду оплати праці додаткові стимулюючі виплати. Відповідно до п. 3 цього Положення, до додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавки: 1) за інтенсивність праці; 2) за виконання особливо важливої роботи. За приписами статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці", структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Тобто, згідно з чинним законодавством, надбавка за інтенсивність праці входить до структури заробітної плати і є додатковою заробітною платою. Крім того, згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. В свою чергу, частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Отже, невиплата працівнику належної йому заробітної плати є підставою для звернення до суду з відповідним позовом і таке звернення не обмежується будь-яким строком. Таким чином, враховуючи, що спеціальним законодавством прямо не визначено строку звернення до суду за недоотриманими сумами заробітної плати, у спірних правовідносинах належить застосовувати норми КЗпП України. З приводу висновків суду першої інстанції щодо необхідності сплати позивачем судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Водночас статтею 5 Закону України "Про судовий збір" установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Колегія суддів зазначає, що спір у цій справі стосується заробітної плати позивача, що в силу Закону України "Про судовий збір" надає йому можливість звернутись за захистом своїх права без сплати судового збору. Суд першої інстанції не урахував положення позивача та суть його спору, зокрема, що надбавка яку просить виплатити позивач є складовою її заробітної плати, та повернув позовну заяву позивачу не урахувавши приписи пункту 1 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ухвалюючи судове рішення про повернення позовної заяви у зв`язку із несплатою позивачем судового збору та пропуском строку звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції не урахував положення позивача та суть спірних правовідносин, а отже помилково застосував наслідки не усунення недоліків, передбачені п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 440/4805/21 - скасувати. Справу № 440/4805/21 за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Комсомольського міського суду Полтавської області Бородай Людмили Анатоліївни, Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, третя особа: Комсомольський міський суд Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк